ТОВ при прийнятті своїх найважливіших рішень здійснюють прийняття рішень загальних зборів – наприклад це такі рішення:
-про виплату дивідендів;
-оцінка негрошового вкладу учасника;
-про реорганізацію Товариства-виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію, перетворення;
-затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;
-прийняття інших рішень, передбачених ст. 30 Закону «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Суди та чинне законодавство виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше (постанова ВС від 03.09.2022). Одночасно такі рішення загальних зборів можуть порушувати права одного чи декількох учасників ТОВ.
Отже, між учасниками юридичної особи та цим товариством можливе виникнення суперечки щодо законності прийнятого на загальних зборах рішення. Однією з найпоширеніших та найскладніших категорій господарських спорів є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариств, так званих, корпоративних спорів.
Ураховуючи складність корпоративних спорів через велику кількість не лише законодавчих актів, але і внутрішньої документації, вказаним особам (ініціаторам вказаного судового спору, позивачам), не обійтись без допомоги досвідченого адвоката, який грамотно підготує позовну заяву та доведе в суді правомірність позиції клієнта.
Підставами для визнання загальних зборів недійсними може бути порушення процедури скликання та проведення загальних зборів – неповідомлення учасника про збори, відсутність кворуму, прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного, порушення вимог Статуту та Закону «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» та інші.
При цьому у постанові від 18.12.2024 Верховний Суд зазначив, що рішення загальних зборів учасників товариства не є правочинами та не можуть бути визнані недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.
При цьому досягненню позитивного результат для клієнта сприяє не лише обізнаність адвоката у чинному законодавстві, але і у правових позиціях Верховного Суду у аналогічних справах, згідно яких:
– Рішення органів юридичної особи може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред’явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.
-Способом захисту у такій категорії справ є оскарження саме рішення загальних зборів, оформлене протоколом, а не протокол, як технічний документ.
-Оскаржити рішення загальних зборів може учасник (або учасники), чиї права були порушені. Ініціювати такий судовий спір може особа при наявності у неї корпоративних прав у товаристві, рішення загальних зборів якого визнається недійсним, тобто особа, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
– Якщо рішення загальних зборів ТОВ визнано недійсним, воно не створює юридичних наслідків з моменту його прийняття. Суд може здійснити «поворот виконання», якщо на підставі незаконного рішення вже було внесено зміни до ЄДР.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА АО «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ПРИ ВИЗНАННІ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ТОВ:
1.Консультація з усіх питань, пов’язаних із визнанням недійсним рішення загальних зборів ТОВ, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
2. Збір доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів- адвокатського запиту, позову, письмових пояснень, клопотань, апеляційних та касаційних скарг та інших;
3. Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ПРО ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМИ РІШЕНЬ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ТОВ:
1.Неповідомлення учасника ТОВ про скликання загальних зборів не може бути самостійною (без інших порушень або негативних наслідків) підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення Позивача як учасника товариства про скликання зборів, Позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.
У постанові Верховного Суду від від 01.09.2023 вказано, що учасник господарського товариства може оскаржити рішення загальних зборів до суду. При цьому, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
– порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
– позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
– порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:
– прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
– прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
– відсутність протоколу загальних зборів.
Разом з цим, хоча право учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах.
Ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників.
Таким чином, для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення Позивача як учасника товариства про скликання зборів, Позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.
Особа 1 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ про визнання недійсним рішення загальних зборів від 12.10.2022 про підтвердження факту припинення права оренди та суборенди на земельні ділянки відповідно до договорів про розірвання, укладених 01.12.2021 з ТОВ, зі згоди загальних зборів учасників.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення було прийняте на загальних зборах учасників ТОВ, що відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, а саме: Позивач, як учасник цього товариства, не був належним чином повідомлений про скликання зборів, не знав та не міг знати про проведення зборів, участі у зборах та в голосуванні з питань порядку денного не брав, протокол зборів не підписував, з огляду на що спірне рішення прийняте з порушенням статуту ТОВ, а також порушує права Позивача, передбачені ст. 5, ч.2 ст. 29, ст.ст. 31-34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275- VІІІ, ст. 116 ЦКУ.
Апеляційний суд постановою від 04.09.2024 скасував рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю: визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ від 12.10.2022.
Верховний Суд не погодився із постановою суду апеляційної інстанції та 07.11.2024 скасував її, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишив в силі з огляду на наступне.
Право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, гарантоване законом.
Встановлено, що Позивач не був належним чином повідомлений про скликання на 12.10.2022 загальних зборів учасників Товариства, на яких було прийняте спірне рішення, відповідні докази повідомлення Позивача про скликання зборів в матеріалах справи відсутні, з огляду на що суди попередніх інстнацій обґрунтовано зазначили про те, що це є порушенням прав учасника на участь в управлінні Товариством.
Ураховуючи вказані останні правові висновки Верховного Суду суд першої інстанції досліджуючи наявність порушених прав та / або інтересів позивача, а також інших фактичних обставин, що мають значення для цієї справи, встановив, що спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ було прийняте відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону № 2275- VІІІ за достатньою кількістю голосів, необхідною для прийняття такого рішення, а саме: більшістю голосів усіх учасників Товариства (75%), якою володіє інший, ніж Позивач, учасник Товариства – Особа 2, який був присутній на зборах та голосував за прийняття спірного рішення.
