Верховний Суд, залишаючи 12.08.2025 без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову ТОВ про визнання частково недійсним рішення Антимонопольного комітету, звернув увагу на те, що для визнання недійсним або скасування прийнятого органом АМК Рішення, необхідно, враховувати положення ч. 2 ст. 59 Закону «Про захист економічної конкуренції» № 2210-ІІІ, відповідно до якої порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Оспорюваним Рішенням визнано, що ТОВ вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2210-ІІІ, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та стосується позивача.
На думку АМК, обставинами, що свідчать про встановлення між Товариством і Підприємством антиконкурентних узгоджених дій є: 1) наявність між сторонами господарських відносин під час проведення торгів; 2) електронне листування між сторонами під час проведення торгів; 3) особливості оформлення документів тендерних пропозицій сторін у торгах; 4) послідовність дій сторін у часі під час подання тендерних пропозицій та під час входу в аукціон в торгах.
Верховний Суд звернув увагу, що доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
Втім, суд апеляційної інстанції, здійснивши оцінку наведених АМК в Рішенні доводів, дійшов висновку, що встановлені АМК факти у своїй сукупності у контексті її вірогідності не доводять наявності в діях, зокрема, ТОВ обставин щодо усунення конкуренції під час проведення торгів, узгодження поведінки позивача з третьою особою (Підприємством) чи наміру такого узгодження під час підготовки тендерних пропозицій.
Апеляційний суд, з висновками якого погодився Верховний Суд зазначив:
1.Щодо наявності між сторонами господарських відносин під час проведення торгів свідчить про те, що укладення позивачем і третьою особою договорів купівлі-продажу, спрямоване виключно на задоволення їх власних господарських потреб окремо та не свідчить про здійснення ними господарської діяльності узгоджено або спільно.
2. Стосовно електронного листування між сторонами під час проведення торгів, то листування стосувалось виконання господарських зобов`язань між ними (накладні, рахунки тощо), проте АМК, не дослідивши переписку, дійшло передчасного висновку про обмін інформацією між позивачем та третьою особою та наявність середовища для координації дій між ними.
3. Щодо особливості оформлення документів тендерних пропозицій сторін у торгах, то суд зазначив, що довідки позивача та третьої особи з відомостями про учасників тендерів є візуально різними, а таблична форма подання довідок відмінна, При цьому, встановлено, що інші учасники тендеру подали відомості про учасника у табличній формі із виділенням назви предмета закупівлі жирним накресленням, що спростовує твердження АМК про узгодженість поведінки ТОВ та Підприємства через схоже оформлення тендерної документації.
4. Стосовно послідовності дій сторін у часі під час подання тендерних пропозицій та під час входу в аукціон в торгах, суд зазначив, що з наведених у Рішенні АМК таблиць вбачається подання Товариством і Підприємством їх тендерних пропозицій в останній день строку на подання таких, а час їх входу в аукціон здійснений з різницею в одну хвилину. Однак, АМК не досліджувалося питання з якої адреси відбувалося подання учасниками їх тендерних пропозицій, зокрема, чи використано одну ІР-адресу чи різні. Водночас,подання сторонами їх конкурсних пропозицій в останній день строку могло бути наслідком збігу, а АМК дійшов помилкового висновку про координацію між діями позивача та третьої особи, оскільки, не повно з`ясував та дослідив усі обставини антимонопольної справи.
Стаття 59 Закону № 2210-ІІІ свідчить, що підставою для скасування або визнання недійсним рішення органів АМК є порушення або неправильного застосування норм процесуального права за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
За таких підстав ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції на виконання припису ст. 59 Закону № 2210-ІІІ проаналізував зміст оскаржуваного рішення АМК, перевірив дотримання АМК вимог законодавства та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним Рішення АМК у частині, що стосується Позивача.