За загальним правилом відшкодування шкоди здійснюється за рахунок особи, яка її завдала.
Але як бути в таких ситуаціях, коли Вашому приміщенню та майну завдана шкода внаслідок пожежі сусіднього приміщення, власники якого були відсутні під час такої події, їх дії не пов’язані із підпаленням, а це сталося із-за загоряння електропроводки або взагалі це приміщення перебувало у користуванні інших осіб за договором найму (оренди).
Відповідь на питання хто повинен відшкодовувати шкоду у зазначених ситуаціях надав Верховний Суд при розгляді справ цієї категорії.
Верховним Судом 03.05.2022 залишено без змін судові рішення, якими задоволено позов особи про стягнення з іншої особи про стягнення 2 753 961 грн. матеріальної шкоди та 150 000 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок пожежі, яка сталася в житловому будинку відповідача, загорівся сусідній житловий будинок позивача, чим йому нанесено матеріальних збитків та моральну шкоду.
Верховний Суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій зазначив наступне.
Згідно висновку з дослідження причин виникнення пожежі у будинку відповідача, найбільш ймовірною причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної розетки, що привело до виникнення аварійного режиму (великий перехідний опір).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-будівельних робіт для усунення пошкоджень завданих будинку позивача – 566 375грн., а висновком судово-товарознавчої експертизи визначено шкоду завдану майну позивача у розмірі 2 186 003 грн.
Збитками є фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені особою, або які мають бути нею зроблені, та упущену вигоду. При цьому, вказані витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням порушеного права особи, а саме, без здійснення таких витрат є неможливим відновлення порушеного права особою.
Вирішуючи вимоги щодо відшкодування майнової шкоди суди виходили з того, що заподіяна особі і її майну шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Частинами 4-5 ст. 319 ЦКУ передбачено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 322 ЦК України).
Частиною 6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях покладається на власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Саме власник несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки (постанова ВС від 24.06.2019).
Протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності, а саме в тому, що недотримання нею, як власником будинку, правил пожежної безпеки при експлуатації електричних приладів у будинку (електричної розетки), призвело до виникнення аварійного режиму і пожежі, яка перекинулась на будинок позивача і завдала останньому майнової шкоди (збитків). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди обгрунтовано виходили з того, що відповідачка у встановленому законом порядку, не спростувала, що пожежа, яка сталася, виникла не з її вини.
З огляду на те, що позивач зазнав збитків внаслідок пожежі, остання сталася з вини відповідача, що підтверджується належними і допустимими доказами, поведінка відповідача була протиправною (вона не дотрималась вимог пожежної безпеки щодо експлуатації електричних приладів у будинку), між збитками позивача і протиправною поведінкою відповідача є причинний зв`язок, суди дійшли правильного висновку про задоволення позову з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження розміру завданих збитків. Крім того, підлягає задоволенню також нанесена моральна шкода.
Окрім того, особа звернувся до суду з позовом до іншої особи та ТОВ з вимогою солідарно стягнути з відповідачів 1 372 423 грн. матеріальних збитків.
Позов мотивовано тим, що в приміщенні, яке належить відповідачу сталася пожежа, яка перекинулося на приміщення, що орендує позивач. Внаслідок пожежі пошкоджено майно, належне позивачу на праві власності, а тому просив стягнути солідарно з власника та наймача приміщення, в якому сталася пожежа завдану йому шкоду.
Верховний Суд 25.09.2019 залишив в силі судові рішення, про задоволення позову та зробив наступні висновки.
Згідно висновку судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, осередок пожежі знаходився на поверхні складованих під навісом дров та торфобрикету, праворуч від вхідних дверей приміщення котельної частини нежитлової будівлі, що належить фізичній особі-відповідачу. Встановлення огорожі могло унеможливити потрапляння джерела запалення до встановленого за результатами цих досліджень осередку пожежі (за умов його потрапляння).
Таким чином, оскільки відповідач є власником приміщень, в яких сталася пожежа, а тому передавши своє майно в оренду, вона не звільняється від зобов`язань щодо їх безпечного використання відповідно до вимог статей 317, 319 ЦК України.
Проте, до акту прийому-передачі приміщень в оренду другому відповідачу (ТОВ) не увійшла котельня, де сталася пожежа, але наймач фактично користувався нею, а тому несе відповідальність за нанесену шкоду позивачу із власником приміщення солідарно.Таким чином Верховний Суд дійшов висновку, що власник нежитлового приміщення, який не забезпечив пожежної безпеки належного йому приміщення, у випадку передачі його в найм не звільнятиметься від відповідальності за шкоду, завдану пожежею третім особам.