ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Постійне пересування через митний кордон великої кількості товарів та також комерційного транспортного засобу призводить до порушення митних правил, що є правопорушенням та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності Митними органами. При виявленні порушення митних правил митними органами на особу складається протокол про адміністративне правопорушення.
За порушення митних правил передбачено такі види стягнень :
-Попередження
-Штраф
-Конфіскація товарів та комерційного транспорту
Що саме є діями по порушенням митних правил ?
-Це порушення режиму митного контролю
-Неподання митному органу звітності по товарам, що перебувають під митним контролем;
-Переміщення товарів з порушенням прав інтелектуальної власності;
-Порушення митного порядку ввезення та вивезення товарівна територію вільної митної зони;
-Порушення порядку зберігання товарів на митних складах;
-Інші порушення митних правил.
Яким чином будувати свій захист при розгляді справи в суді ? Які може мати недоліки протокол про порушення митних правил ? Загроза конфіскації грошових коштів чи автотранспорту ?
Ці та інші питання допоможе вирішити адвокат по порушенню митних правил.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ПРИ ПОРУШЕННІ МИТНИХ ПРАВИЛ:
1. Усна та письмова консультація з питань порушення митних правил, аналіз виниклої ситуації та розробка стратегії захисту прав та інтересів клієнта;
2. Збір доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів- адвокатського запиту, позову, заперечень, письмових пояснень, клопотань, тощо;
3. Представництво клієнта у судах усіх інстанцій з метою захисту його інтересів у справах, пов’язаних із порушенням митних правил;
4. Оскарження рішень судів, постановлених не на користь клієнта в Апеляційний та Верховний Суд.
5. Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЩОДО
ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ
1. Строк сплати митних платежів не пов`язуються ні з певною календарною датою, ні з певним періодом часу Норми чинного законодавства встановлюють виключно граничний строк сплати митних платежів, який, пов`язаний із вказівкою на подію – подання до митного органу відповідної декларації.
Неподання додаткової митної декларації у визначений Положенням про митні декларації, затвердженого постановою КМУ № 450, строк не охоплюється диспозицією ст. 485 МКУ.
Строк сплати митних платежів встановлюються лише двома законами – Митним та Податковим Кодексами України і не пов`язаний з Положенням № 450.
Постановою суду апеляційної інстанції від 20.06.2025 скасовано постанову районного суду від 03.12.2024 щодо Особа 1, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.485 МК України.
Оспорювана постанова районного суду мотивована тим, шо директором ТОВ (Особа 1) не забезпечено своєчасне надання всіх документів, необхідних для подання до митного органу додаткової митної декларації у встановлені строки та не здійснено своєчасну сплату митних платежів у розмірі 1 470 190 грн. у строк встановлений законом, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України. Отже, постановою судді встановлений факт несвоєчасного подання керівником ТОВ митному органу додаткової митної декларації та не сплату митних платежів у строк, визначений ст. 297 МКУ, що, а думку суду першої інстанції утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МКУ.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що відповідальність за ст.485 МК України у зв`язку із несплатою митних платежів у строк, встановлений законом, настає незалежно від того, чи мала особа мету неправомірного звільнення, зменшення розміру чи ухилення від сплати митних платежів.
Стаття 297 МК України свідчить, що строк сплати митних платежів не пов`язуються ні з певною календарною датою, ні з певним періодом часу. Норми чинного законодавства встановлюють виключно граничний строк сплати митних платежів, який, згідно викладених приписів, пов`язаний із вказівкою на подію – подання до митного органу відповідної декларації.
Отже, визначені у ч. 5 ст. 261 МК України строки подання додаткової декларації, не встановлюють, не заміняють та не скасовують визначені ст.297 МК України строки сплати митних платежів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 261 МКУ у разі подання періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Разом з тим, митним брокером від імені ТОВ 09.11.2023 року подана періодична митна декларація, а додаткова митна декларація, всупереч вимогам п.26 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою КМУ №450 від 21.05.2012, – лише 27.12.2023 року.
Однак, неподання додаткової митної декларації у визначений Положенням про митні декларації строк не охоплюється диспозицією ст. 485 МКУ, тому зазначена обставина не свідчить про наявність у бездіяльності Особа 1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив твердження митного органу про те, що суб`єкт господарювання мав би сплатити митні платежі у строк, визначений п.26 Положення про митні декларації від 21.05.2012 р., тобто до 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією, є помилковим, оскільки строк сплати митних платежів встановлюються лише двома законами – Митним та Податковим Кодексами України і не пов`язаний з вищезазначеним Положенням.
2. З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МКУ, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.
Для кваліфікації дій за ст. 485 МКУ мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки.
Закріплення законодавцем у диспозиції ст. 485 МКУ спеціальної протиправної мети у формі звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено лише та виключно з прямим умислом. Тільки за наявності умислу особа може бажати досягнути певного результату.
Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої – четвертої ст. 269 МКУ.
Постановою суду апеляційної інстанції від 23.06.2025 залишено без змін постанову районного суду від 13.02.2025, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності Особа 1 за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МКУ закрито.
Встановлено, що 04.04.2024 митницею при проведенні самоперевірки на предмет правильності заповнення граф митної декларації, а також повноти та правильності нарахування митних платежів та визначення митної вартості, було встановлено невірне заповнення граф 47 та В, а саме: до відомостей граф 47 та В даної митної декларації декларантом не включено нарахування та сплату акцизного податку на товар.
