За загальним правилом зобов’язання у господарських правовідносинах повинні виконуватись належним чином. У разі невиконання зобов’язань суб’єкт господарювання має право на відшкодування завданих винною стороною збитків і право на відшкодування збитків – один з основоположних принципів господарсько-правової відповідальності.
Однак, у досудовому порядку домовитись із контрагентом про відшкодування завданих неналежним виконанням зобов’язань збитків малоймовірно, а тому ефективним способом захисту порушених прав стає вирішення таких спорів в судовому порядку.
Тим більше унеможливлює таке мирне відшкодування збитків у разі, коли вони нанесені зокрема, порушенням (обмеженням) державними органами й іншими учасниками господарських відносин прав власності чи інших майнових прав.
Разом з тим при пред’явленні позову в суд виникає безліч питань- на яке відшкодування має право постраждала юридична особа або ФОП? в якому розмірі? якими належними доказами доводиться спричинення збитків та їх розмір?
При цьому під час розгляду справ даної категорії господарськими судами може виникнути багато законодавчих нюансів, в яких позивач необізнаний і без допомоги кваліфікованого юриста наслідком цього може бути відмовлено у позові, у тому числі суто з процесуальних питань.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА АБ «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» У СПОРАХ ПРО СТЯГНЕННЯ ЗБИТКІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ:
Проведення консультації щодо стягнення збитків в господарському суді, аналіз виниклої ситуації та перспективи розгляду можливих судових справ;
Складання позову, представництво в суді адвоката по спорам по стягнення збитків;
Підготування апеляційної скарги по спорам про стягнення збитків, представництво інтересів клієнта в Апеляційному суді;
Підготування касаційної скарги по спорам про стягнення збитків, представництво інтересів клієнта у Верховному Суді;
Правовий супровід клієнта на стадії виконання судового рішення.
На практиці вирішення спорів про стягнення збитків у господарському суді часто виникають такі правові питання:
У якому випадку у суб’єктів господарювання виникає право на відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням контрагентом господарського зобов’язання;
З якого часу виникає право пред’явлення позову до господарського суду про стягнення збитків та строк позовної давності;
Які збитки можливо відшкодувати у господарському суді;
Як обчислити розмір нанесених збитків та їх індивідуальних розрахунок для клієнта;
Якими доказами підтвердити вину юридичної особи, ФОП у спричиненні збитків;
Якими доказами підтверджується спричинення контрагентом у господарському зобов’язанні збитків та інші.
Багаторічний досвід судової практики адвокатів АБ «Ткачук та партнери» дає можливість вирішення багато спірних питань щодо стягнення збитків у господарському суді на користь клієнта та досягти бажаного результату.
ПОНЯТТЯ ЗБИТКІВ, ЯКІ МОЖЛИВО ВІДШКОДУВАТИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ ТА ДОПОМОГА АДВОКАТА
Визначення поняття збитків міститься в статті 22 Цивільного кодексу України, зокрема збитками є:
втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) .
Отже, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.
Згідно з частиною 2 ст. 217 ГК України відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під яким розуміються заходи впливу на порушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки.
Звертаємо увагу, що, як правило, збитки не є санкцією зазделегіть визначеного розміру, їх відшкодування передбачено на випадок будь-якого господарського правопорушення, якщо інше не передбачено законом.
Отже, головне – це те, щоб у результаті правопорушення у потерпілого суб’єкта дійсно виникли збитки.
При цьому обов’язок їх відшкодування настає не тільки у разі невиконання різних договірних зобов’язань, а й при порушенні (обмеженні) державними органами й іншими учасниками господарських відносин прав власності чи інших майнових прав, що охороняються законом, інших порушень прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
Із змісту частини третьої ст. 22 ЦКУ слідує, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Під відшкодуванням збитків у повному обсязі слід розуміти відшкодування потерпілому всієї вартості усіх видів збитків, передбачених законом та договором. Тобто, повинні відшкодовуватися у повному розмірі як реальні збитки, так і упущена вигода, передбачені в ч. 2 ст. 22 ЦК України
Тобто, під відшкодуванням збитків не у повному обсязі необхідно розуміти звільнення порушника за законом або договором від обов’язку відшкодовувати кредиторові будь-який із складових елементів збитків, перерахованих у ст. 22 ЦК України, певним їх граничним розміром чи іншим прямим чи опосередкованим способом.
