ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Призначенням Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) є встановлення втрати особою працездатності та відповідне встановлення групи інвалідності.
Підставою встановлення інвалідності є проблеми із здоров’ям, внаслідок якої особа втратила повністю або частково працездатність і тому є показання для встановлення інвалідності МСЕК. Від рішення (висновку) МСЕК залежить встановлення інвалідності, та і в подальшому – соціальна допомога, пенсія, соціальні пільги та виплати, які Держава гарантує особам з інвалідністю та неможливість проходження військової служби по мобілізації.
Однак, через наявність корупційних ризиків МСЕК часто приймає необ’єктивні та свавільні висновки щодо стану здоров’я Особи, відмовляючи у встановленні інвалідності або встановлюючи інвалідність, що не відповідає дійсному стану здоров’я Особи та ступеню втрати працездатності, наслідком чого остання не отримує від Держави належні їй пільги та виплати передбачені для інвалідів.
Добитися справедливого рішення щодо наявності інвалідності відповідно до свого дійсного стану здоров’я, а отже і відповідних виплат та пільг можливо шляхом подання скарги до Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) при Міністерстві охорони здоров’я України або в судовому порядку.
По яким критеріям можливо з’ясувати безпідставність та незаконність рішень МСЕК ?
Наявність відповідної нормативної бази щодо віднесення тих чи інших хворіб та орієнтування з цих питань адвокатів АБ Ткачук та партнери дозволяє добитися необхідного результату. В суперечливих питаннях можливо навіть призначення судово-медичної експертизи.
Послуги адвокатів АБ «Ткачук і партнери» при оскарженні рішень (висновків) МСЕК:
1. Консультація з питань прийняття та оскарження рішення (висновку) МСЕК, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
2.Збір доказової бази, у тому числі проведення медичної експертизи;
3. Підготування скарги до Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) при Міністерстві охорони здоров’я України;
4. Підготування позову до МСЕК та подальше представництво інтересів клієнта у всіх інстанцій з метою захисту його інтересів у справах зі спору про оскарження рішення (висновку) МСЕК;
5. Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку.
Правовідносини із МСЕК та її діяльність регулюється: Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ; ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-ІV, Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 якою затверджено Положення про медико-соціальну експертизу, Постановою КМУ від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» та Наказами МОЗ.
ЩО СОБОЮ ПРЕДСТАВЛЯЄ МСЕК ТА ЇЇ ПОВНОВАЖЕННЯ
Медико-соціальні експертні комісії ( МСЕК), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), належать до закладів охорони здоров’я, до компетенції яких віднесено проведення медико-соціальної експертизи.
Медико-соціальна експертиза – встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Цій експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які відповідно до законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов’язків тощо.
Таким чином, проведення медико-соціальної експертизи дає підстави для визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров’я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров’я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи
ПІДСТАВИ, ПОРЯДОК ТА СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
МСЕК приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв’язку з одним і тим самим захворюванням протягом п’яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз – протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
МСЕК проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом 5 робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії.
Положенням № 1317 встановлено, які документи необхідні для прийняття рішення МСЕК про встановлення інвалідності в залежності від підстав втрати працездатності (нещасний випадок, на виробництві, військовослужбовець тощо).
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ МСЕК
МСЕК проводить огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності:
– за місцем проживання або лікування особи, у тому числі за місцем її проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;
-заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії (у разі подання письмової заяви особою, що звертається для встановлення інвалідності (її законним представником), у якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, за яких група інвалідності встановлюється безстроково).
Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п’ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена:
-нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я);
-професійним захворюванням;
-захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
-захворюванням, пов’язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
-захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв’язку (пункт 5 Положення (не застосовується на період дії воєнного стану)).
У разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.
ПРИЙНЯТТЯ МСЕК РІШЕННЯ (ВИСНОВКУ)
ТА ЙОГО ОСКАРЖЕННЯ
Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів.
МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації, а також надсилає необхідні документи іншим органам.
У разі незгоди із рішення (висновком) МСЕК Особа має право оскаржити його в судовому порядку протягом 6 місяців з дня отримання, в чому допоможуть адвокати нашого Бюро.
При чому, підставою для оскарження можуть бути не тільки незгода Особи із встановленою групою інвалідності або відмовою у такому встановленні, але і порушення МСЕК порядку проведення медико-соціальної експертизи.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПРОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРІВ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ МСЕК
1. МСЕК заборонено відмовляти направленій лікувальним закладом Особі у проведенні медико-соціальної експертизи з формальних підстав, зокрема, із суб’єктивних міркувань відсутності у медичній документації Особи ознак захворювання та ступеню втрати працездатності, які могли б бути підставою для встановлення інвалідності
Рішенням суду першої інстанції від 31.07.2023 задоволено позов Особи про визнання протиправною бездіяльність МСЕК щодо не проведення медико-соціальної експертизи Особи для вирішення питання працездатності, встановлення групи інвалідності та відсотку втрати працездатності та зобов’язано відповідача провести медико-соціальну експертизу Особи.
