ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Намагаючись отримати спадщину або більшу її частину, ніж належить, шляхом виключення із кола спадкоємців за законом або заповітом «негідної» особи, спадкоємці нерідко застосовують такий механізм як пред’явлення позову до останнього про усунення від права на спадкування.
Усунути від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду і лише при доведенні позивачем у суді певних, передбачених законодавством обставин. Однак, позитивне для позивача рішення часто виноситься без належної доказової бази з боку позивача, навіть у деяких випадках воно ґрунтується лише на голослівних висловах у позові щодо неправомірних дій відповідача по відношенні до спадкодавця.
Такі необґрунтовані рішення тягнуть за собою «катастрофічні» наслідки для відповідача, який не отримує у спадок ні нерухомого та рухомого майна, ні грошей, які належні йому по закону або за заповітом.
Для виключення таких негативних наслідків, які нерідко трапляються із-за відсутності у відповідача знань в сфері права, а також необізнаності в елементарних процесуальних нормах судового процесу, останньому обов’язково знадобиться кваліфікований спеціаліст-адвокат.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» при захисті відповідача у справах про усунення від права на спадкування:
–Консультація з усіх питань, пов’язаних із пред’явленням позову до особи про усунення від права на спадкування, аналіз правових підстав позову та розробка стратегії захисту клієнта у судовому процесі;
-Збір доказової бази та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, зустрічного позову, відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив, пояснень, клопотань, тощо;
-Участь у судах всіх інстанцій з метою захисту інтересів відповідача у справах за позовами про усунення від права на спадкування;
-Оскарження незаконних судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку.
ПІДГОТОВКА ВІДЗИВУ ТА ОБРАННЯ АДВОКАТОМ
ЛІНІЇ ЗАХИСТУ ВІДПОВІДАЧА
У СПРАВАХ ПРОУСУНЕННЯ ВІД ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ
ВІДЗИВ НА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ
Судом Вам, як відповідачу за позовом про усунення від права на спадкування надається строк для підготовки відзиву на позовну заяву. Установлений судом строк на подачу відповідачем відзиву на позов не може бути меншим 16 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Однак, суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
ЗМІСТ ВІДЗИВУ
По суті відзив на позов повинен заперечувати викладені у позові доводи та повинен містити: заперечення щодо наведених позивачем обставин та доданих доказів; докази на спростування доводів позивача або клопотання про витребування таких доказів у осіб, у яких вони наявні; заперечення щодо розміру суми, пред’явленої позивачем.
До відзиву також додаються необхідні клопотання, наприклад, про витребування у відповідних осіб та установ доказів, призначення експертизи тощо.
Слід пам’ятати, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, юридично грамотно підготовлений відзив на позов- це основа обраної лінії захисту адвокатом у суді відповідача та можливість позитивного для клієнта нашого Бюро розгляду справи.
Адвокати нашого Бюро, з урахуванням судової практики, підготують обґрунтований відзив на позов про усунення від права на спадкування із запереченням на кожний його довод, та підтвердятьцевідповіднимидоказами.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ АДВОКАТОМ ВІДПОВІДАЧА
У СПРАВАХ ЗА ПОЗОВОМ ПРО УСУНЕННЯ
ВІД ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо зазначити які основні обставини необхідно з’ясовувати у справах про усунення від права на спадкування, які в подальшому можуть бути основними підставами для відмови у задоволенні позову,а тому обов’язково повинні зазначатися у відзиві.
1.Перш за все адвокат нашого Бюро при правовому аналізі позову з’ясовуєналежність позивача, тобто чи мав право останній звертатися із таким позовом
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред’явлена особою, для якої таке усунення зумовлює пов’язані зі спадкуванням права та обов’язки (збільшення частки у спадщині, зміна черговості одержання права на спадкування).
Якщо ж усунення від права на спадкування відповідача не вплине на права позивача як спадкоємця, суд відмовить у задоволення позову.
2. Адвокат проаналізує підстави, які зазначив позивач як обставини, що позбавляють права відповідача на спадкування та підготує відповідні контраргументи щодо відсутності (недоведеності) таких обставин.