Важливо ! Поняття збитків відрізняється від поняття шкоди.
Шкода може бути матеріальною і нематеріальною.
Водночас збитки є матеріальною шкодою, яка характеризується зовнішніми (фізичними) та внутрішніми (якісними) змінами майнової бази суб’єкта господарювання. Тому збитки в господарських відносинах – це завжди вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністью) одного учасника таких відносин іншому.
Інакше кажучи, це дійсний і об’єктивний факт, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають чи не підлягають за законом збитки відшкодуванню.
Також, слід враховувати, що саме невиконання зобов’язання за договором не може розглядатися як реальна шкода, тому сума основного боргу не повинна включатися до складу збитків.
Змішувати поняття суми основного боргу із збитками не можна, тому що порядок примусового стягнення суми основного боргу і збитків суттєво відрізняється, і перш за все тим, що основний борг стягується згідно з правилами щодо виконання господарських зобов’язань, а збитки стягуються відповідно до правил про відповідальність.
Таким чином, із судового досвіду адвокатів нашого бюро можливо зазначити, що, при розгляді господарськими судами відповідної категорії спорів береться до уваги наступне:
ЦК України закріплює як загальне правило відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, у повному розмірі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо нормами, що регулюють той чи інший вид договірного зобов’язання встановлено, що за порушення договору відшкодовуються збитки, то таке відшкодування має здійснюватися у повному розмірі, якщо інше не встановлено договором.
Якщо нормами ЦК чи іншого закону, що регулюють той чи інший вид договірного зобов’язання, взагалі не передбачено за його порушення відшкодування збитків, необхідно керуватися загальними положеннями зобов’язального права, які закріплюють принцип відшкодування збитків у повному обсязі.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. Тому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. У такому випадку баланс інтересів обох сторін спірних правовідносин дотримується.
Відповідно до положень частин 2, 4 ст. 623 ЦКУ розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
СТРОКИ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ ДО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.257, ч.1 ст. 261 ЦКУ).
Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.
Наприклад: ч.8 ст. 269 ГКУ передбачено шестимісячний строк пред’явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості.
Частиною третьою статті 322, частиною п’ятою статті 324 ГКУ встановлено особливості визначення та перебігу позовної давності за вимогами, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво і за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт. Зокрема, позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, – протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об’єкта.
Адвокати нашого Бюро грамотно підготують позов до господарського суду та доведуть справу у суді до постановлення рішення про стягнення збитків на користь клієнта.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ВИСНОВКИ
ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ
У СПОРАХ ПРО СТЯГНЕННЯ ЗБИТКІВ
1.Cаме на позивача покладається обов’язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв’язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, — наслідком такої протиправної поведінки.
Вартість робіт, які виконані Підрядником неналежним чином та не у повній відповідності з умовами договору підряду підлягають стягненню на користь Замовника у вигляді відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання.
Постановою Верховного Суду від 27.08.2020 залишено без змін постанову апеляційного суду про стягнення на користь квартирно – експлуатаційного управління з ТОВ 74 318 грн. збитків, завданих безпідставним завищенням обсягів виконаних робіт за договором генерального підряду.
ВС звернув увагу на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення:протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками;вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З урахуванням вищезазначеного, ВС вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що враховуючи наявний у справі висновок судово-будівельної експертизи яким встановлено, що роботи, вартість яких Позивач просить стягнути з Відповідача, виконані Відповідачем неналежним чином та не у повній відповідності з умовами Договору, а відтак наявні підстави для
відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.08.2020.
2. Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача. Також позивач (кредитор) повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів.
