Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020, такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар покупцю, і який його прийняв, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів. Натомість застосування способу захисту, встановленого ч. 3 ст. 692 ЦКУ (право Продавця вимагати оплати товару), призводить до повного поновлення порушеного права продавця.
Верховний Суд, скасовуючи 02.04.2025, постанову суду апеляційної інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову Особа 1 до ТОВ про розірвання договору купівлі-продажу, укладений між сторонами, але не оплачений ТОВ за продані будівлі, вказав на помилковість висновку цього суду, який посилаючись на висновки, викладені у вказаній постанові ВП ВС від 08.09.2020, вказав, що частково викладений договір (в частині передачі Продавцем товару) не може бути розірвано.
ВС зазначив, що, оскільки у справі, яку розглядала ВП ВС 08.09.2020 спір виник стосовно договору купівлі-продажу корпоративних прав, яким було передбачено, що розрахунки між сторонами були проведені до укладення договору, тобто до правовідносин підлягала застосуванню ст. 692 ЦКУ, тоді як у цій справі у договорі передбачалася післяоплата, відстрочення платежу (тобто продаж відбувся у кредит, а, відповідно, застосуванню підлягала не тільки ст. 692, але й ст. 694 ЦКУ (як спеціальна норма при продажу товар в кредит).
Таким чином, ВС дійшов висновку, що наявність способу захисту у вигляді права вимагати оплати товару ( ст. 692 ЦКУ) не свідчить про те, що, враховуючи правову природу договору із відстроченням платежу, особа як його сторона не може вимагати захисту свого права на підставі ст. 651, ч 4 ст. 694 ЦКУ і ефективний спосіб захист в такому разі визначає сам позивач.
Отже, ВС вказав на ефективність обраного у цій справі Позивачем способу захисту і неправомірність постанови суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з цих підстав.