Законодавець передбачає усунення спадкоємця від права на спадкування, підстави якого визначаються не згідно з волею спадкодавця-заповідача, а чітко вказуються в ст. 1224 ЦКУ.
Зокрема, у вказаній нормі права наводиться перелік осіб, які не мають права на спадкування:
-Особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.
-Особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
-Батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини (не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачи) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом);
-Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
-За рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Важливо ! Зазначені положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ, а отже не можуть використовуватись у суді як контраргумент позову.
Разом з тим, із вказаних випадків щодо усунення особи від права на спадкування є певні виключення, на які адвокатом обов’язково буде вказано у відзиві та доведено у суді.
Наприклад, якщо особа вчинила замах на життя спадкодавця, а спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом така особа не може бути позбавлена права на спадкування.
Також, якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу, а отже суд відмовить у позові про позбавлення такої особи права на спадкування.
Коло осіб, позбавлення життя яких усуває особу від права на спадкування, є вичерпним. Це спадкодавець та можливі спадкоємці. Отже, не може бути підставою для усунення особи від права на спадкування позбавлення ним життя іншої особи, яка на момент вчинення злочину не могла бути можливим спадкоємцем.
3. Адвокат в обов’язковому порядку перевірить наявність та належність доказів, наданих позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог.
Наприклад,позивач пред’явив позов зпідстав умисного позбавлення відповідачем життя спадкодавця чи будь-якого з можливих спадкоємців або вчинення замаху на їхнє життя.
Оскільки такі діяння є кримінально караними, то вони повинні бути підтверджені вироком суду, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, які є самостійною та достатньою підставою для усунення від права на спадкування.
За відсутності таких належних доказів, на що вкаже адвокат, позов про усунення від права на спадкування не підлягає задоволенню за недоведеністю.
Також, самою найрозповсюдженою підставою для позову такої категорії є ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Водночас для задоволення позову з цих підстав необхідно довести в сукупності наступні обставини:
-Ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання. Ухиленняполягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
– Перебування спадкодавця в безпорадному стані. Безпораднимслід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування).
– Потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
При недоведеності позивачем хоча б однієї із цих обставин, про що обов’язково вкаже адвокат у відзиві та при розгляді справи, позов про усунення від права на спадкування не підлягає задоволенню.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ПРО УСУНЕННЯ ВІД ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ
1. Особа може бути усуненавід права на спадкування за законом, лише якщо судом буде встановлено, що вона ухиляласявід надання допомоги спадкодавцеві, який через похилийвік, тяжку хворобу або каліцтвобув у безпорадномустані
Постановою суду апеляційної інстанції від 22.05.2024 (у касаційному порядку справа по суті не переглядалась) залишено в силі рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позову Особи 1 до 4 спадкоємців після смерті –Особи 6 про усунення від права на спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті Особи 6 (її баби) відкрилася спадщина на квартиру та земельну ділянку. Спадкоємцями по закону після смерті баби залишилась позивач, її син (Особа 2) та онуки (і сестри позивача) Особа 3, Особа 4, Особа 5.
Хоча позивач і не зареєстрована у квартирі спадкодавця, однак ще до смерті бабусі відразу після смерті матері позивача, практично постійно позивачу довелось проживати з нею та доглядати її. Зауважує, що ніхто з відповідачів не надавав допомогу померлій, а тому вважає, що відповідачі повинні бути усунені від права на спадкування у зв`язку з ухиленням від утриманням та доглядом за своєю матір`ю (бабусею) Особа 6.
Відмовляючи у задоволенні позову суди зазначили, що у справах про усунення від права на спадкування, відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, суд має встановити сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що Особа 6 не могла забезпечити умови свого життя, потребувала постійного стороннього догляду, допомоги та піклування. Сам по собі факт того, що Особа 6 була особою похилого віку та страждала на тяжкі хронічні захворювання, не свідчить про те, що вона перебувала у безпорадному стані.
Не підтвердив позивач той факт, що спадкодавець потребував сторонньої допомоги, а якщо потребував, – звертався за такою допомогою до відповідачів, а останні ухилялися від її надання.
