Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
В свою чергу, плата за землю — це одна із складових податку на майно. Отже, земельний податок є місцевим, а не загальнодержавним, як це було до 2015 року, до набуття чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих акті України щодо податкової реформи».
Незважаючи на те, що законодавство визначає суб’єкт та об’єкт земельного оподаткування, розмір, пільги тощо, податкові органи намагаються при проведеннях перевірки виявити, начебто, правопорушення по сплаті земельного податку, в той час як їх не існує, або намагається стягнути більшу суму у якості цього податку, ніж насправді повинні платити фізичні та юридичні особи.
При цьому, при розрахунку земельного податку податківці невірно застосовують відсотки в залежності від категорії землі, беруть за основу невірну (офіційно не підтверджену) базу оподаткування, ураховують невірний коефіцієнт індексації та інші складові формули розрахунку земельного податку, а також залишають поза увагою наявні у фізичних та юридичних осіб пільг.
Такі дії податківців призводять до прийняття неправомірних рішень-повідомлень, вимог до громадян та юридичних осіб про заборгованість у платників податку, а також накладаються штрафи за несплату (несвоєчасну сплату) земельного податку. Все це змушує осіб захищати свої права у судовому порядку і тут не обійтись без юриста.
Отже, вказані рішення – повідомлення, штрафи контролюючих органів оскаржуються в судовому порядку і для досягнення позитивного результату вам не обійтись від професійного та досвідченого адвоката, який розбирається в тонкощах законодавства, що регулює сплату земельного податку.
Досвідчені та професійні у вирішенні таких судових спорів адвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть оскаржити податкові повідомлення-рішення стосовно земельного податку та штрафи, накладені за результатами перевірки, а також неправомірні рішення (дії, бездіяльність) контролюючих органів, надавши наступні правові послуги:
Консультація з усіх питань стосовно сплати земельного податку, аналіз склавшоїся ситуації та визначення перспектив майбутніх судових процесів;
Правовий супровід при проведенні контролюючими органами перевірки щодо правильності сплати платником податків земельного податку;
Допомога у зібранні доказів та складання процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відзиву, заперечень, пояснень, клопотань тощо;
Оскарження податкових повідомлень-рішень щодо порушення платником податків законодавства, що регулює сплату земельного податку, вимог про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій;
Оскарження неправомірних дій (рішень, бездіяльності) податкових органів;
Ознайомлення з матеріалами справи зі спору по сплаті земельного податку, якщо справа вже перебуває в суді;
Участь у всіх судових інстанціях у справах зі спору по сплаті земельного податку на захист інтересів клієнта, у тому числі за позовами контролюючих органів;
Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
Із досвіду адвокатів можливо визначити правові питання з, якими найчастіше звертаються клієнти до нашого Бюро:
Хто є платником земельного податку, у тому числі мінімального податкового зобов’язання (МПЗ);
Хто звільняється від сплати земельного податку, у тому числі пільги по його сплаті;
Який розмір земельного податку та його розрахунок індивідуально для клієнта;
Порядок сплати земельного податку та звітності, у тому числі особливості оподаткування суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування;
Яка відповідальність за несплату (несвоєчасну сплату) земельного податку;
Законність проведення податковими органами перевірки щодо правильності сплати (несплати) земельного податку, тому числі перевірка обґрунтованості акту про виявлені порушення;
Оскарження податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та штрафів, накладених податковими органами за порушення законодавства по сплаті земельного податку;
Неправомірні дії (рішення, бездіяльність) працівників контролюючих органів тощо.
Багаторічний досвід судової практики адвокатів АБ «Ткачук та партнери» дає можливість вирішення багато спірних питань, пов’язаних із сплатою земельного податку, на користь клієнта та досягти бажаного результату.
ХТО Є ПЛАТНИКОМ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
Платниками податку є:
Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно) та земельних часток (паїв);
Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:
-на праві постійного користування;
-на умовах оренди;
Платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Звертаємо увагу, що главою 1 розділу ХІV ПКУ передбачено особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
МІНІМАЛЬНЕ ПОДАТКОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 –ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання.
Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Податкового Кодексу.
Таким чином українці з 1 січня 2023 року (за 2022 рік) сплачують новий збір –мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення (у тому числі паїв), які знаходяться за межами населених пунктів, а також в їх межах, але розміром, що перевищує 0,5 га, який покликаний зменшити втрати бюджету із-за ухилення від оподаткування шляхом детінізації аграрної діяльності.
Порядок сплати мінімального податкового зобов’язання, розміри, пільги та відповідальність за несплату (несвоєчасну сплату), передбачено ПКУ.
Таким чином у разі порушення прав, як власника (орендаря) земельної ділянки (паю) стосовно сплати мінімального податкового зобов’язання звертайтесь до адвоката нашого Бюро, який юридично грамотно допоможе вирішити питання щодо захисту прав клієнта.
ЩО Є ОБ’ЄКТОМ ОПОДАТКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИМ ПОДАТКОМ
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
земельні ділянки, які перебувають у власності;
земельні частки (паї), які перебувають у власності;
земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;
об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ТА СТАВКИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
Для розрахунку податку на землю є:
–Нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Ставки в залежності від статусу земель встановлено у п.п. 271.1.1 ПКУ.
-Площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставки встановлено у п.п 271.1.1 ПКУ.
Порядок індексації нормативної грошової оцінки визначено ст. 289 ПКУ. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.2 ПКУ).
Важливо ! Оскільки земельний податок обраховується виходячи з нормативної грошової оцінки, ціна придбання земельної ділянки, зазначена у цивільно-правовому договорі на її придбання, значення не має.
Адвокати нашого Бюро перевірять правильність розрахунку податківцями зобов’язання по земельному податку та при виявленні помилок у розрахунку або не підтвердження його належними офіційними документами, оскаржать з цих підстав податкове-повідомлення рішення в судовому порядку.
ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, ЯКІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ОПОДАТКУВАННЮ
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню передбачені ст. 283 ПКУ, до яких, зокрема належать:
с/г угіддя зон радіоактивно забруднених територій і хімічно забруднених с/г угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
землі с/г угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів с/г культур;
землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування, у том у числі розташованими в межах смуг відведення дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;
земельні ділянки с/г підприємств усіх форм власності та ФСГ, зайняті молодими садами до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;
земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва;
земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України. порядку.
Звертаємо увагу, що 06.05.2023 набрав чинності ЗУ № 3050-ІХ, згідно якого не сплачується земельний податок за земельні ділянки: – забруднені вибухонебезпечними предметами; – непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному Кодексом. При цьому, доповнено статтею 283-1 Кодексу щодо особливостей визначення земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
ПІЛЬГИ ЩОДО СПЛАТИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
У ст. 281 ПКУ наведено категорії громадян, які звільняються від сплати земельного податку, зокрема, це :
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Разом з тим, згідно із п.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого с/г – у розмірі не більш як 2 га;
для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Важливо! До вказаних земель, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
При цьому слід мати на увазі, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.
Зверніть увагу! Певні додаткові пільги зі сплати земельного податку можуть встановлюватися місцевими органами влади.
Фізичні особи, які належать до перелічених категорій платників, можуть отримати пільгу зі сплати земельного податку лише в межах встановленого ліміту площі земельної ділянки.
ПІЛЬГИ ЩОДО СПЛАТИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
У статті 282 ПКУ наведено перелік категорій юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, до яких відносяться:
санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю; підприємства та організації, які засновані такими ГО, які є їх повною власністю тощо;
бази олімпійської та параолімпійської підготовки; державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю дитячо-юнацькі спортивні школи, тощо;
дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності, заклади культури, науки, що фінансуються з державного та комунального бюджету, державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади тощо.
ПОРЯДОК СПЛАТИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ
Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є календарний рік — з 1 січня по 31 грудня включно.
