Верховний Суд, розглянувши 04.02.2025 справу зі спору про укладення додаткової угоди до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії зауважив, що такий договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам, як послуги оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням, зокрема, статей 633, 634 ЦКУ, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання. Умови такого договору розроблені відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.
При цьому ВС звернув увагу, що особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст. 184 ГКУ, частиною третьою якої визначено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Так, Обленерго звернулось в суд з позовом до ТОВ, в якому просило визнати укладеною додаткову угоду №1-К (з Додатками №3 та №2) до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в редакції позивача.
Суть спору в тому, що між Обленерго та ТОВ укладений договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до пунктів 12.1, 12.2 договору, інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід`ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.
Обленерго направило ТОВ лист, в якому вказано, що відповідно до внесених змін, з 01.01.2023 тариф на послуги з розподілу за об`єктом(ми) підприємства ТОВ буде визначено на рівні другого класу напруги. У зв`язку з наведеним до листа додано два примірника договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для ознайомлення та підписання. У відповіді на вказаний лист ТОВ 09.08.2023 відмовилось від підписання додаткової угоди №1-К (з Додатком №3) до договору споживача, а також Додатку №2.
Верховний Суд 04.02.2025, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, звернув увагу, що договір, додаткова угода та додатки до нього підписані сторонами без будь-яких зауважень.
Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (2.1.3 ПРРЕЕ).
Верховний Суд наголосив, що умови такого договору розроблені відповідно до Закону № 2019 –VІІ та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ передбачено, що укладення, внесення змін, продовження дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Верховний Суд виходить з того, що поняття “межа балансової належності”, а саме, точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, чітко та однозначно сформульоване у ПРРЕЕ, не викликає його неоднозначного розуміння, та відповідно, підлягає встановленню з урахуванням обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки поданих сторонами доказів.
У Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1175 визначено, що клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності.
Відповідно обставини встановлення класу напруги споживачу з урахуванням межі балансової належності підлягають встановленню з урахуванням обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки поданих сторонами доказів.
Разом з тим, відповідно до умов укладеного договору Обленерго встановлено споживачу 1-ий клас напруги та рівень напруги. Відповідач має живлення від мереж основного споживача, тобто є субспоживачем.
Тобто, приймаючи до уваги відсутність законодавчого врегулювання порядку визначення класів для субспоживачів електричної енергії, ВС погодився із судами попередніх інстанці, що запропонована позивачем додаткова угода не є правочином, обов`язковість укладення якого передбачена чинним законодавством.
Отже, самостійне зменшення позивачем дозволеної потужності для відповідача, суперечить п. 2 та п. 4 постанови Регулятора від 14.03.2018 №312, згідно яких приєднання до договору споживача про розподіл, який є публічним договором приєднання, повинно відбуватися на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії.
Таким чином, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, які з урахуванням встановлених конкретних обставин справи, вказали про відсутність підстав для задоволення позову.