Українці з 1 січня 2023 року сплачуватимуть новий збір –мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення ( у тому числі паїв), які знаходяться за межами населених пунктів, а також в їх межах, але розміром, що перевищує 0,5 га, який покликаний зменшити втрати бюджету із-за ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності.
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 –ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання.
Відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями ) першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік ( сплачується у 2023 році).
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового Кодексу.
Хто буде платити податок
Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).
Перш за все слід нагадати, що власниками земельних ділянок (паїв) є:
- особи, які були членами колгоспів або інших сільськогосподарських організацій;
- спадкоємці власників паїв;
- фізичні та юридичні особи, які набули право власності на земельну частку;
- інші особи, які у законодавчо визначених випадках мають право претендувати на земельну частку.
Доведеться сплачувати податкові нарахування у таких випадках:
- якщо земля здається в оренду неофіційно, тобто без договору;
- якщо земельна ділянка використовується для власних потреб або ж не використовується взагалі.
В той же час особи, які здають земельну ділянку в оренду на підставі підписаного з орендарем землі договору звільняються від сплати даного податку, оскільки в такому випадку податкові зобов’язання перекладаються на особу, яка орендує землю.
При цьому, слід врахувати, що сплачувати МПЗ потрібно лише за ті місяці, протягом яких земельна ділянка знаходилася у приватній власності, оренді або в іншій формі офіційного користування в платника податку.
Тобто, якщо, наприклад, власник здав в офіційну оренду свій пай в червні, то податок буде нараховуватися в поточному році з січня по червень. Орендар же, в свою чергу, буде сплачувати податок з червня і протягом всього терміну оренди земельної ділянки.
Звертаю увагу, що 19.10.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення права оренди земельних ділянок с/г призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» № 2698-ІХ, згідно якого орендарі землі повинні по-новому зареєструвати свої права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП) та Державному земельному кадастрі (ДЗК). Якщо цього не буде зроблено протягом 3-х місяців з дня набрання чинності закону (термін спливає 19.02.2023), то договори про передачу прав землекористування вважатимуться припиненими.
Звільнення від сплати МПЗ.
Мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:
- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
- земель запасу;
- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.
Звертаю увагу, що 15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» відповідно до якого тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Також не сплачуватимуть земельний податок деякі групи осіб (ст. 281 ПКУ:
- особи з інвалідністю 1 і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери за віком;
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії і їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- власники земельних ділянок, земельних паїв та землекористувачі (на період дії єдиного податку 4 групи) за умови передачі земельних ділянок в оренду платнику єдиного податку 4 групи.
При цьому звільняються від земельного податку лише земельні ділянки певного розміру:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більше як 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах-не більше як 0, 25 га, у селищах-не більше, як 0, 15 га, в містах-не більше, як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва- не більше як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів-не більше 0,01 га;
- для ведення садівництва- не більше, як 0, 12 га.
Розрахунок мінімального податкового зобов’язання
По своїй суті МПЗ це формула, за якою визначається розмір мінімального податку який зобов’язаний сплатити власник або користувач земельної ділянки. Окремо визначається МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка якої проведена і не проведена.
Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд x К x М / 12, де:
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО x S x К x М / 12, де:
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, у гектарах;
К – коефіцієнт, що становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
В Податковому кодексі України зазначається, що в 2023 році МПЗ буде нараховуватись за 2022 рік. При цьому в рахунок сплати МПЗ включаються : податок на прибуток або єдиний податок; ПДФО та ВЗ з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб); ПДФО та ВЗ з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення;ПДФО і ВЗ з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб);рентна плата за спеціальне використання води;земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь;20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до с/г угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
Приблизно платникам МПЗ за 1 га землі у 2023 році необхідно буде сплатити 1 200-1500 грн., тобто за середньостатистичний пай потрібно буде викласти близько 6 тисяч гривень податку.
Також Законом встановлено, що сума мінімального податкового зобов’язання підлягає зменшенню на суму сплачених протягом звітного року податків, зборів, платежів та витрат на земельні ділянки, що перебувають у власності або оренді. Відповідно, величина мінімального податкового зобов’язання різниться залежно від системи оподаткування, на якій знаходиться платник податків. У разі якщо сума нарахованого мінімального податкового зобов’язання перевищує загальну суму сплачених податків, то платник податків повинен доплатити таку суму перевищення.
Платникам податку на доходи фізичних осіб мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом у відповідному податковому повідомленні-рішенні разом із детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримують податкове повідомлення – рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, з 01.01.2023 по 01.07.2023.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання та відповідальності за несвоєчасну сплату такого річного податкового зобов’язання.
Таким чином у разі порушення прав, як власника (орендаря) земельної ділянки (паю) стосовно сплати мінімального податкового зобов’язання звертайтесь до адвоката, який юридично грамотно допоможе вирішити питання щодо захисту прав клієнта.