Також встановлено, що спірне рішення за своїм змістом стосувалося підтвердження факту наявності згоди загальних зборів на припинення права оренди / суборенди земельних ділянок за договорами про розірвання від 01.12.2021. При цьому, самі договори від 01.12.2021 року про розірвання договорів оренди / суборенди землі Позивач не заперечує та не оскаржує, а оскаржує лише рішення загальних зборів учасників ТОВ від 12.10.2022, з огляду на що місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив про те, що визнання в судовому порядку недійсним спірного рішення загальних зборів учасників Товариства від 12.10.2022 не призведе до недійсності самих договорів від 01.12.2021.
Верховний Суд також врахував те, що Позивач в обґрунтування наявності у нього порушеного права, що підлягає судовому захисту, послався лише на порушення його права на участь у загальних зборах, на участь в управлінні товариством, тобто на порушення його прав не самим спірним рішенням, а фактом його прийняття. Позивач не зазначив, які його права та / або інтереси порушені безпосередньо самим прийнятим спірним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить.
При цьому, Верховний Суд зазначив про те, що саме по собі спірне рішення загальних зборів учасників господарського товариства про наявність згоди загальних зборів на припинення права оренди / суборенди земельних ділянок за договорами про розірвання від 01.12.2021 не стосується та не порушує прав Позивача на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством.
Крім того, Позивач не пояснив і не підтвердив доказами, яким чином він хотів вплинути на спірне рішення загальних зборів Товариства, якими аргументами він хотів переконати другого учасника Товариства не приймати спірне рішення, якби йому була забезпечена можливість з`явитися на збори 12.10.2022.
З урахуванням викладеного ВС погодився із висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав у вигляді самого лише визнання недійсним рішення загальних зборів про підтвердження факту наявності згоди загальних зборів на припинення права оренди / суборенди земельних ділянок відповідно до договорів про розірвання від 01.12.2021 з урахуванням збереження чинності самих договорів про дострокове розірвання договорів оренди землі із пайовиками, не призводить ні до захисту, ні до відновлення порушеного права позивача та є неефективним, що є самостійною підставою для відмови у позові.
2. Позбавлення акціонера (учасника) Товариства можливості взяти участь у загальних зборах є підставою для визнання останніх такими, що не відбулися, а рішення, які на них прийняті-незаконними.
Якщо після оголошення перерви на загальних зборах, вони більше не проводились (що може підтверджуватись відозаписом) збори вважаються такими, що не відбулися, а рішення, які, начебто, на них прийняті-незаконні.
Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах є підставою для визнання останніх такими, що не відбулися, а рішення, які на них прийняті-незаконними.
Разом з тим дуже важко у судовому засіданні довести що саме відбувалось на загальних зборах, оскільки в протокол, який на них ведеться можливо вписати будь-що.
Верховний Суд переглядаючи справу зі спору про визнання недійсним рішення загальних зборів поклав в основу доказової бази – відеозапис загальних зборів, зроблений позивачем у справі.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій задоволено позов Особи 1 до ТОВ про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Позов мотивовано тим, що спірне рішення порушує корпоративні права позивача, як учасника ТОВ, оскільки прийняте на них рішення про зміну директора ТОВ-Особа 2 на Особу 3 – незаконне, так як позивача не було допущено до участі у загальних зборах, із порядком денним не ознайомлено, жодних документів щодо питань порядку денного не надано.
Залишаючи рішення судів попередніх інстанцій в силі Верховний Суд 19.12.2024 зазначив, що відповідно до усталеної практики ВС підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів юридичної особи, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Водночас, із відеозапису, наданого Позивачем, вбачається, що головою зборів Особа 7 неодноразово оголошувалась перерва у загальних зборах товариства 21.02.2023, а також те, що учасникам буде повідомлено про її закінчення. Така перерва не закінчилась, а про закінчення останньої Особа 7 учасників загальних зборів товариства 21.02.2023 повідомлено не було. При цьому, відповідно до відеоматеріалів, Особа 7 бачив що позивачем здійснюється відеозйомка, не заперечив проти її здійснення та о 20:24 год. 21.02.2023 оголосив перерву та покинув приміщення, де відбувалися збори.
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви свідка Особа 6- орієнтовно о 22.30 год. у приміщенні перебували лише Особа 1 та Особа 4, інші особи відсутні, в подальшому вказане приміщення було зачинено, що свідчить про продовження перерви та відповідно не відновлення роботи загальних зборів 21.02.2023.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що не повідомлення учасників Особа 1 та Особа 4 про закінчення перерви загальних зборів, та всупереч вказаному прийняття відповідних рішень саме 21.02.2023 свідчить про порушення корпоративних прав позивача як учасника ТОВ, визначених ч.2 ст. 29 Закону № 2775-VІІІ щодо права учасника товариства бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Отже загальні збори учасників ТОВ від 21.02.2023 є такими, що не відбулися, а прийняті на них рішення є недійсними.
При цьому ВС відхилив доводи скаржника (відповідача) щодо неналежності доказу – відеозапису, оскільки Особа 7 бачив що позивачем здійснюється відеозйомка учасників загальних зборів товариства та не заперечив проти її здійснення, а відтак згода осіб, присутніх на відеозаписі, припускається із врахуванням ч. 1 ст. 307 ЦКУ.
Таким чином, наданий позивачем доказ – відеофіксація загальних зборів ТОВ є належним та допустимим доказом та відповідно оцінений судами у взаємозв`язку доказів у їх сукупності із врахуванням стандарту доказування “вірогідності доказів”.