Окрім того, відповідачі не вчиняли умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю Особі 6, що свідчить про відсутність умов, передбачених ч. 5 ст. 1224 ЦКУ для усунення відповідачів від права на спадкування за законом, а тому суди дійшли висновку про необхідність відмовити Особі 1 в задоволенні її позовних вимог.
2.Безпорадний стан спадкодавця необхіднодоводитивідповіднимизаписами у медичних документах
Позивачка звернулася до суду з вимогами про усунення особи від права на спадкування за законом, мотивуючи тим, що у зв’язку з тяжкою хворобою помер її чоловік, після смерті якого вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і дізналася, що, окрім неї, із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого від іншого шлюбу – відповідач.
Згідно з доводами позивачки відповідач не може спадкувати після смерті батька, оскільки останній у зв’язку з хворобою за життя потребував сторонньої допомоги, а син, знаючи про важкий стан здоров’я батька та про потребу у допомозі, від надання такої допомоги ухилявся. Зокрема, відповідач не відвідував батька із – за неприязних відносин між ними і не спілкувався з ним, хоча мав можливість допомагати, принаймні фізично.
Верховний Суд 02.02.2024 погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Безпорадним станом спадкодавця є такий стан, під час перебування у якому особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування; він викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Безпорадний стан необхідно доводити відповідними записами у медичних документах.
Переглядаючи судові рішення попередніх інстанцій Верховний Суд зазначив, що судами було досліджено надані позивачкою докази, зокрема, медичні документи стосовно стану здоров`я спадкодавця, які безспірно не доводять безпорадний стан спадкодавця. Оцінені судами докази, у тому числі покази свідків, не доводять винної поведінки відповідача, умисного ухилення від надання допомоги спадкодавцю, а позивачка не довела належними доказами факт ухилення відповідача від надання допомоги батьку як особі, яка через похилий вік і тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані.
Отже Верховний Суд зазначив, що дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю, оскільки позивачка не надала достовірних доказів на підтвердження обставин, які б давали підстави вважати, що відповідач умисно ухилявся від надання допомоги своєму батьку, а останній перебував в безпорадному стані через похилий вік і тяжку хворобу та потребував такої допомоги саме від відповідача.
3. Позбавлення особи права спадкувати – цезахід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуваннямпередусім характеру поведінкивідповідача
Постановою Верховного Суду від 23.12.2020 залишено в силі постанову апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову Особа 1 до Особа 2 про усунення від права на спадкування.
Позов було мотивовано тим, що після смерті його матері (Особа 3) відкрилася спадщина на будинок. Спадкоємцями за законом є позивач та Особа 3-його племінник та онук спадкодавця. Однак, позивач вказував, що ще за життя відносини між спадкодавцем та відповідачем погіршилися, останній не відвідував бабусю, яка останні роки перед смертю тяжко хворіла та через похилий вік була майже у безпорадному стані, потребувала постійного піклування та догляду, проте жодної матеріальної допомоги чи моральної підтримки Особа 2 їй не надавав. Посилаючись на те, що відповідач свідомо ухилявся від надання спадкодавцю будь-якої допомоги, позивач просив усунути його від права на спадкування за законом.
Погоджуючись із судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову ВС зазначив, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Крім того, при розгляді такої справи суду належить з`ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Водночас позивачем не доведено ухилення Особою 2 від надання допомоги Особа 3, а також винної поведінки відповідача (зокрема, відмова від надання допомоги бабі), потребу спадкодавця у допомозі саме відповідача.
Зокрема, Особа 1 не надано доказів на підтвердження того, що Особа 3 дійсно потребувала сторонньої допомоги, а якщо потребувала – зверталася за такою допомогою до відповідача Особи 2, а останній ухилявся від її надання.
Таким чином, встановивши, що Особа 2 не вчиняв умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, та, виходячи із відсутності умов, передбачених ч. 5 ст. 1224 ЦКУ для усунення відповідача від права на спадкування за законом, позов не підлягає задоволенню.
Таким чином, якщо до Вас пред’явлено позов про усунення від права на спадкування, звертайтесь до адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права відповідача у судовому порядку, щляхом доведення відсутності підстав для задоволення позову.