При пред’явленні Банком вимоги до Позичальника про стягнення заборгованості, перш за все необхідно ретельно розібратися із чого складається нарахована Кредитором сума, оскільки нерідко вона може бути штучно створена самим Банком шляхом маніпулювання Умовами та Правилами кредитування, які останній змінює без відома Позичальника.
Верховний Суд залишаючи 14.04.2025 судові рішення попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову банку про стягнення з Особи 1 заборгованості за кредитом 729 724 грн. та за простроченими відсотками в сумі 127 130 грн. вказав, що зобов’язання між сторонами повинні обумовлюватись у письмовому вигляді.
Водночас, анкета-заява, підписана Особою 1 не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, як не зазначена у ній відсоткова ставка за кредитом. Аналогічно Умови та Правила надання банківських послуг, знаходяться на сайти Банку, постійно змінюються, а тому не можуть бути належним доказом ознайомлення Позичальником саме із їх контекстом в редакції, наданій Позивачем в суд.
Саме собою підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг не може вважатися частиною кредитного договору. Тобто, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та має передувати укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Проте Паспорт споживчого кредиту у цій справі підписано відповідачем майже чере з рік після підписання анкети-заяви.
За таких підстав, ВС дійшов висновку, що сторони письмово не узгодила сплату відсотків за кредитним договором, а тому Позичальник (Відповідач) не зобов’язаний їх сплачувати.
Разом з тим, Банк безпідставно здійснював операції щодо списання відсотків (розмір яких постійно змінювався) за використання кредитного ліміту та комісії за вказаний період на загальну суму 934 614 грн., тобто фактично, без погодження з позичальником розміру процентної ставки та комісії, здійснював списання грошових коштів з рахунку відповідача, що призвело до виникнення штучної заборгованості за тілом кредиту.
Зокрема сума зазначених відсотків щомісяця була включена банком у тіло кредиту, відтак у наступному періоді відсотки так само були нараховані на суму відсотків за попередній період. Таким же чином до заборгованості за тілом кредиту були включені і списання банком комісії за обслуговування картки, яка також не була обумовлена сторонами договору.
З огляду на вказані обставини, ВС дійшов висновку, що розрахунок заборгованості, складений Банком, неможливо визнати законним та обґрунтованим, оскільки встановлено, що зазначена сума фактично складається з нарахованих відсотків та сум комісії, однак такий розрахунок не ґрунтується на відповідних умовах договору, які були б погоджені сторонами.
За таких підстав, позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості не підлягають задоволенню.