При поданні документів для призначення пенсії до органів Пенсійного фонду багато осіб отримують відмовні рішення в призначенні пенсії. Це стосується як призначення пенсії за віком, так і інших видів пенсії. Це можуть пенсії за вислугу років – льотчиків, лікарів та інші професії, пенсії по інвалідності, втрати годувальника, Чорнобильські пенсії. Багато відмов по призначенню пенсії виносять громадянам, хто подає документи на призначення пенсії за списком № 1 та № 2 шкідливих професій та спеціальним пенсіям шахтарів та металургів.
Чому органи Пенсійного фонду виносять рішення про відмову в призначенні пенсії ?
Найчастіша підстава – у особи недостатньо стажу для призначення пенсії. Так, у статті 26 Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» встановлено вимоги до стажу особи для призначення пенсії. При дослідженні поданих документів для призначення пенсії органи Пенсійного фонду часто відшукують у осіб формальні дефекти документів про трудову діяльність та при виявленні таких дефектів виносить рішення про відмову в пенсії. Іноді органи Пенсійного фонду безпідставно вимагають у заявників підтверджуючі довідки, хоч згідно ст. 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом що підтверджує стаж роботи.
Крім того, при призначенні пільгових пенсій згідно списків № 1 та № 2 шкідливих професій заявники від органів Пенсійного фонду отримують відмову у разі відсутності документів про атестацію робочого місця. Однак, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року вказала, що не проведення атестації робочого місця не з вини працівника не може його позбавити права на пільгову пенсію.
Наявність у Пенсійного адвоката великої практики по оскарженню незаконних відмов Пенсійного фонду в призначенні пенсії, знання практики Верховного суду по прийнятих рішень на користь пенсіонерів дозволяє вирішити питання по оскарженню відмови в призначенні пенсії на користь Клієнта.
ПОСЛУГИ ПЕНСІЙНОГО АДВОКАТА ПО ОСКАРЖЕННЮ ВІДМОВ В ПРИЗНАЧЕННІ ПЕНСІЇ
- Консультація з питань призначення та відмови у призначенні пенсії, аналіз виниклої ситуації та майбутніх судових процесів;
- Збір доказової бази та підготовка позовної заяви щодо оскарження відмови в пенсії;
- Підготовка необхідних процесуальних документів – адвокатського запиту, заперечень, письмових пояснень, клопотань, тощо;
- Участь у судах всіх інстанцій з метою захисту інтересів клієнта;
- Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта в Апеляційний та Верховний Суд;
- Правова допомога при виконанні судових рішень, постановлених на користь клієнта, органами Пенсійного Фонду.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ПРО ОСКАРЖЕННЯ ВІДМОВ ОРГАНІВ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ В ПРИЗНАЧЕННІ ПЕНСІЇ
1. Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Кщо ці документи не збереглись підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Натомість, органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Особа 1 звернувся в суд з позовом до ГУ ПФУ про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов’язання Відповідача врахувати Особа 1 до його страхового (трудового) стажу періоди роботи з 08.10.1991 по 18.03.1992, з 19.03.1992 по 08.11.1992, з 07.04.1993 по 18.12.1999, а також період отримання в органах соціального захисту населення компенсації за надання соціальних послуг з 14.07.2014 по 30.09.2017 та період ведення підприємницької діяльності з 02.10.2000 по 31.03.2004.
Незарахування до стажу вказаних періодів органами ПФУ мотивовано недоліками записів в трудовій книжці позивача.
Верховним Судом 31.01.2025 задоволено позов: визнано оспорюване Рішення про відмову в призначенні пенсії Особа 1 протиправним та скасовано; зобов’язано ГУ ПФУ розглянути заяву Особа 1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків і мотивів, викладених Верховним Судом у цій постанові.
Постанова ВС мотивована тим, що за змістом ч. 1 ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії-21.04.2023) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року, з 1 січня 2018 року – за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року – не менше 29 років.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону № 1058-ІV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону).
Частиною першою ст. 56 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) установлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно положень Пордку № 637 (у відповідній редакції) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 21.02.2018, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
У постанові ВС від 11.11.2020 зазначено, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
ВС звернув увагу, що за ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У даному випадку матеріали справи не містять доказів звернення ГУ ПФУ до відповідних підприємств, установ та організацій з метою надання необхідних додаткових документів, а також здійснення відповідної перевірки достовірності поданих позивачем та відображених у його трудовій книжці відомостей щодо періодів роботи та страхового (трудового) стажу Особа 1.
ВС зазначив, що хоча й витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, однак перекладання обов`язку доказування, надання відомостей на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Таким чином, ВС дійшов висновку, що, відмовляючи у зарахуванні періодів роботи (з 08.10.1991 по 18.03.1992, з 19.03.1992- по 08.11.1992, з 07.04.1993 по 18.12.1999) до страхового стажу позивача внаслідок їх непідтвердження коректними записами у трудовій книжці та іншими поданими Особа 1 документами й, як наслідок, у призначенні позивачу пенсій за віком, ГУ ПФУ не діяло обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Водночас, суд касаційної інстанції у цьому випадку в силу вимог КАСУ позбавлений можливості здійснити обрахунок дійсного страхового (трудового) стажу позивача, що віднесено до повноважень органів ПФУ з урахуванням правової позиції ВС, викладеної у цій постанові.
2. Крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.