Постановою Верховного Суду від 10.11.2022 залишено без зміну судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову ТОВ про стягнення з АТ збитків у розмірі упущеної вигоди в сумі 6 157 593 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовими рішеннями у інших справах скасовано рішення тендерного комітету про відхилення пропозиції ТОВ та протоколи про вибір переможців відносно процедури закупівлі робіт та послуг: охоронні послуги (послуги з охорони за об`єктами позивача), чим, на його думку, підтверджено законність його пропозиції як учасника з найнижчою запропонованою ціною в частині надання послуг, що надавало право на укладення відповідного договору та, відповідно, отримання коштів за надання послуг, у випадку, якби такі договори були укладені.
ВС зазначив, що за приписами ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно із ч. 2 вказаної статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Тобто збитки – це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.11.2018).
Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах ВС від 06.12.2019 у справі 15.10.2020, 16.06.2021).
Обґрунтовуючи позовні вимоги у частині стягнення збитків у розмірі упущеної вигоди (недоотриманого доходу) від послуг охорони стаціонарних об`єктів та автопатруля, ТОВ посилається на судові рішення у інших справах, в яких підтверджено законність його пропозиції як учасника з найнижчою запропонованою ціною в частині надання послуг, що надавало право на укладення відповідного договору та, відповідно, отримання коштів за надання послуг, у випадку, якби такі договори були укладені.
Також цими рішеннями підтверджено протиправність поведінки відповідача щодо відхилення пропозиції позивача.
Тобто дії відповідача є недобосовісними і свідчать про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками та наявністю вини відповідача у таких діях, оскільки це призвело до неукладення з позивачем відповідного договору та неотриманні відповідачем оплати від послуг охорони стаціонарних об`єктів та автопатруля, які б мали надаватися на підставі цього договору позивачем та оплачуватися відповідачем, тобто на які очікував позивач за наслідком перемоги у аукціоні, якби умови аукціону не були порушені неправомірною поведінкою боржника.
Щодо розміру збитків ВС зазначив, що при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.
На підтвердження розміру упущеної вигоди позивачем надано суду довідку та висновок експерта науково-дослідного інституту судових експертиз.
Вважаючи вказаний експертний висновок обґрунтованим суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з відповідача у розмірі, розрахованому експертом.
3. Непередбачувані витрати, понесені суб’єктом господарювання внаслідок неправомірних дій державних органів, можуть бути стягнуті з Державного бюджету України, як збитки.
Постановою Верховного Суду від 22.11.2019 залишено без змін судові рішення про задоволення позову ДП про стягнення з державного бюджету збитків, завданих неправомірною бездіяльністю митниці у розмірі 183 226 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру суми).
Постанова ВС мотивована тим, що вагон, який відправлявся позивачем на адресу фірми-нерезидента, не пройшли митного огляду та були затримані митницею.
За час затримки вагону Укрзалізницею було нараховано позивачу додаткові збори (маневрова робота, зберігання вантажів, плата за користування вагонами, надання інформації про вантажні роботи, зважування вантажів) та провізну плату в розмірі 218 639 грн., яку позивачем сплачено.
Неправомірність дій митниці по затримці вагонів було доведено у судовому порядку по іншій справі.
За таких підстав, суди, з якими погодився Верховний Суд дійшли висновку, що оскільки фактично витрати позивача за користування вагоном та зберіганням вантажу було понесено саме внаслідок затримки вагонів митницею, дії якої визнано протиправними у судовому порядку, позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Отже, справи про стягнення збитків є складними судовими процесами, які без кваліфікованого юриста можуть не призвести до бажаного результату.
Водночас за допомогою професійних адвокатів АБ «Ткачук і партнери» Ви можете добитися в судовому порядку відшкодування спричиненої Вам збитків у повному обсязі, не вдаючись при цьому у тонкощі та нюанси законодавства та не витрачаючи час на збирання належної доказової бази, у тому числі проведення необхідної експертизи.