Способи поділу майна подружжя.
Наразі фактично існують два таких способи – договірний або судовий.
Договірний порядок застосовується в тому випадку, коли у подружжя немає спору щодо складу спільного майна, і порядку його поділу. У такому випадку сторони можуть укласти письмовий договір із переліком спільного майна, а також визначити за ким із подружжя після укладення договору визнається право власності на таке майно. Особливістю такого договору є те, що в разі поділу (виділу частини) нерухомості договір обов’язково має бути посвідчений нотаріально. У договорі подружжя може встановити правовий статус майна як особистої приватної власності одного з подружжя, або як спільної часткової власності – тобто, визначити конкретні частки кожного з подружжя в майні та залишити його в спільному користуванні. Також, договором може бути врегульований порядок врахування спільних боргових зобов’язань подружжя.
Якщо подружжя не може домовитись про склад та/або порядок поділу спільного майна, спір може бути вирішений судом. Для цього необхідно підготувати позовну заяву, в якій запропонувати порядок поділу майна.
Отже, є різні способи поділу майна подружжя. Договірний порядок є більш швидким та емоційно простішим. При цьому, він передбачає наявність діалогу між сторонами. В разі конфлікту, найбільш ефективний варіант – це звернення до суду.
Поділ майна подружжя один з найактуальніших питань, з яким звертаються до адвоката.
Правнича допомога адвоката Вам стане у нагоді у таких ситуаціях:
- при добровільному поділі майна подружжя і складенні відповідної угоди (договору);
- поділі майна із врахуванням інтересів дітей;
- при спірному поділі майна подружжя;
- визначенні частки майна кожного з подружжя;
- розрахунку і отриманні компенсації за частку у спільному майні подружжя;
- збільшення чи зменшення частки подружжя в спільно нажитому майні;
- визнання особистої приватної власності на відповідне майно;
- поділ боргових зобов’язань; позик, кредиту, іпотеки.
На які послуги адвоката при розподілі майна Ви можете розраховувати:
- юридичні консультації з усіх питань в рамках конкретної справи;
- попереднє ознайомлення адвоката з матеріалами справи;
- правова експертиза матеріалів справи і погодження позиції у справі;
- складання та пред’явлення позовної заяви до суду;
- складання, оформлення і подача процесуальних документів;
- безпосереднє ведення справи в суді, участь у всіх засіданнях;
- отримання рішення суду і виконавчого листа%
- організація і ведення переговорного процесу з учасниками спору і їх представниками, медіація.
Врегулювання інших питань з урахуванням індивідуального запиту клієнта вирішуються з урахування конкретних обставин справи.
Обираючи найоптимальнішу стратегію захисту інтересів клієнта під час поділу майна необхідно враховувати наступні юридичні моменти:
- вартість поділу активів у нотаріуса набагато нижче вартості поділу через суд, але в обох випадках необхідна допомога адвоката;
- чоловік або дружина, що здійснювали догляд за дітьми або ведення домашнього господарства, мають право претендувати на половину нажитих активів, навіть якщо вони ніколи не працювали.
- строк позовної давності про поділ майна подружжя становить 3 роки;
- чоловік або дружина, які реалізували спільне майно без відома своєї другої половини, можуть розраховувати на компенсацію.
- під час судового процесу судом можуть бути вжиті заходи щодо захисту майна, якщо є підстави, що другий із подружжя реалізує його самостійно.
Спільне та особисте майно дружини і чоловіка.
За загальним правилом, будь-яке майно, набуте одним із подружжя під час шлюбу вважається для подружжя спільним. Це правило діє навіть якщо другий із подружжя не вказаний у правовстановлюючих документах на майно. Також, закон відносить до спільного майна подружжя доходи отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія тощо), речі набуті одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо). Це означає, що сам факт набуття майна чи коштів в період шлюбу є достатньою підставою, щоб вважати їх спільними. Частки кожного з подружжя є рівними, а розпоряджатись спільним майном подружжя може лише за спільною згодою.
Одночасно існує майно, що набуте в шлюбі, але є особистим для кожного з подружжя. Таким майном може бути:
- майно набуте на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
- майно набуте за кошти, які належали чоловіку/дружині особисто;
- житло або земельна ділянка набуті внаслідок приватизації (виключення: приватизація житла в період із 08.02.2011 р. по 12.06.2012 р. – тоді приватизоване житло вважалося спільним);
- речі індивідуального користування, в тому числі коштовності (навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя);
- премії, нагороди, які чоловік/дружина одержали за особисті заслуги.
Отже, вирішуючи питання про поділ майна подружжя варто перш за все зрозуміти, що може бути предметом поділу, а що ні.
Борги подружжя.
За час шлюбу подружжя (а іноді обидва) беруть на себе кредитні зобов’язання, отримують грошові кошти у позику або стають боржниками за іншими фінансовими зобов’язаннями.
Законом визначені два головні критерії, які надають боргам статус спільних:
- укладення договору (за яким виникають борги) в інтересах сім’ї;
- використання на потреби сім’ї майна або коштів, отриманих за договором.
Перший може бути встановлений на підставі заяви другого з подружжя (який не є стороною договору) про свою обізнаність і згоду з укладенням такого договору. Другий може бути встановлений, виходячи з наслідків договору та реальної користі, яку отримала сім’я від його укладення. Тобто, позитивний ефект від використання майна чи коштів, отриманих одним із подружжя за договором має відчути не лише він особисто, а й інші члени сім’ї. Наприклад, при оформленні кредиту на житло, в якому надалі проживає подружжя, можна стверджувати про спільність зобов’язань із погашення кредиту. Ця обставина має враховуватись при поділі майна подружжя.