Суть справи в тому, що згідно довідки ВЛК ВЧ від 09.09.2022 проведено медичний огляд позивача та встановлено діагноз: наслідки хвороби Осгуд-Шлятера, у вигляді фрагментації горбистостей обох великогомілкових кісток, деформуючий артроз колінних суглобів, ІІ ступеня, з помірним больовим синдромом, без порушення функцій. Генералізований ліпоматоз тіла з помірним порушенням функцій, що ускладнює носіння форми та спорядження. Захворювання пов`язані з проходженням військової служби.
КНП центральна міська лікарня , за наслідками медичного огляду Позивача, видала додатковий листок на МСЕК та Особу було направлено до відповідача для вирішення питання працездатності, встановлення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності, а також направлено матеріали позивача до відповідача.
Разом з тим листом відповідач повернув пакет документів до лікарні, зазначивши про дефекти відправлення: не зрозуміла мета направлення на МСЕК, так як згідно наданих документів клініко-функціональний стан кістково-м`язової та сполучної системи в незначній ступені обмежує життєдіяльність хворого, що не дає підстави для визначення групи інвалідності.
Задовольняю позов суд вказав, що за наявності направлення відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів та за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи уповноваженими комісіями проводиться медико-соціальна експертиза, які приймають колегіальне рішення, яке вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії.
Оцінюючи вказані дії відповідача суд зазначає, що повернення документів позивача без фактичного розгляду не відповідає вимогам п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу.
У спірних правовідносинах, отримавши від КНП центральна міська лікарня матеріали щодо позивача, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи, зокрема, додатковий листок на МСЕК (що виданий за наслідками лікувальних і реабілітаційних заходів), тобто належний перелік документів, встановлений Положенням № 1317, відповідач мав провести медико-соціальну експертизу, за наслідками проведення якої мав прийняти відповідне колегіальне рішення.
Повернення відповідачем без розгляду документів щодо позивача суд кваліфікує як протиправну бездіяльність у проведенні медико-соціальної експертизи щодо позивача для вирішення питання працездатності, встановлення групи інвалідності та відсотку втрати працездатності.
Доводи відповідача про те, що відповідно до медичних документів на позивача, морфо-функціональні обмеження по захворюванню не відповідають вимогам Постанови № 1317 про визнання особою з інвалідністю суд вважає необґрунтованими, оскільки такі посилання, на переконання суду, могли були зазначені у відповідному рішенні комісії за наслідками проведення медико-соціальної експертизи.
2. Рішення (висновок) МСЕК про відсутність інвалідності у Особи, зокрема, із-за встановлення комісією невірного діагнозу, спростовується висновком експерта комісійної судово-медичної експертизи, призначеної судом
Постановою суду апеляційної інстанції від 15.03.2019 залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи про визнання протиправними та скасувати рішення МСЕК про невизнання Особи інвалідом у зв`язку з перенесеною травмою внаслідок ДТП; зобов`язано МСЕК повторно провести медико-соціальну експертизу на предмет інвалідності Позивача.
Судові рішення мотивовані тим, що оспорюваним Рішенням МСЕК відмовлено у встановленні Позивачу інвалідності у зв’язку із перенесеною травмою внаслідок ДТП. При цьому, підставою для такої відмови був встановлений МСЕК діагноз:«консолідований поперечний перелом с/з пр. стегнової кістки без порушення функції рухів та ходи»,
Разом з тим, у висновку експерта призначеної судом комісійної судово-медичної експертизи викладено наступне:
«За результатами вивчення рентгенологами експертної комісії наданих рентгенівських знімків правої стегнової кістки, у Особи мало місце: стан після металоостеосинтезу осколкового перелому діафізу правої стегнової кістки в стадії незрощення (сповільнена консолідація).
Враховуючи клінічні та рентгенологічні дані з наданої медичної документації у Особи був наявний осколковий перелом діафізу правої стегнової кістки після металоостеосинтезу в стадії неповної консолідації, стан, який супроводжується порушенням функції кінцівки та больовим синдромом та потребує дозованого навантаження на кінцівки з застосуванням допоміжних засобів (милиця, ципок).
Виходячи з викладеного, в досліджуваний період у Особи мало місце втрата як загальної, так і професійної працездатності».
Отже, діагноз «консолідований поперечний перелом с/з пр. стегнової кістки без порушення функції рухів та ходи», який був встановлений Особі спеціалістами МСЕК слід вважати необґрунтованим та не підтвердженим об`єктивними медичними даними.
Таким чином, прийняті на підставі такого діагнозу рішення відповідача щодо невизнання Особи інвалідом, не можуть бути правомірними у розрізі критеріїв, встановлених ч. 2 ст. 2 КАСУ.
