Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону, при цьому розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (ст. 5 ЗКУ від 18.12.1990).
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 31 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
Верховний Суд 28.06.2023, розглянувши справу зі спору щодо витребування земельних ділянок у комунальну власність, вкотре роз’яснив порядок та підстави переходу у власність нерозпайованих земель КСП. При цьому, ВС наголосив, що розпорядження землями колективної форми власності відбувається виключно на підставі рішення загальних зборів і земля у власність може бути передана саме правонаступнику КСП.
Водночас, нерозпайовані землі КСП, яке припинило свою діяльність (ліквідовано) переходять до комунальної власності.
Так, Верховним Судом залишено без змін судові рішення про задоволення позову міськради про витребування у приватного (приватно-орендного) с/г підприємства П(ПО)СП, ТОВ 35 земельних ділянок у комунальну власність та скасування реєстрації права власності на ці ділянки за відповідачами.
Позов мотивовано тим, що вказані земельні ділянки перебували в користуванні КСП, яке було ліквідовано, але П(ПО)СП (не є правонаступником КСП) незаконно зареєструвало право власності на спірні земельні ділянки та в подальшому передало їх частину у власність ТОВ, утворене внаслідок реорганізації, шляхом виділення із П(ПО)СП.
Погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій ВС зазначив, що спірні земельні ділянки є не розпайованими землями КСП, які було надано в користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 12.01.1996, який став підставою і для реєстрації права власності на ці земельні ділянки і за П(ПО)СП.
П(ПО)СП заперечуючи проти позову, вказувало на те, що КСП було реорганізовано шляхом перетворення у СВК, яке, в свою чергу, перетворено у П(ПО)СП. В обох випадках до правонаступника перейшли всі права та обов`язки КСП, в тому числі і право на землю.
Судами зазначено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів, при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
Водночас, на зборах КСП, на яких приймалось рішення про створення СВК, із більше ніж 600 членів КСП, яким належали на праві спільної часткової власності землі КСП засновниками СВК стали лише 7 осіб, а засновником ПСП взагалі є лише одна особа. При цьому жодних рішень про передачу землі від КСП до СВК і так само від останного до ПСП загальними зборами не приймалось.
До того ж, після створення СВК здійснено розпаювання земель КСП, розподілені земельні частки його колишніх членів та ними отримано правовстановлюючі документи на виділені земельні ділянки, що також підтверджує відсутність волевиявлення усіх колишніх членів КСП на передачу належних їм часток у праві колективної власності на землю до новоствореного СВК.
При цьому, про необхідності прийняття рішення усіма членами колишнього КСП при реорганізації Верховний Суд врахував правові висновки Великої Палати ВС, викладені у постанові від 01.09.2020, відповідно до яких у випадку прийняття рішення про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.
Відповідно до пункту 21 Перехідних положень ЗКУ з дня набрання чинності Законом України від 10.07.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» нерозподілені землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.
Отже, суди дійшли висновку що П(АО) СП не є правонаступником КСП, зокрема, щодо права колективної власності на землю, тому у нього були відсутні правові підстави для реєстрації за собою права власності на землі КСП, що, з урахуванням положень ст.328, ч.3 ст.373 ЦКУ,п.21 Розділу Х (Перехідні положення) ЗКУ (в редакції, чинній з 01.01.2019), дає підстави власнику витребувати спірні земельні ділянки з незаконного володіння відповідачів.