Верховним Судом 24.01.2024 відмовлено у задоволенні позову ТОВ (Лізингова Компанія) до Особи 1 (Лізингоодержувач) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину фінансового лізингу та стягнення 1 067 190 грн.- вартість лізингового авто, який неможливо повернути, оскільки його викрадено невстановленими особами.
ВС звернув увагу, що задовольняючи позов суди попередніх інстанцій фактично застосували односторонню реституцію усупереч ч. 1 ст. 216 ЦКУ, оскільки не вирішили питання про повернення Лізингодавцем грошових коштів, які були отримані ним від Лізингоодержувача. Ця обставина є підставою для скасування рішень судів попередніх істанцій.
Окрім того, суди не врахували, що майнові інтереси Позивача, пов`язані із володінням вказаним автомобілем, були застраховані, але дана обставина має істотне значення для справи, оскільки наявність договору страхування є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ.
Факт страхування спірного автомобілю, з огляду на настання страхового випадку (незаконне заволодіння), свідчить про відсутність підстав вимагати його вартість від Лізингоодержувача при застосуванні наслідків нікчемності договору фінансового лізингу.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що при наявність договору страхування автомобіля у Позивача відсутні підстави вимагати від Лізингоодержувача повернення вартості автомобіля, оскільки ризик викрадення автомобіля був ним застрахований і саме Страховик, який не залучений до справи, має відповідати за позовними вимогами про стягнення вартості автомобіля. Зазначене є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.