У постанові від 30.05.2023 Верховний Суд зазначив, що КУзПБ виокремлює із всіх кредиторів у справі про банкрутство забезпечених, якими є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника. Зокрема, КУзПБ окремо регламентує участь цих кредиторів у справі про банкрутство, статус, правила, умови і строки звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство, а також порядок і умови задоволення їх вимог.
Наслідком розмежування забезпеченим кредитором вимог до боржника на забезпечені та незабезпечені, зокрема, шляхом відмови від забезпечення, є відмінні умови задоволення та черговості задоволення відповідних вимог, оскільки погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово (ч. 6 ст. 64 КУзПБ), тоді як у разі відмови кредитора від забезпечення погашення відповідних вимог здійснюється за правилами тієї черги, що буде визначена судом в судовому рішенні про визнання цих вимог на відповідну суму.
Верховний Суд, 18.12.2025 дослідив питання до якої черги відносяться грошові вимоги ініціюючого кредитора, забезпечені іпотекою.
Постановою апеляційного суду залишено без змін ухвалу суду першої інстанції у справі про банкрутство ТОВ у частині визнання ініціюючим кредитором з грошовими вимогами на суму 44 072 557 грн., з яких 136 736 грн – вимоги 1 черги, 29 845 441 грн. – 4 черги, 14 090 380 грн. – 6 черги.
При цьому суди зазначили, що в суді досліджувались лише додаткові вимоги ініціюючого кредитора на суму 136 736 грн, які визнані обґрунтованими інші грошові вимоги кредитора у розмірі 43 935 821 грн. вже були визнані відповідно до ухвали підготовчого засідання.
Верховний Суд, скасовуючи вказану постанову суду апеляційної інстанції, зазначив, про необхідність дослідження правильності віднесення вимог Ініціюючого кредитора до 4 черги, оскільки залишення без змін оспорюваних Боржником судових рішень в цій частині призведе до неправомірного набуття Ініціюючим кредитором прав конкурсного кредитора, який володітиме більшістю голосів у зборах кредиторів та матиме змогу самостійно приймати рішення щодо процедури банкрутства Боржника.
ВС зазначив, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 КУзПБ).
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого ч. 1 вказаної статті. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим (ч. 2 ст. 45 КУзПБ).
ВС зазначив, шо вимоги кредиторів, які виникли за зобов`язаннями, що забезпечені заставою майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається на підставі тих доказів, які досліджуються у справі.
Така процедура надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку ч. 1 ст. 64 КУзПБ або до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо предмета застави, його вартості, та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення. Тобто, КУзПБ імперативно визначає право кредитора відмовитись від забезпечення власних вимог.
У цій справі грошові вимоги Ініціюючого кредитора в оскаржуваній Боржником сумі 29845441 грн. заявлено в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі попереднього засідання, хоча не розглядав по суті питання щодо визнання грошових вимог Ініціюючого кредитора в сумі 29 845 441 грн., однак відповідно до приписів ст. 47 КУзПБ визначив черговість погашення зазначених вимог.
У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали від 18.06.2025 суд першої інстанції не навів обґрунтування підстав для віднесення зазначених грошових вимог Ініціюючого кредитора до вимог четвертої черги, а натомість послався на вирішення цього питання в ухвалі від 07.03.2025, що не відповідає змісту мотивувальної та резолютивної частин вказаної ухвали.
При цьому, у своїй заяві Ініціюючий кредитор самостійно заявив, що його вимоги до Боржника у відповідній частині є забезпеченими. Однак апеляційний суд вказав на передчасність доводів Боржника про необхідність зміни черговості задоволення вимог Ініціюючого кредитора.
Оскільки, у ці справі відповідні грошові вимоги Ініціюючого кредитора заявлені при ініціюванні відкриття провадження у справі про банкрутство та визнані господарським судом у підготовчому засіданні, тому черговість їх погашення мала бути визначена господарським судом в ухвалі попереднього засідання з дотриманням приписів статті 64 КУзПБ.
Тому ВС дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи до цього суду на новий розгляд.