Верховний Суд 14.08.2024 залишаючи без змін постанову суд апеляційної інстанції, якою частково задоволено позов Особа 1 до ПрАТ (Страхова компанії): стягнуто з ПрАТ страхове відшкодування в розмірі 622 000 грн, пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування – 39 497 грн, інфляційні збитки – 110 696 грн, 3 % річних – 47 234,76 грн. звернув увагу, що законодавство, яке регулює правовідносини страхування нерозривно пов`язують момент виникнення обов`язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку.
Встановлено, що у пункті 25.1 договору страхування передбачено, що страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені в пункті 25.2 цього договору, які мають ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з пунктами 34.1 та 34.2 договору в результаті настання страхового випадку. Згідно з пунктом 25.2 договору страхування до страхових ризиків належать: 25.2.1 – викрадення (незаконне заволодіння ТЗ під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час, з урахуванням умов, вказаних в розділі 17 цього договору, шляхом: 25.2.1.1 – грабежу (відкритого викрадення ТЗ); 25.2.1.2 – крадіжки (таємного викрадення ТЗ); 25.2.3 – розбою (нападу з метою заволодіння ТЗ, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу або з погрозою застосування такого насильства).
У разі настання події за ризиком «Викрадення» до заяви на виплату страхового відшкодування страховик додає такі документи: довідка чи інший документ відповідних компетентних органів, що підтверджує початок кримінального провадження за заявою страхувальника про викрадення (незаконне заволодіння) ТЗ та внесення відомостей до ЄРДР (обов`язково повинні бути вказані прізвище, ім`я та по батькові власника (користувача) ТЗ, державний номер, номери номерних агрегатів, дата, місце, обставини та час викрадення, стаття КК України, за ознаками якої почато кримінальне провадження); з метою прийняття рішення про виплату страхового відшкодування за ризиком «Викрадення» страховик може звернутися до страхувальника із запитом про надання інших документів щодо стану кримінального провадження (копії заяв до правоохоронних органів, довідки, постанови, повідомлення, протоколи, експертизи тощо) (пункт 28.1.2.3 договору страхування).
У пункті 29.4 договору страхування зазначено, що виплата за ризиком «Викрадення» здійснюється лише за умови початку кримінального провадження за чинним законодавством та внесення відомостей про незаконне заволодіння ТЗ до ЄРДР, але не раніше ніж через 2 (два) місяці після отримання необхідних документів та/або інформації, визначених розділом 28 договору. У пункті 30.2.23 договору страхування передбачено, що не є страховим випадком незаконне заволодіння ТЗ, вчинене способом іншим, ніж крадіжка, грабіж чи розбій (наприклад, внаслідок шахрайських дій третіх осіб) та/або вчинене під час подій, зазначених у пункті 30.2.15 цього договору.
Встановлено, що 01.04.2018 Особа 1 повідомив страховика про те, що цього ж дня належний йому автомобіль «Mazda СX-5» 2012 року випуску, було викрадено, про що до ЄРДР внесено відомості про вичнення кримінаного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 ККУ. В ході досудово розслідування вилучено свідоцтво про реєстрацію ТЗ та два ключі від замка запалювання, які визнані речовими доказами.
Водночас 18.04.2019 ПрАТ інформував Особа 1 про те, що заявлений ним випадок щодо незаконного заволодіння ТЗ «Mazda СХ-5», кваліфікований як нестраховий, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування.
ВС погодився із позицією суду апеляційної інстанції про те, що відповідно до наданих заявником доказів, зокрема заяви Особа 1 про незаконне заволодіння транспортним засобом за договором добровільного страхування, оформленої на бланку страхової компанії відповідача, обставин викрадення транспортного засобу, які свідчать про ймовірну крадіжку автомобіля (принаймні, про таємне викрадення автомобіля від власника і всупереч його волі), а також те, що позивач повідомив правоохоронні органи про це викрадення, передав два ключі від автомобіля та свідоцтво про реєстрацію, що виключає заволодіння транспортним засобом у спосіб шахрайства.
Крім того, кримінальне провадження за заявою ПрАТ щодо позивача про шахрайство (інсценування злочину) за ст. 15, ч. 3 ст. 190 ККУ закрито за відсутністю в діянні Особа 1 складу кримінального правопорушення.
Також, рішенням суду у іншій справі відмовлено у задоволенні зустрічного позову ПрАТ до Особа 1, Особа 2, Особа 3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу «Mazda СХ-5», укладеного між Особа 2 та Особа 3, визнання недійсним договору купівлі продажу транспортного засобу «Mazda СХ-5», укладеного між Особа 3 та Особа 1, визнання недійсним договору страхування, укладеного між ПрАТ і Особа 1.
З урахуванням вказаного та за відсутності у матеріалах справи інших доказів, які б свідчили про викрадення транспортного засобу в інший спосіб, який не є страховим випадком, ВС зробив висновок про обґрунтованість доводів позивача про те, що мало місце настання страхового випадку, передбаченого умовами договору добровільного страхування наземного страхування від 06.03.2018.
Таким чином, ВС погодився із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки всупереч вимогам закону та умовам договору ПрАТ безпідставно не прийняло рішення про визнання спірного випадку страховим, не склало страховий акт та не прийняло рішення про виплату страхового відшкодування, хоча Особа 1 вчиняв всі дії з метою отримання страхового відшкодування та надав всі документи, які були необхідні для виплати страхового відшкодування.
Тому ВС погодився із висновком суду апеляційної інстанції про доведеність позивачем настання страхової події за ризиком «Викрадення», що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.