Тобто, Особа 1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів не включив нарахування та сплату акцизу на товар «Газ вуглеводневий скраплений» в митній декларації, що призвело до невірного нарахування митних платежів в графі 47 та В у бік зменшення в сумі 97 724 грн. (акцизний податок – 81 437,29 грн, податок на додану вартість – 16 287 грн.), чим вчинив порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МКУ.
У зв`язку з цим, 03.06.2024 Енергетичною митницею складено протокол про порушення митних правил відносно Особа 1.
З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 485 МКУ, в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак: діяння спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.
Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МКУ, характеризується виключно умисною формою вини, оскільки диспозиція правової норми визначає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей – неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність такої протиправної мети вказує на те, що при декларуванні особа повинна усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та мати за меті, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Для кваліфікації дій за ст. 485 МКУ мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали шкідливі наслідки.
Апеляційний суд звернув увагу, що закріплення законодавцем у диспозиції ст. 485 МКУ спеціальної протиправної мети у формі звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено лише та виключно з прямим умислом. Тільки за наявності умислу особа може бажати досягнути певного результату.
Встановлено, що митний орган 03.04.2024 року завершив митне оформлення товару та ніяким чином не повідомив про Особа 1 про будь-які порушення. Водночас, Особа 1 03.04.2024 о 19:56 год. направлено заяву про внесення змін до митної декларації.
Частиною 10 ст. 269 МКУ передбачено, що у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої – четвертої цієї статті.
Отже, декларант Особа 1 самостійно, своєчасно та невідкладно вжив передбачені законодавством заходи для внесення виправлень та усунення допущених в декларації помилок, які за своїм змістом є вочевидь технічними і ненавмисними та не можуть становити склад адміністративного правопорушення. Натомість митним органом не доведено виконання належним чином вимог, передбачених ч. 1 ст. 269 МКУ та п. 36 Постанови КМУ № 450 щодо невідкладного розгляду посадовою особою митного органу заяви про внесення змін та повідомлення про результати їх розгляду.
Отже, Особа 1 невідкладно, самостійно та добровільно усунув порушення щодо коректного обрахування митної вартості товару. Правопорушення не завдало шкоди державним чи суспільним інтересам, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
3. Суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення митних правил у разі закінчення шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення.
Постановою суду апеляційної інстанції від 30.09.2025 залишено без змін постанову суду першої інстанції, якою провадження по справі стосовно Особа 1 за ч. 6 ст. 481 МКУ закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 1 ст. 467 МКУ.
З протоколу про порушення митних правил від 25.02.2025 року, вбачається, що 21.01.2025 року до Одеської митниці надійшов лист від 21.01.2025року від громадянки України Особа 1 стосовно продовження строків тимчасового ввезення автомобіля «BMW 530», ввезеного нею на митну територію України 10.07.2021 року через пункт пропуску митного поста Одеської митниці.
На думку митного органу, Особа 1 перевищила встановлений ст. 380 МКУ строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме легкового автомобіля «BMW 530» більше ніж на тридцять діб, що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 6 ст. 481 МКУ.
Протокол про порушення митних правил митницею складений 25.02.2025 та направлений до районного суду 19.05.2025 року, тобто вже після закінчення строків притягнення Особа 1 до відповідальності за порушення митних правил.
Суд апеляційної інстанції погодився із місцевим судом, який зазначив, що шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення з 02.07.2024 року (дати, коли митний орган мав дізнатись про можливе порушення митних правил Особа 1) закінчився 03.01.2025 року. Крім того, на думку місцевого суду, якщо дату можливого виявлення порушення митних правил рахувати з 21.08.2024 року (дати виїзду Особа 1 з території України), – шестимісячний строк з дня виявлення порушення митних правил закінчився 22.02.2025 року.
4. Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою суду апеляційної інстанції від 03.07.2025 заишено без змін постанову суду першої інстанції, якою провадження в справі відносно Особа 1 за ознаками ст. 485 МКУ закрито за відсутності в його діях складу правопорушення.
Встановлено, що митне оформлення транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», модель «ATEGO», календарний рік виготовлення – 2013, проведено відповідно до митної декларації від 04.05.2023.
При цьому таке митне оформлення завершене, а його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.
Митне оформлення проведене із застосуванням при сплаті мита преференції за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).
Разом з тим, за результатами опрацювання здобутої в порядку п.5 ч. 1 ст. 352 МКУ від уповноваженого органу Республіки Польща інформації встановлено безпідставність застосування преференції до ввезеного товару при його розмитненні.
У зв`язку із цим підлягають застосовуванню положення ст. 345 МКУ, а саме проведення щодо ТОВ документальної перевірки з метою встановлення достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
У цій справі розмір митних платежів, які підлягають доплаті ТОВ до державного бюджету України, встановлено доповідною і службовою запискою управлінням контролю та адміністрування митних платежів митниці на підставі документів, що були отримані від польських митних органів.
Проте ці документи не є належним засобом доказування в рамках справи про порушення митних правил і положень ст.ст. 458, 486 МКУ.
У частині 1 ст. 495 МКУ визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на вимоги ст. 345 МКУ та предмет доказування у даній категорії справ очевидним є те, що доповідна (службова) записка підрозділу митниці не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил, а тому не може доводити чи спростовувати певні факти (у даному випадку суму недоборів митних платежів), які підлягають доказуванню у встановленому законом порядку.
Доповідна (службова) записка підрозділу митниці у даному випадку може використовуватись виключно у службових цілях митного органу. До того ж приєднана до службової записки начальника УК та АМП Волинської митниці довідка-розрахунок щодо несплаченої суми митних платежів не містить підпису посадової особи, а відтак не відповідає вимогам офіційного документа.