Верховний Суд, погоджуючись 14.01.2025 із висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ФОП про дострокове розірвання договору оренди приміщення з підстав істотної зміни обставин (ст. 652 ЦКУ) зазначив, що є предметом судового дослідження у такій категорії справ.
Стаття 652 ЦКУ передбачає можливість розірвати (змінити) договір у разі істотної зміни обставин, а саме: якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Для таких дій необхідна наявність одночасно 4 таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності істотної зміни обставин, які є «оціночними», тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень ст. 652 ЦКУ не підлягає розірванню, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.
ФОП звернувся в суд з позовом до ТОВ про розірвання договору оренди нежитлове приміщення від 05.07.2021 та стягнення 415 465 грн. (попередньо внесена орендна плата), посилаючись на істотну зміну обставин – повномасштабне вторгненням РФ в Україну, у зв’язку із чим торговий центр, у кому розташоване орендоване приміщення не працювало.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовлено, з огляду на недоведеність Позивачем наявності умов, передбачених ст. 652 ЦКУ для розірвання договору оренди
Верховний Суд, залишаючи 14.01.2025 вказані судові рішення без змін, зазначив, що закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦКУ, при істотній зміні обставин, які є оціночними, з яких сторони виходили, укладаючи договір.
Існування одночасно чотирьох умов, що відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦКУ є необхідними для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання договору, вимагає з`ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Першою умовою – є умова про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Однак, сторони при укладенні спірного договору передбачили обставини непереборної сили, зокрема, визначили таку обставину як військові дії та визначили цю обставину підставою для звільнення сторін від відповідальності у разі затримки виконання чи невиконання договору. До того ж, оголошення військового стану в країні, фінансова криза та суттєва зміна кон`юнктури ринку стосується обох договірних сторін і мають загальний характер.
Друга умова- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Однак, враховуючи те, що договір оренди позивачем укладений з метою проведення в приміщенні комерційної діяльності, то основним чинником даних правовідносин є комерційна вигода сторін у проведенні господарської діяльності.Позивач не довів, що проведення комерційної діяльності в орендованому приміщенні є збитковим, а після відкриття торгового центру Позивач взагалі не здійснював комерційну діяльність.
Третьою і четвертою умовами є те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору та, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
ВС зазначив, що випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин і це необов`язково повинно бути прямо відображено у договорі, а це може слідувати із самого характеру та змісту зобов`язання. При цьому, обставини зміни економічної ситуації в країні є комерційними ризиками сторін договору та не є істотною зміною обставин у розумінні ч. 1 ст. 652 ЦКУ та не можуть бути підставами для розірвання договору
З огляду на викладене, ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.