ПОСЛУГИ АДВОКАТА
За допомогою електронних торгів можливо швидко продати та вигідно придбати як нерухоме майно, так і транспортні засоби, електронні та промислові товари, коштовності, корисні копалини, а також частку статутному фонді товариства, право вимоги за кредитним договором та інше.
Через електронні торги продається також майно у процесі банкрутства юридичних та фізичних осіб, державними/приватними виконавцями під час виконання рішень судів та інших органів, іпотечне майно на підставі виконавчого напису нотаріусів, конфісковане майно тощо.
Широке використання електронних майданчиків використовується також під час здійснення приватизаційних торгів та здійснення публічних закупівель за кошти державного бюджету.
Разом з тим, при продажі/купівлі майна, майнових прав на електронних торгах можуть бути порушені права, як продавця, так і покупця чи третіх осіб. Зокрема, може бути продано майно, щодо якого введено мораторій на відчуження, у іншої особи є переважне право на таке майно, передача права вимоги за договорами кредиту та іпотеки, заборгованість по яких погашена, відчуження майна на погашення заборгованості боржника, який не є власником проданого майна та із іншими порушеннями. Може бути визначена невиправдано низька ціна. Також умови таких торгів бувають дискримінаційно-корупційно прописані під одного, заздалегідь визначеного учасника, що робить такі торги заздалегідь незаконними.
Що може бути критерієм, щоб суд прийняв сторону Скаржника ? На що треба звертати увагу в позові ? Які необхідно додавати докази, щоб перемогти в справі ? Яку необхідно провести досудову роботу ?
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ПРИ ОСКАРЖЕННІ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ:
-Консультація з усіх питань, пов’язаних із проведенням електронних торгів, аналіз виниклої ситуації та перспектив майбутніх судових процесів;
-Зібрання доказової бази та підготовка позову про визнання електронних торгів недійсними;
-Підготовка скарги на дії (рішення) державного/приватного виконавця про передачу на реалізацію майна (майнових прав) на електронних торгах;
-Участь у судах усіх інстанцій на захист інтересів клієнта;
-Оскарження судових рішень, постановлених не на користь клієнта, в апеляційному та касаційному порядку;
-Юридичні супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
ПІДСТАВИ ВИЗНАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ НЕДІЙСНИМИ
За сталою правовою позицією Верховного Суду відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, зокрема, у зв’язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу). Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦКУ), у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів,
Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність порушення порядку (правил) проведення електронних торгів; встановити чи вплинули такі порушення на результат торгів; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулась до суду.
При цьому, наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення, а не за наслідком оформлення результатів торгів.
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо навести найбільш поширені порушення, які допускаються при проведення електронних торгів, що є підставою для визнання їх недійсними, зокрема, продаж майна:
- на яке законодавством встановлено мораторій на відчуження;
- на яке накладено арешт;
- продаж нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного судового рішення;
- що перебуває у спільній власності без згоди одного із співвласників;
- продаж майна, майнових прав, які не належать продавцю (боржнику);
- прописання умов продажу майна в процесі приватизації під одного учасника;
- продаж права вимоги за кредитним та іпотечним договорами при
припиненні кредитних правовідносин, у зв’язку із належним виконанням;
- за умисно заниженою ціною;
- порушення державним/ приватним виконавцем процедури передачі майна для реалізації на електронних торгах;
- інші порушення, у тому числі при продажі майна на електронних торгах у процесі банкрутства, приватизації, виконавчого провадження, конфіскації та інше.
Строк позовної давності на оскарження прилюдних торгів є загальним, як для інших договорів – 3 роки. Для позовів про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації іпотечної нерухомості діє спеціальний строк позовної давності в 3 місяці за ст. 48 Закону «Про іпотеку».
Порушення, допущені виконавцем при здійсненні своїх повноважень (до призначення прилюдних торгів, щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 Закону «Про виконавче провадження»), підлягають спеціальному оскарженню згідно цього Закону (ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч.3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст.ст. 55, 85) (позиція ВС у постанові від 17 01.04.2020).