Для новостворених підприємств, а також для осіб, що набувають право власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути менше 12 місяців.
Сплата земельного податку може бути 2-х варіантів:
Річний варіант. Платники (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік. У декларації річна сума земельного податку розбивається рівними частинами за місяцями.
Якщо платник звітував за річною декларацією, земельний податок він сплачує щомісячно рівними частинами. Строк — 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Місячний варіант. У цьому випадку декларацію платники подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Якщо платник звітував за місячною декларацією, земельний податок також сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця
Що стосується фізичних осіб, то їм суму податку нараховує контролюючий орган. Він зазначає цю суму в спеціальному податковому повідомленні-рішенні, яке надсилає платнику до 1 липня поточного року . Безпосередньо податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів із дня, коли їм вручили податкове повідомлення-рішення.
ВАЖЛИВО ! Законодавством встановлено, що у разі несплати узгодженої суми земельного податку протягом встановленого строку, такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі:
-10 відсотків непогашеної суми податкового боргу – при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;
-20 відсотків погашеної суми податкового боргу – при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання та відповідальності за несвоєчасну сплату такого річного податкового зобов’язання.
Таким чином, якщо контролюючи органи порушили вказані вище вимоги законодавства, що регулює відносини у сфері сплати земельного податку (МПЗ) адвокати нашого Бюро допоможуть клієнту вирішити дану проблему у суді, застосовуючи при цьому наявну судову практику у справах з подібними правовідносинами.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ВИСНОВКИ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ЗІ СПОРУ ПО ЗЕМЕЛЬНОМУ ПОДАТКУ
Ураховуючи досвід судової практики адвокатів нашого Бюро можливо навести певні судові правові висновки при розгляді справ, пов’язаних із сплатою земельного податку.
Якщо податкові органи при розрахунку земельного податку взяли за основу її площу та оцінку, тобто базу оподаткування не підтверджену належними законодавчо передбаченими офіційними документами (відомостями), повідомлення –рішення та вимога про сплату боргу є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішення суду першої інстанції від 09.12.2023 (ухвалами апеляційної та касаційної інстанції відмовлено податковому органу у прийнятті скарг на дане рішення суду) задоволено позов фізичної особи до податкового органу визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення, якими визначені податкові зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб та вимогу про наявність податкового боргу в сумі 55 352 грн.
Позов мотивовано тим, що за договором купівлі-продажу позивач купив нежитлове приміщення та отримав дозвіл на оформлення в оренду земельної ділянки під складське приміщення, однак не завершив оформлення та поїхав працювати за кордон. Однак у квітні 2023 року він дізнався від дружини , що надійшла податкова вимога про сплату боргу по земельному податку за вказану земельну ділянку у розмірі 55 352 грн.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що площа земельної ділянка, яка взята відповідачем з електронних реєстрів органів ДПС для розрахунку – становить 0,1433 га.
Водночас, з інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно слідує, що позивач є власником нежитлової будівлі, загальною площею 196,4 кв.м.
З рішень селищної ради відповідачем взято нормативно грошову оцінку, встановлену для земельних ділянок комерційного призначення. Проте доказів, що вказана земельна ділянка відноситься до таких, відповідачем не надано.
Належним джерелом даних про нормативно грошову оцінку земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або відомості з Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.
Отже, відповідач, для визначення позивачу земельного податку, мав отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки або ж відомості з Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 вказав, що витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі “реального часу”, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
У цій справі Верховний Суд також вказав, що для реалізації контролюючим органом повноважень щодо адмініструванням земельного податку законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних функцій, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів. Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. З моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки.
Судом установлено, що у розпорядженні відповідача на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були відсутні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (на відповідний рік), а також відповідач не надав доказів того, що податкові органи зверталися до органів Держгеокадастру із запитом про надання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, необхідного для обчислення і справляння земельного податку за цю земельну ділянку.
