Перейти до вмісту
Главная страница » ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ЗАМОВНИК ОПЛАЧУВАТИ ВИКОНАНІ ПІДРЯДНИКОМ РОБОТИ, НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДОГОВОРОМ?

ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ЗАМОВНИК ОПЛАЧУВАТИ ВИКОНАНІ ПІДРЯДНИКОМ РОБОТИ, НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДОГОВОРОМ?

Досить часто в процесі виконання договору підряду Підрядник виконує додаткові роботи, в яких, на його думку, виникла необхідність і які початково не узгоджувались із замовником ні у Договорі, ні додатковими до нього угодами. 

Логічно, що в такій ситуації Замовник, у якого постфактум виконання неузгоджених додаткових робіт вимагають  оплатити їх, постає перед вибором чи підписувати акт прийому робіт та чи зобов’язаний він їх взагалі оплачувати.

Відповідь на дане питання надав Верховний Суд, переглянувши судові рішення у справі зі спору про  про стягнення із замовника вартості додаткових робіт, не передбачених умовами договору підряду, однак включених до акта приймання-передачі виконаних робіт, підписаного Підрядником в односторонньому порядку.

Рішенням судів попередніх інстанцій задоволено позов Підрядника до Замовника про стягнення заборгованості у сумі 1  274 831 грн., пені- 181 619 грн., 3% річних – 10 897 грн., інфляційних втрати  30 786 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач безпідставно ухилився від прийняття робіт, не заявляючи про порушення, які унеможливили їх прийняття. Позивач, у зв`язку з необхідністю додаткових робіт на об`єкті і збільшення кошторису, повідомляв про це відповідача та надсилав проект додаткової угоди на загальну суму 2 204 235 грн. Враховуючи умови Договору, замовник мав повернути позивачеві або підписаний акт виконаних робіт або відмовитися від його підписання з обґрунтуванням причини відмови (в тому числі щодо додаткових робіт на об`єкті). У свою чергу, якщо протягом 20 днів з дня отримання акту виконаних робіт відповідач не надав будь-якої відповіді, акт виконання робіт вважається таким, що підписаний, а роботи прийняті у повному обсязі, а отже підлягають оплаті.

Водночас Верховний Суд 14.05.2024 не погодившись із такою позицією судів попередніх інстанцій скасував їх рішення та постановив нове про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Сторонами Договору підряду  погоджено, що вартість виконаних робіт визначається згідно з договірною ціною, ціна договору є твердою, розмір ціни чітко визначений у договорі. При цьому, з урахуванням п.п. 1.2, 2.2 Договору внесення змін до нього можливе лише за згодою сторін, оформлюється додатковою угодою.

Замовник оплатив Підряднику вартість передбачених договором робіт прийнятих за актом приймання передачі у розмірі 929 404 грн., а залишок у сумі 1  274 831 грн. за додаткові неузгоджені роботи оплатити відмовився.

 Відповідно до ч.5 ст. 844 ЦКУ підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

При цьому частиною 1 цієї норми права передбачено якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

 Виходячи із аналізу вказаної норми слід зазначити, що повідомлення підрядником замовника про необхідність виконання додаткових робіт та збільшення твердого кошторису повинно передувати фактичному виконанню додаткових робіт, інакше підрядник не може вимагати від замовника оплати таких робіт.

Проте, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та помилково виходили з того, що підрядник виконав свій обов`язок та повідомив замовника про необхідність виконання додаткових робіт і збільшення кошторису шляхом направлення додаткової угоди №  1 до Договору одночасно з актом приймання виконаних робіт, тобто після фактичного виконання таких робіт.

Звідси, висновок судів про відсутність заперечень Замовника проти укладення додаткової угоди до Договору та щодо збільшення договірної ціни, про що він був повідомлений після фактичного виконання таких робіт, не свідчать про погодження останнім змін до твердого кошторису.

Таким чином, ВС дійшов висновку, що правилами частини 5 статті 844, статей 847, 848 ЦК України, а також з урахуванням положень Договору, погодження проведення додаткових робіт та збільшення твердого кошторису повинно здійснюватися до виконання таких робіт. В іншому випадку, Замовник не зобов’язаний їх оплачувати.