Договори про публічні закупівлі укладаються в Україні щоденно у великих обсягах, адже саме через систему публічних закупівель держава, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства забезпечують свої потреби у товарах, роботах і послугах. За статистикою системи Prozorro, щороку укладаються сотні тисяч договорів на сотні мільярдів гривень.
Однак чи означає це, що укладення договору в межах публічної закупівлі автоматично гарантує його належне виконання з боку замовника?!
Звісно, ні! Як свідчить судова практика, навіть після проведення тендеру та підписання договору замовники нерідко намагаються уникнути виконання своїх зобов’язань — посилаючись на відсутність заявок, зміну внутрішніх потреб або інші формальні аргументи.
Найпоширенішими є спори, у яких замовник після укладення договору не приймає поставлений товар або відмовляється від виконання договору; сторони по-різному трактують умови договору — зокрема, щодо обсягів, строків або підстав припинення зобов’язань; постачальник вимагає оплату за товар, який він виготовив або поставив у межах узгоджених умов договору.
Про важливість належного виконання зобов’язань за договорами, укладеними на підставі публічних закупівель, Верховний суд підкреслює у постанові від 08.05.2025 у справі №910/1694/24
До Господарського суду міста Києва звернулося Позивач – ТОВ «Даєр» з позовом до Відповідача – ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» про зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те що, Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів не виставляє Позивачу письмових заявок на поставку залишку товару, а саме: блоків керування краном DAER-2-3-1 в кількості 788 штук на загальну суму 45861600,00 грн, відмовляється прийняти від Позивача залишок непоставленого за договором товару, у зв`язку з чим Позивач просить зобов`язати Відповідача виконати умови договору та прийняти залишок товару в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 позовні вимоги задоволено, зобов’язано ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» виконати зобов`язання відповідно до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600007564 від 11.05.2023, шляхом прийняття від ТОВ «Даєр» товару: блоку керування краном DAER-2-3-1 в кількості 788 штук на загальну суму 45 861 600,00 грн, у томі числі ПДВ – 7 643 600,00 грн відповідно до специфікації № 1 до договору поставки за видатковою накладною в порядку та на умовах, визначених договором поставки та сплатити судовий збір.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Даєр» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 3 633,60 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
08.05.2025 переглядаючи в касаційному порядку касаційну скаргу ТОВ «Даєр», Верховний суд своєю постановою задовольнив повністю. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 скасував а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 залишив в силі, враховуючи таке:
Згідно з ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. У пунктах 12.1. та 12.2. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 26.12.2023 (включно), а в частині розрахунків – до їх повного виконання. У разі закінчення строку дії договору постачальник має право вимагати від покупця виконання ним своїх зобов`язань за договорам у повному обсязі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами в договорі для його виконання, зокрема має право вимагати виконання цього зобов`язання і в судовому порядку.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України — зобов’язання виникає з договору; ст. 627, 628 ЦК України — сторони є вільними у визначенні умов договору та погоджуються з ними шляхом його підписання. Відсутність у відповідача виробничої необхідності у товарі, яка виникла після укладення договору, на які посилається відповідач, не звільняє відповідача, як сторону договору від виконання договірних зобов`язань, оскільки такі обставини не є підставою для односторонньої відмови від договору або невиконання його умов ні відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», ні відповідно до умов договору про закупівлю товарів № 4600007564 від 11.05.2023, Відповідач не довів існування обставин, за яких у нього виникло право не виконувати зобов`язання з приймання товару за договором.
Отже, укладення договору в межах публічної закупівлі свідчить про згоду сторін на його умови, зокрема щодо кількості товару, і створює у постачальника виправдане очікування на його виконання в повному обсязі. Відсутність заявки або зміна внутрішніх потреб покупця не звільняє останнього від обов’язку прийняти товар.
Практичне значення цієї правової позиції для учасників публічних закупівель є надзвичайно важливим. Для замовників укладення договору створює зобов’язання прийняти товар або послугу у погодженому обсязі, а зміна внутрішніх потреб чи управлінське рішення не є підставою для його невиконання.
Для постачальників укладення договору за результатами тендеру формує виправдане очікування, що замовник прийме товар та здійснить оплату. Виготовлення або підготовка товару відповідно до умов договору є правомірною дією, яка повинна мати завершення у вигляді приймання та розрахунку. У разі безпідставної відмови замовника, постачальник має повне право звертатися до суду для захисту своїх інтересів і вимагати примусового виконання зобов’язань.
Судова практика захищає правову визначеність та стабільність договірних відносин у сфері публічних закупівель, що має критичне значення для бізнесу.