Підписуючи кредитну угоду особа не завжди звертає увагу на всі її умови, наслідком чого Банком безпідставно стягуються з позичальника, зокрема, комісійна винагорода за обслуговування кредиту, у значних розмірах, який може перевищувати взятий кредит та проценти за його користування.
Як у правовому полі розв’язати вказаної ситуацію можливо навести наступну постанову Верховного Суду.
Верховним Судом 07.04.2021 залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову особи до Банку про визнання недійсним пункту угоди про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії щодо сплати позичальником комісійної винагороди за обслуговування кредиту; стягнуто з відповідача сплачену позивачем на виконання оспорюваного пункту договору комісійну винагороду в розмірі 3 005 грн.
Погоджуючись з висновками апеляційного суду Верховний Суд зазначив, що в пункті 1 кредитного договору встановлено, що під час користування кредитом Банк надає позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме: а) за надання кредиту у розмірі 0, 00 % від суми кредиту; б) за обслуговування кредиту у розмірі 2, 4 % від суми кредиту.
Отже, встановлення в кредитному договорі сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 2, 4 % від суми кредиту, що складає 797 грн. щомісячно, свідчить, що її розмір, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, а оспорюваний пункт 1 «б» договору є несправедливим.
При цьому, згідно графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, загальний розмір плати за розрахунково-касове обслуговування (28 719 грн.) більш ніж вдвічі перевищує загальний розмір процентів за користування кредитом (12 454 грн.) та наближений до розміру кредиту, отриманого позивачем для власних потреб (30 000 грн.), що вочевидь не можна визнати справедливим та розумним.
Также, Верховний Суд звернув увагу на те, що Банк ні позивачу, ні суду не представив документи, які б містили будь-який опис послуг із розрахунково-касового обслуговування, за які встановлена оспорювана комісія.