Згідно з пунктом 2.3.4. ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
У підпункті 8 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до пункту 5.5.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Разом з тим, Верховний Суд, залишаючи 15.012026 без змін постанову суду апеляційної інстанції про задоволення позову ФОП до Обленерго про визнання незаконним та скасування рішення комісії про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) вказав на випадок, коли споживач не несе відповідальності за пошкодження пломби.
ВС зазначив, що за змістом положень абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови наявності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, про що зазначається в акті про порушення, та у частині щодо пошкодження/відсутності пломби, якщо з моменту встановлення пломби до моменту виявлення факту її пошкодження/відсутності минуло не більше шести років.
Водночас акт про порушення від 15.09.2023 не містить вказівки на наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, що не узгоджується з приписами абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ, і ця обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, положення абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ не були застосовані судом першої інстанції, яка відмовила у задоволенні позову.
Окрім того, апеляційний дійшов висновку про те, що висновок експерта є неоднозначним, у зв`язку із чим місцевий господарський суд помилково зробив однозначний висновок про те, що висновок експертного дослідження підтверджує факт пошкодження на об`єкті позивача пломбувального матеріалу пломби та про допущення позивачем порушення ПРРЕЕ. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що результати експертного дослідження сформовані через 103 дні з моменту зняття пломб і пломбувального матеріалу, що суттєво могло вплинути на об`єктивність проведеного дослідження.
Експерт вказав, що жили пломбувального елементу були в неналежному стані. Це корелюється із поясненнями свідків позивача щодо можливості легкого, ненавмисного розривання матеріалу через торкання представника відповідача (Обленерго) до пломби. Зіпсований і пошкоджений корозією та окислами пломбувальний матеріал, дуже легко міг піддатися розриванню чи відламуванню внаслідок незначного зусилля працівника Обленерго.
Отже, суд апеляційної інстанції враховуючи неоднозначність висновку експерта щодо причини розривання пломбувального матеріалу, а також інші оцінені в постанові обставини, визнав за необхідне всі сумніви у зазначених вище спірних обставинах трактувати на користь споживача, та дійшов висновку про недоведеність обставин розривання пломбувального матеріалу на спірній пломбі, а відтак і недоведеними доказами, що є в матеріалах справи, відповідальності позивача за її незбереження.

