Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги можлива при застосуванні правил про право представлення (ст. 1266 ЦКУ).
Аналіз статті 1266 ЦКУ свідчить, що спадкуванням за правом представлення це такий порядок набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.
Спадкоємець буде вважатися прийнявшим спадщину за правом представлення, якщо доведе факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Верховний Суд 22.05.2024, розглянувши справу про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини навів відмінність доказування та наслідки встановлення цього факту від факту проживання із спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років.
Так, Особа 1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із своєю бабцею (Особа 2). Позов обгрунтовано тим, що він є єдиним спадкоємцем після смерті Особа 2, оскільки її дочка (Особа 3), мати позивача померла раніше. Однак, він не може оформити спадщину, так як для доведення факту її (спадщини) прийняття в порядку представлення без винесення позитивного рішення у цій справі неможливо.
Верховний Суд 22.05.2024 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав про задоволення заяви з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1 – 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 29 ЦКУ місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Для того щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним (постанова ВС від 10.11.2021).
Суди дослідивши надані позивачем докази: довідка ЖБК, покази свідків дійшли висновку, що померла Особа 2 проживала та була зареєстрована з 2005 року до смерті в квартирі, належній на праві власності позивачу разом з останнім (без реєстрації) та його дружиною і продовж шести місяців склад сім`ї не змінювався.
Мати заявника, як дочка Особи 2 мала перший ступінь споріднення із спадкодавцем. За правом представлення своєї матері, яка померла до відкриття спадщини, заявник набув права на спадкування в першу чергу за законом.
Установивши, що заявник, як внук спадкодавця, за правом представлення своєї матері набув права на спадкування в першу чергу за законом після смерті спадкодавця та прийняв спадщину після померлої Особи 2, ВС вважав, що заява позивача підлягає задоволенню.
При цьому, ВС зазначив, що посилання касаційної скарги на те, що відсутні докази постійного проживання Особи 1 з Особою 2 спільно протягом 5 років, є помилковим розумінням правил спадкування.
Так, зазначене положення стосується спадкування за законом у четвергу чергу згідно зі статтею 1264 ЦКУ, якою передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Натомість, заявник у заяві посилався на спадкування за правом представлення в порядку ст. 1266 ЦКУ, а не у порядку 4 черги спадкування.
По своїй суті спадкування за правом представлення це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям за законом пізнішої черги переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу).
Мати (Особа 3) заявника як дочка Особи 2 мала перший ступінь споріднення із спадкодавцем. За правом представлення своєї матері, яка померла до відкриття спадщини, заявник набув права на спадкування в першу чергу за законом.
Установивши, що заявник, як онук спадкодавця, за правом представлення своєї матері набув права на спадкування в першу чергу за законом після смерті спадкодавця та прийняв спадщину після померлої Особа 2, суд вірно задовольнив заяву у цій справі.