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ ЗІ СПОРУ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ
1. Проведення електронних торгів з порушенням вимог законодавства є підставою для визнання таких торгів недійсними винятково за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, та у разі якщо такі порушення вплинули на результати торгів
Реалізація описаного й арештованого майна через електронні торги за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику – у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю
Продаж іпотечного майна (квартири) на електронних торгах згідно оцінки майна, яка судовим рішенням визнана такою, що проведена із порушенням чинного законодавства та не підлягає застосуванню, оскільки визначена ринкова ціна нерухомості значно занижена, є безумовною підставою для визнання електронних торгів недійсними
Велика Палата Верховного Суду від 11.09.2024 залишила без змін рішення судів попередніх інстанцій (змінивши мотивувальну частину) про задоволення позову Особи 1 про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна із чужого незаконного володіння,про визнання.
Особливістю цієї справи є те, що Особа 1 в установлений законом спосіб оскаржив дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна, які вчинені до передачі майна на реалізацію.
ВП ВС зазначила, що проведення електронних торгів з порушенням вимог законодавства є підставою для визнання таких торгів недійсними винятково за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, та у разі якщо такі порушення вплинули на результати торгів.
Судовими рішеннями у іншій справі задоволено скаргу Особи 1 на дії держвиконавця щодо оцінки арештованого майна (квартири), яке підлягає реалізації на прилюдних торгах та визнано оцінку такою, що не підлягає застосуванню.
Зокрема, судовим рішенням встановлено, що оцінку житла проведено без огляду приміщення та оцінювач не навів пояснень неможливості особистого огляду об’єкта дослідження, не навів обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та ч., 6 ст.9 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Крім того, судами зазначено, що певні характеристики об’єкта оцінки, зазначені у звіті, не відповідають його дійсним характеристикам, а її вартість значно занижена. До того ж судами установлено, що при застосуванні суб’єктом оціночної діяльності порівняльного методу визначення ціни об’єкта оцінки не було правильно підібрано приміщення для порівняння, які подібні до приміщення, що оцінюється. Водночас правильність обрання суб’єктом оціночної діяльності об’єктів для порівняння має істотне значення для визначення реальної ринкової ціни об’єкта оцінки.
Не зважаючи на вказані рішення державним виконавцем передано квартиру на реалізацію через електронні торги, за результатами яких нерухомість продано Особі 2.
ВП ВС зазначила, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику – у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю. В разі встановлення такої обставини, як реалізація майна за заниженою ціною, такі торги є несправедливими та не можуть створити для його учасників правомірні наслідки.
Ураховуючи викладене, а також фактичні та преюдиційно встановлені обставини справи, ВП ВС зазначила, що права позивача під час проведення електронних торгів були порушені з тієї підстави, що реалізація на торгах майна за необґрунтованою, заниженою ціною безпосередньо впливає на результати торгів та зачіпає і порушує права та інтереси боржника, оскільки ціна, за якою майно реалізується на торгах, впливає на обсяг зобов’язань, які будуть погашені під час відповідного виконавчого провадження.
Оскільки оспорювані торги відбулися з порушенням правил їх проведення і є несправедливими, а позивач довів, що ці порушення вплинули на результати торгів та його права порушено оспорюваними торгами, оскільки він є власником згаданої квартири, яку реалізовано на торгах за неправильно визначеною ціною, що преюдиційно встановлено судовим рішенням, яке набрала законної сили, ВП ВС дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову Особи 1.
2. Факт реєстрації на ім’я одного з власників (подружжя) нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю, не свідчить, що воно належить лише цій Особі. Оскільки таке майно є власністю кількох осіб, то відчуження його частини на торгах без отримання виконавцем згоди співвласника, який не є боржником у виконавчому провадженні, є порушенням прав такого співвласника, що тягне за собою недійсність торгів
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є договором, який можливо визнати недійсним
Верховний Суд 22.03.2021 залишив в силі постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову Особи 1 про визнання недійсними протокол проведення електронних торгів, відповідно до якого Особа 3 придбав за 3 148 207 грн. квартиру; визнано недійсним акт про проведені електронні торги, складений держвиконавцем, яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів квартири та факти внесення грошових коштів покупцем Особою 3; визнано недійсним свідоцтво про право власност і на квартиру за Особою 3; скасовано запис про право власності останньою на спірну нерухомість.