3. Рішення МСЕК приймається лише після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження Особи всіма членами комісії
Рішення МСЕК про відмову у визнанні Особи інвалідом підлягає скасуванню у разі наявності наступних висновків медичних комісій з протилежними висновками, що нівелюють висновки, викладені у оспорюваному про невизнання Особи інвалідом
Постановою апеляційного суду від 08.07.2020 скасовано рішення першої інстанції про відмову у задоволенні позову та задоволено позов Особи про скасування рішення МСЕК від 17.12.2018 щодо невизнання Особи інвалідом ІІІ групи.
Суть спору в тому, що рішенням МСЕК громадянину було встановлено інвалідність ІІІ групи від загального захворювання терміном на 1 рік. Після медичних обстежень, проведених за період 2015 – 2017 років, ІІІ група інвалідності від загального захворювання щоразу пролонговувалась, із врахуванням необхідності активного відновного лікування та реабілітації. Проте рішенням від 17.12.2018 за наслідками повторного огляду особі було відмовлено у визнанні інвалідом ІІІ групи.
Задовольняючи позов апеляційний суд зазначив, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.
Обгрунтовуючи відмову у задоволенні позову, судом першої інстанції зазначено, що в акті огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.12.2018 МСЕК, за результатами яких встановлено діагноз та зазначено, що за даного захворювання група інвалідності не встановлена, оскільки, як зазначено в обґрунтуванні експертного рішення, що міститься в даному акті огляду МСЕК від 17.12.2018 , наявна патологія з урахуванням ступеню порушення функцій не дає підстав для пролонгування інвалідності.
Разом з тим суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції залишена поза увагою та обставина, що 15.04.2019 при повторному проходженні обстеження саме за наслідком розгляду скарги позивача на рішення МСЕК від 17.12.2018 обласною МСЕК на розширеному експертному засіданні за участі представників ДОЗ ОДА та НДІРІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, вирішено завершити реабілітаційні заходи оперативним лікуванням позивача та встановлено йому ІІІ групу інвалідності від загального захворювання терміном на 1 рік на період закінчення реабілітаційних заходів.
Як свідчать матеріали медико-експертної справи Особи, після прийняття рішення про невизнання його інвалідом 17.12.2018, позивач неодноразово проходив наступні огляди медико-соціальною експертною комісією.
Під час проведення чергової медико-соціальної експертизи, за результатами якої складено акт від 09.07.2019 – 23.07.2019 року, було отримано заключення НДІ від 29.08.2019 , в якому міститься рекомендація МСЕК розглянути питання про визначення Особи групи інвалідності для завершення реабілітаційних заходів з медичної реабілітації – видалення металоконструкції та трудової реабілітації (раціональне працевлаштування у соціально дезадаптованої особи). З урахуванням таких рекомендацій МСЕК прийнято експертне рішення про те, що ступінь функціональних порушень не дають підстави для встановлення інвалідності. Однак, ІІІ група інвалідності встановлена терміном на 1 рік виключно для закінчення реабілітаційних заходів. При цьому інвалідність встановлена з 15.04.2019 року відповідно з дати надходження його посильної документації на МСЕК.
В даному випадку, апеляційний суд зауважив, що попередньо ІІІ група інвалідності встановлювалась позивачу саме з огляду на наведені вище фактори.
Тобто, обставина, яка унеможливлювала працевлаштування позивача, а саме стан його здоров`я (необхідність видалення металоконструкції та трудової реабілітації) існували і на момент прийняття відповідачем оскаржуваного в межах даної справи рішення від 17.12.2018.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що за беззмінних умов існування позивача, як особи, життєдіяльність якої обмежено, а стан здоров`я якої не покращився та залишається без динаміки на протязі п`яти років, рішення МСЕК від 17.12.2018 фактично нівельовано повторним рішенням відповідача від 15.04.2019, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, у даному випадку відповідачем не доведено жодну з підстав, що позбавляла позивача права для встановлення ІІІ групи інвалідності станом на час прийняття оскаржуваного рішення, що було встановлено і підтверджено вже рішенням МСЕК від 15.04.2019 року.
При цьому, наявні медичні документи позивача, які були в розпорядженні МСЕК на момент проведення огляду та прийняття оскаржуваного рішення, хоч і не вказували на наявність такої паталогії та ступеня порушення функцій, що надавала б підстави для пролонгування інвалідності, однак і не засвідчували відсутність необхідності завершити реабілітаційні заходи з медичної реабілітації – видалення металоконструкції та трудової реабілітації (раціонального працевлаштування).
Таким чином, якщо Ви маєте сумніви в законності прийняття рішення МСЕК, то не варто зволікати та очікувати, а варто при найменших сумнівах звернутися до адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які оскаржать рішення МСЕК в судовому порядку та доведуть справу до позитивного для клієнта результату.