Верховним Судом 12.01.2026 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення скарги ТОВ 2 (Боржник) про визнання неправомірними дії щодо оголошення аукціону та передачі на реалізацію нежитлових приміщень, оскільки в межах кримінального провадження у справі було накладено арешт на майно Боржника, із забороною користуватися та розпоряджатися таким майном.
ВС зазначив, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 50 Закону «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом і після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт.
Арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПКУ і його скасування відбувається в порядку, визначеному ст. 174 цього Кодексу.
Разом з тим, Приватний виконавець або Стягувач (ТОВ 1) не звертались до слідчого судді з клопотанням про зняття арешту зі спірного майна та відповідне виключення майна з-під арешту.
Таким чином, ВС дійшов висновку, що накладений в межах кримінального провадження арешт на майно боржника є в будь-якому випадку перешкодою для реалізації такого майна, в тому числі шляхом проведення аукціону.