Звертаючись до суду з цим позовом Позивач просила визнати недійсними торги щодо продажу спірної квартири та обґрунтовувала свої вимоги тим, що спірна квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя її та відповідача Особа 2, а тому при реалізації даної квартири на торгах порушені її права як співвласника, оскільки вона не є боржником у виконавчому провадженні і згоди на відчуження квартири не надавала.
Верховний Суд зазначив, що законодавством встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, яка є чинною допоки не спростована у встановленому законом порядку.
Встановлено, що у провадженні державного виконавця перебувало рішення суду про стягнення з Особи 2 на користь Особи 4 боргу за договором позики у розмірі 661 925 грн. (основний борг), проценти за користування позикою- 123 085 грн., пеня- 240 000 грн. і три проценти річних – 45 937 грн.
З позовом до Особа 1 про стягнення заборгованості за договором позики Особа 4 до суду не звертався. Докази укладення Особа 2 позики в інтересах сім`ї та використання грошових коштів на придбання спірної квартири відсутні, а квартира придбана за 10 років до вчинення позики.
У межах виконавчого провадження держвиконавцем здійснено опис і арешт спірної квартири, яка була зареєстрована на ім`я боржника Особа 2, та в подальшому реалізована на електронних торгах Відповідачу Особа 3.
За змістом ст.ст.48, 50 Закону України «Про виконавче провадження» держвиконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з`ясувати питання, чи не володіє він даним нерухомим майном спільно з іншими особами, а у випадку підтвердження цього факту має вирішити питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Водночас під час здійснення виконавчого провадження держвиконавець лише пересвідчився в тому, що спірна квартира зареєстрована на ім`я боржника Особа 2, однак не з`ясував його сімейний стан та не встановив, чи придбана квартира в період шлюбу.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 650, ч.1 ст. 655, ч.4 ст. 656 ЦКУ процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу та врегульована Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є договором.
Таким чином, ВС дійшов висновку, що оскільки спірна квартира є спільною сумісною власністю Особа 1 та Особа 2, як така, що придбана ними у період шлюбу, а відчуження належної Позивачу частки у квартирі на електронних торгах без її згоди є порушенням прав Позивача як співвласника вказаного майна, то наявні передбачені законом підстави для визнання недійсним укладеного на електронних торгах договору купівлі-продажу нерухомого майна та похідних від нього документів.
3. У разі передачі на реалізацію на електронних торгах нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, виконавець зобов’язаний отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду. У разі неотримання такого дозволу електронні торги визнаються недійсними, а дії державного виконавця по передачі на реалізацію нерухомого майна-неправомірними
Постановою Верховного Суду від 14.12.2021 скасовані рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову та задоволено позовні вимоги Особи 1 про визнання незаконними та скасування постанови та акту держвиконавця про передачу стягувачу у рахунок погашення боргу нерухомого майна, у зв’язку із невідбувшимися електронними торгами по його продажу.
Позов мотивовано тим, що у провадженні держвиконавця перебувало рішення суду про стягнення солідарно із подружжя Особи 1 та Особи 2 на користь Банку заборгованості за кредитним договором 322 456 грн. В разрахунок погашення боргу держвиконавцем проведено електронні торги з продажу іпотечного майна (квартири),які не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників. У зв’язку із заявою ТОВ (якому переуступлено Банком право вимоги) на підставі оспорюваних постанови та акту держвиконавця ТОВ була передана у власність спірна квартира.
Водночас, Верховний Суд зазначив, що у спірній квартирі зареєстрована неповнолітня донька подружжя.
Згідно частини третьої статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.
Відповідно до Порядку № 2831/5 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна по дається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).
Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу.
Вимога про отримання дозволу державним виконавцем від органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким належить неповнолітній дитині, встановлена задля додаткового забезпечення захисту прав цієї дитини, зокрема передбачених статтями 17, 18 Закону «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», від можливого порушення.
Встановлено, що орган опіки та піклування дозволу на відчуження спірної квартири не надавав.
Отже Верховний Суд дійшов висновку, що передаючи на реалізацію на електронних торгах іпотечну квартиру державний виконавець не отримав дозволу органу опіки та піклування, а тому оспорювані постанова та акт, відповідно до яких ТОВ набуло право власності на спірну квартиру підлягають скасуванню.