Час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Особа 1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ про визнання протиправним та скасування Рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов’язання Відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії на пільгових умовах від 27.07.2021, зарахувавши до пільгового підземного стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1985 до 02.01.1989 в середньому професійно-технічному училищі та період роботи на шахті з 03.01.1989 до 03.09.2000; зобов`язати ГУ ПФУ призначити та виплатити з 27.07.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV в розмірі Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.092008 № 345 -VІ.
Верховним Судом 24.10.2024 позов задоволено у повному обсязі та зобов`язано ГУ ПФУ зарахувати до пільгового підземного стажу Особа 1 за Списком №1 період навчання з 01.09.1985 по 02.01.1989, 09.10.1989 по 16111989 та з 10.09.1990 по 04.12.1990.В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову залишені без змін.
Верховний Суд звернув увагу, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: 1. наявність професії чи посади у Списку №1; 2. підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць; та 3. виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до підпункту «з» пункту 109 розділу VIII Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 «Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій», крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.
Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Верховний Суд у постанові від 11.07.2022 дійшов висновку, що період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією.
Встановлено, що позивач у період з 01.09.1985 по 02.01.1989 навчався у ПТУ № 108 за спеціальністю машиніст електровозу підземного, а з 03.01.1989 був прийнятий машиністом електровозу підземного на шахті. Тобто після закінчення навчального закладу Позивач влаштувався на роботу саме за здобутою професією. Перерви між днем закінчення навчання в ПТУ і днем зарахування на роботу за професією не було, тому період навчання позивача в ПТУ №108 (з 01.09.1985 по 02.01.1989) має зараховуватися до пільгового підземного стажу певного періоду роботи. Крім того, періоди навчання з 09.10.1989 по 16.11.1989 та з 10.09.1990 по 04.12.1990 також підлягають зарахуванню до пільгового підземного стажу, оскільки після закінчення навчання, позивач також працював саме за здобутою професією.
Щодо зобов`язання призначити пенсію Позивачу, то ВС звернув увагу на те, що належним способом захисту порушеного права позивача буде саме повторний розгляд заяви про призначення пенсії, оскільки необхідно врахувати стаж, про який зазначено у судових рішеннях.
3. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Особа 1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ про визнання ротиправними дій щодо відмови в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1;- зобов`язання ГУ ПФУ зарахувати пільговий стаж роботи 5 років 21 день, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1;зобов`язання ГУ ПФУ призначити, нарахувати і сплачувати Особа 1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту його звернення, тобто з 28.11.2022.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи Особа 1період з 05.06.1997 по 24.06.2001; зобов`язано ГУ ПФУ зарахувати Особа 1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 05.06.1997 по 24.06.2001 на посаді лікаря-рентгенолога в відділенні променевої діагностики. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Верховний Суд 16.05.2024 рішення попередніх інстанцій скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а справу направлено на новий розгляд, в іншій частині-залишено без змін з огляду на наступне.
Верховний Суд в частині задоволення позовних вимог погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.
За висновком судів, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, ВС зазначив висновок, що Позивач надав Відповідачеві всі необхідні документи, які підтверджують наявність спірного пільгового стажу роботи зі шкідливими умовами праці, який для обчислення пенсії підлягав зарахуванню як стаж роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, проте відповідач цього не зробив, допустивши протиправність у своїх діях.
Таким чином, ВС виснував про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 05.06.1997 по 24.06.2001 на посаді лікаря-рентгенолога в відділенні променевої діагностики.
Що стосується позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.08.1995 по 03.08.1996 на посаді лікаря-інтерна по рентгенології, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на те, що однією з умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Урахувавши, що посада лікаря-інтерна по рентгенології не передбачена Списком № 1 розділом ХІХ КП 12300000-20426, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994, №162, суди дійшли висновку про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.08.1995 по 03.08.1996 до пільгового стажу.
Разом з тим, Верховний Суд, скасовуючи в зазначеній частині рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
У розділі XIX «Установи охорони здоров`я» Постанови КМУ від 11.03.1994 № 162, якою затверджено Списки № 1, за кодом 12300000-20426 у передбачено, що лікарі-рентгенологи, а також лікарі, постійно зайняті у рентгеноопераційних і ангіографічних кабінетах, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач доводив, що працюючи на посаді лікаря-інтерна по рентгенології, виконував повний робочий день обов`язки лікаря-рентгенолога, що підтверджується довідкою від 23.11.2022.
Відповідно до Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 № 385 (у редакції наказу від 06.05.2021 № 884), лікар-інтерн є лікарем-спеціалістом відповідної спеціальності. Отже, що лікар-інтерн є лікарем відповідної спеціальності (в межах спірних правовідносин – рентгенології), тому період виконання ним обов`язків лікаря-рентгенолога повний робочий день повинен зараховуватись до пільгового стажу згідно зі Списком № 1.
Отже, ВС дійшов висновку, що ГУ ПФУ протиправно не зарахувало до пільгового стажу Позивача період роботи з 01.08.1995 по 03.08.1996 на лікаря-інтерна по рентгенології.
Щодо зобов`язання ГУ ПФУ призначити Особа 1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 28.11.2022 та здійснити нарахування і виплату пенсії, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки у позивача недостатньо пільгового стажу, навіть з урахуванням періодів, що зараховані в ході розгляду цієї справи.
Разом з тим, ВС зазначив, що вказані висновки судів попередніх інстанцій про недостатність у Позивача пільгового стажу є передчасними.