Одним із передбачених повноважень місцевих Рад є передача земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність та у оренду.
Однак, таке надання земельних ділянок іноді може бути незаконним, порушувати прав інших фізичних та юридичних осіб. Місцеві Ради надають земельні ділянки невилучені у встановленим законом спосіб у інших землекористувачів, з накладанням виділеної земельної ділянки на земельні ділянки інших власників та землекористувачів земельних ділянок або взагалі земельну ділянку, яка перебуває у власності ! Особливо таке зустрічається при оформленні спадщині,укладанні договорів із змельною ділянкою та (або) внесення змін до Земельного Кадастру та (або) внесення змін до Державного реєстру речових прав.
Місцеві ради (сільські, селищні, міські) приймають рішення щодо управління землями комунальної власності, а саме:
– Передача землі у власність, тому числі в процесі приватизації або в користування (емфітевзис, оренда); для садівництва чи будівництва;
– Створення громадських пасовищ;
– Надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
– Затвердження технічної документації, проектів відведення та передача земельної ділянки;
– Викуп, вилучення земельних ділянок у власників та користувачів для суспільних потреб
– Встановлення заборон та обмежень на використання земель при виявленні порушень законодавства.
Найефективнішим способом при прийнятті рішення про надання земельної ділянки та порушенні Ваших земельних прав є подання до суду позову про скасування рішення Місцевої Ради про надання спірної земельної ділянки.
Отже, для досягнення клієнтом позитивного результату при оскарженні рішень Рад по земельним ділянкам знадобиться допомога досвідченого адвоката, який обізнаний не лише у чинному законодавстві, але і у правових позиціях Верховного Суду у справах такої категорії.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА АО «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ПРИ ОСКАРЖЕННІ РІШЕННІ РАД ПО ЗЕМЕЛЬНИМ ДІЛЯНКАМ :
- Консультація з усіх питань, пов’язаних із оскарженням рішень Рад по земельним ділянкам;
- Збір доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відповіді на позов, заперечення, письмових пояснень, клопотань, апеляційних та касаційних скарг та інших;
- Представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів;
- Правовий супровід на стадії виконавчого провадження.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ РАД ПО ЗЕМЕЛЬНИМ ДІЛЯНКАМ:
1. Якщо земельна ділянка, належна на праві власності Особі накладається на земельну ділянку іншої особи, то рішення Ради, яким затверджено технічну документацію, що посвідчують право власності на цю землю першої Особи визнається недійсним та підлягає скасуванню.
Верховним Судом 10.04.2024 залишено без змін постанов суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову Особа 1 до Особа 2, сільської Ради: визнано недійсним та скасовано рішення сільради «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачі Особа 2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 02074 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»; визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на землю за Особа 2;визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію землі, що належить Особа 2.
Верховний Суд звернув увагу, що у результаті видачі Особа 2 державного акта, він набув право власності на частину земельної ділянки позивачки площею 133 кв. м, зокрема земельну ділянкою площею 14 кв. м під будинком позивачки. Встановлно, що при складанні державного акта на право власності на земельну ділянку Особа 2 допущені помилки в частині визначення координат поворотних точок меж та ліній промірів земельної ділянки (конфігурації). Оскільки на сьогоднішній день відсутня можливість внесення змін до державного акта у зв`язку з відсутністю законодавчо визначеного порядку, державний акт в частині плану меж земельної ділянки є недійсним та підлягає скасуванню.
Встановивши, що межа земельної ділянки відповідача згідно координат, наявних у базі Державного земельного кадастру, перетинає належну Позивачці на праві власності прибудинкову територію, а також будинок, суд дійшов висновку про порушення прав позивачки, яка позбавлена можливості виготовити технічну документацію, яка б точно відповідала розташуванню існуючого об`єкта (її земельної ділянки) у натурі відповідно до фактичного землекористування, а також після продажу частини землі позивачка не має можливості присвоїти новий кадастровий номер та здійснити державну реєстрацію.
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку (тобто внесення змін у відомості) може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, тому ВС вважав, що право позивачки на користування земельною ділянкою загальною площею 0, 0642 га, може бути відновлено шляхом визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акта, виданого на підставі рішення сільської ради, у тому числі визнання недійсним та скасування останнього.
2.Не є підставою для визнання недійсними та скасування рішення Ради про затвердження технічної документації та договору оренди земельної ділянки у разі зміни виду її використання без зміни цільового призначення.
Так, прокурор звернувся в господарський суд до сільради, фермерського господарства (орендаря земельних ділянок) про визнання недійсним рішення про затвердження проекту землеустрою та визнання недійсним договору оренди землі.
Позов прокурора, окрім іншого, мотивовано тим, що спірні земельні ділянки відносились до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) та систематично використовувались для сінокосіння, проте були передані в оренду відповідачу для ведення фермерського господарства, внаслідок чого відбулась зміна цільового виду використання землі з порушенням встановленого порядку зміни цільового призначення земель, що суперечить статті 21 ЗК України.
Господарським судом області, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, у позові відмовлено.
Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи цю справу та залишаючи без змін вказані судові рішення, змінила підстави такої відмови у мотивувальних частинах цих рішень з огляду на наступне.
З 2015 року існувала стала правова позиція Верховного Суду щодо застосування до земельних правовідносин (оренда, передача землі у власність) статей 31, 33 – 37 ЗК України.
Відповідно до позиції Верховного Суду зміна виду використання земельної ділянки в межах цільового призначення (використання) земельної ділянки, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади в рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов`язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного законодавством.
Така зміна цільового виду використання землі з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення є підставою, зокрема, для визнання недійсними відповідних договорів оренди земельної ділянки та скасування наказів, якими затверджено проекти землеустрою.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду 01.06.2021 відступила від вказаної правової позиції та зробила протилежний висновок з цього питання.
Із змісту ст.ст. 19, 20 ЗК України вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії, однією з яких є землі сільськогосподарського призначення. У межах кожної категорії земель виділяються види використання земельної ділянки, які визначаються її власником або користувачем самостійно, крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 – 37 цього Кодексу.
Указаними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33 – 37 ЗК України для такого виду використання.
Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.
Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.
Ураховуючи вищевикладене, ВП ВС відступила від висновку, викладеного в попередніх постановах Верховного Суду та зазначила, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення не повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.