Отже, суд не погодився з розрахунком податку, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правильності визначення бази оподаткування нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження відомостей про земельну ділянку, про її розмір, правовий режим, категорію та цільове призначення, коефіцієнти індексації, що підлягали застосуванню залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок, як це передбачено статтею пп.14.1.42 п.14.1 ст.14, п.289.1 ст.289 ПК України, п.4 Порядку №1386, пп.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що земельний податок за 2015, 2018-2023 рік за земельну ділянку нарахований позивачу всупереч вимогам пункту 286.1 статті 286, статті 289 ПК України, за відсутності будь-яких відповідних даних державного земельного кадастру, даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; даних державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї), тощо, а також даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Тому спірні податкові повідомлення-рішення і вимога є протиправними, а позов про їх скасування слід задовольнити.
Застосування податковими органами невірного (необґрунтованого) локального коефіцієнту при розрахунку податкового зобов’язання по земельному податку є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.
Рішенням суду першої інстанції від 26.04.2023 (не переглядалось в апеляційному та касаційному порядку) задоволено позов особи та визнано протиправним і скасовано податкове-повідомлення рішення про борг по сплаті земельного податку на суму 10 671 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням нараховано земельний податок за 2020 рік. При цьому відповідачем був використаний у формулі під час нарахування земельного податку узагальнюючий локальний коефіцієнт, який не відповідає дійсності, що призвело до нарахування позивачу недостовірної суми земельного податку.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було використано узагальнюючий локальний коефіцієнт 1,5 – відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (із змінами) та з урахуванням вимог наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (із змінами та доповненнями);
Ставка земельного податку у 2020 році обраховується відповідно до п. 5 додатку 3 «Положення про плату за землю в місті Києві» до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 зі змінами та доповненнями та становить – 3 %.
Відповідно, сума земельного додатку за 2020 рік була розрахована позивачу за земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею – 0,00377 га у розмірі 355720,77х3%=10671,62 грн.
Разом з тим згідно довідки Департаменту земельних ресурсів ВО КМР про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 45009529,40 грн. При цьому, узагальнюючий локальний коефіцієнт має значення 1,00, що відрізняється віз коефіцієнт 1,5, який було використано відповідачем при нарахуванні позивачу земельного податку.
Суд звернув увагу, що застосовуючи при визначенні податкового зобов`язання локальний коефіцієнт – 1,5, що складає максимальний розмір, передбачений чинним законодавством, відповідач жодним чином не обґрунтовує підстави застосування коефіцієнту в максимальному розмірі із посиланням на належні та допустимі докази.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про ненадання відповідачем доказів на підтвердження правильності розрахунку суми грошового зобов`язання, визначеного у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018, 26.04.2021.
У разі ненадання податковим органами офіційних документів на підтвердження площі земельної ділянки, виходячи з якої зроблено розрахунок земельного податку, суд не може перевірити правильність такого розрахунку і податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Постановою Верховного Суду від 05.02.2021 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову ФОП про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення про донарахування земельного податку.
Постанова Верховного Суду мотивована відсутністю у розрахунку до спірного рішення відомостей про загальну площу земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, з якої було визначено пропорційну частку земельної ділянки, що належна позивачу ( за яку нараховано земельний податок).
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що загальна площа багатоповерхового житлового будинку, відповідно до інформації, наданої райдержадміністрацією становить 10609,40 кв. м. Втім, відповідних доказів отримання цієї інформації судам відповідач не надав всупереч приписів частини другої статті 77 КАС України. Обставин, які унеможливлюють надання указаної інформації, скаржник також не наводить.
Відсутність таких даних не дає можливості суду перевірити дотримання відповідачем вимог пункту 286.6 статті 286, пункту 287.8 статті 287 ПК України та правильність розрахунку суми податкового зобов`язання, а отже оспорюване податкове повідомлення –рішення підлягає скасуванню.
Таким чином, якщо у вас виникли конфліктні ситуації із податковими органами щодо сплати земельного податку, звертайтесь до досвідчених у вирішенні таких спорів адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права клієнта у судовому порядку з позитивним для нього результатом.