Свідоцтво на спадщину по спадковому праву видається спадкоємцю на спадкове майно, що залишилося після спадкодавця. Але що робити, якщо таке свідоцтво було видано спадкоємцю низшої черги ? Особливо якщо спадкоємець визшої черги не звертався до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва на прийняття спадщини, в зв’язку зі спільним проживанням разом зі спадкодавцем ?
У вересні 2017 року Спадкоємець 1 звернувся з позовом до Спадкоємця 2 про визнання недійсним виданого свідоцтва на спадщину.
В позові Позивач вказував, що спадщина належала його діду, який помер. Згодом померла його мати, яка за життя не оформила на себе право власності. Після смерті матері вони прийняли спадщину, так як разом проживали та не відмовлялися від неї. Однак при звернення для отримання свідоцтва на спадщину, Позивач дізнався, що свідоцтво на спадщину отримала його тітка, і що вона є вже власником будинку.
Рішенням місцевого суду від 19 жовтня 2018 року та постановою Апеляційного Суду від 11 лютого 2019 року, позов було задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане Спадкоємцю 2.
При задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що отримане Спадкоємцем 2 свідоцтво про право на спадщину, яким є житловий будинок, порушує спадкові права Спадкоємця 1, яка прийняла спадщину через спільне проживання зі спадкодавцем, але не оформила своїх спадкових прав за життя.
Залишаючи судові рішення без змін, Верховний Суд своєю постановою від 8 квітня 2020 року зазначив наступне:
Відповідно до ст. 549 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину якщо він вступив в управління та (або) володіння майном або якщо він подав заяву на прийняття спадщини на протязі 6 місяців, а згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітні та неповнолітні особи вважаються що прийняли спадщину.
Та отже, висновки судів є правильними, що отримане Відповідачем свідоцтво на спадщину порушує спадкові права Позивача, який фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері, однак свої спадкових прав не оформив.