Перейти до вмісту
Главная страница » АДВОКАТ ПО АЛІМЕНТАМ

АДВОКАТ ПО АЛІМЕНТАМ

АДВОКАТ ПО АЛІМЕНТАМ

Сімейним кодексом України передбачено можливість стягнення з осіб аліментів на утримання неповнолітньої дитини, одного із подружжя, батьків, які призначаються за рішенням суду при наявності певних умов.

Однак, незважаючи на обов’язок утримання вказаного кола осіб, досить  часто особи, з яких стягуються аліменти, всіма силами намагаються уникнути від такої цивільної відповідальності або добитися стягнення аліментів у мінімальній сумі.

Тривалі судові процеси, законодавчі нюанси, «підводні камені» процесуального законодавства, а також «підвищена емоційність» сторін у такій категорії справ без правової підтримки досвідченого адвоката по аліментам породжує для стягувача негативні наслідки у вигляді відмови у задоволенні позову або стягнення судом «символічної» щомісячної суми утримання. 

У таких правовідносинах не менш потерпають і відповідачі, коли суди без належних правових підстав та доказової бази передбачених законодавством певних обставин для таких спорів,  безпідставно стягують з них аліменти, у тому числі завищуючи їх розмір.

Окрім того, добитися стягнення аліментів через суд –лише перший етап у таких цивільно-правових правовідносинах і у стягувачів починається другий етап-це реальне стягнення коштів, присуджених судом.

Нерідко через недбале ставлення до виконання своїх обов’язків по стягненню аліментів державними та приватними виконавцями або через їх бездіяльність стягувач по аліментам може і не отримати належне їм по закону щомісячне утримання.

В свою чергу проблеми при виконанні таких судових рішень виникають і у відповідачів (боржників), коли державні та приватні виконавці можуть не врахувати при стягненні аліментів кошти сплачені стягувачу у добровільному порядку, звертають стягнення на майно при відсутності (погашені) заборгованості або безпідставно звертаються до поліції із поданнями про притягнення боржників до кримінальної відповідальності, коли також не обійтись від адвоката.

Досвідчені у таких справах адвокати по аліментам АБ «Ткачук і партнери» допоможуть вирішити будь-які конфліктні ситуації у таких правовідносинах, надавши наступні правові послуги:

-Консультація з усіх питань, пов’язаних із стягненням та сплатою аліментів, аналіз ситуації та перспектив можливих майбутніх судових процесів;

-Допомога у зібрані доказової бази та підготовка процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відзиву на позов, пояснень, клопотань тощо;

-Ознайомлення з матеріалами справи зі спору про стягнення аліментів, якщо справа перебуває вже в суді;

-Участь у судових засіданнях у судах всіх інстанцій на захист інтересів клієнта;

– Оскарження незаконних судових рішень у апеляційному та касаційному порядку;

-Юридичне супроводження на стадії виконавчого провадження.

Найчастіше до адвокатів по аліментам нашого Бюро звертаються з наступних питань:

   -Стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

   -Стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка

     навчається;

   – Стягнення аліментів на користь одного із подружжя, з ким проживає

    дитина з інвалідністю;

   – Стягнення додаткових витрат на дитину;

   – Стягнення аліментів на утримання вагітної дружини та з якою

     проживає дитина;

  –  Стягнення аліментів на користь одного із непрацездатного подружжя;

 –  Стягнення аліментів на користь непрацездатних батьків; 

  –  Збільшення суми аліментів;

            –  Зменшення суми аліментів;

       –  Оскарження виплат по аліментам;

–   Допомога в укладенні договору дружини та чоловіка про надання

               утримання;

  • Допомога в укладенні договору дружини та чоловіка про припинення права на аліменти у зв’язку з набуттям права власності на нерухомість;
  • Допомога в укладенні договору матері та батька про сплату аліментів на дитину;
  • Оскарження рішень, дій (бездіяльності) державних та приватних виконавців при виконанні судових рішень про стягнення аліментів тощо.

ДОПОМОГА АДВОКАТА У СТЯГНЕННІ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ДИТИНИ

Особи, які мають право на отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини:

-дружина  у разі проживання із нею дитини;

-чоловік у разі проживання із ним дитини;

-один із подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю;

-один із батьків з ким проживає повнолітня дитина після 18 років,

 якщо вона продовжує навчатися; 

          -жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають  

 право на утримання в разі проживання з нею/ ним їхньої дитини;

-законний представник дитини, з яким проживає дитина;

 -один із подружжя, з яким проживає дитина на додаткові витрати.

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати, що укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Адвокати по аліментам нашого Бюро допоможуть юридично правильно укласти вказаний договір між батьками, з урахуванням реальних потреб дитини.

Однак, на практиці це не дуже розповсюджений мирний спосіб урегулювання питання сплати аліментів одному із батьків, з ким проживає дитина.

Тому, у разі неможливості досягнення між батьками угоди, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду тому із батьків, з ким проживає дитина, в чому надасть правову допомогу адвокат по аліментам нашого Бюро.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за вибором позивача: у частці від доходу матері, батька дитини; у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину – розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).

При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Важливо! Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. 

Ця сума щорічно підлягає індексації відповідно до закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. Також можливо звернутися до суду  із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

При цьому, той із батьків в дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу(без судового розгляду) про стягнення аліментів у розмірі:

-на одну дитину – однієї чверті,

-на двох дітей – однієї третини,

-на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника

аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Звертаємо увагу, що аліменти на повнолітню дитину, що продовжує навчання, виплачуються до досягнення нею 23-х років. При цьому, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

  При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визаченні розміру аліментів на одного із подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993 № 146.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

– стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

– стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

– наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

– наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

– доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів.

Слід зазначити, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Додаткові витрати на дитину повинні сплачувати виключно батьки дитини і підлягають до сплати незалежно від вирішення питання про сплату аліментів на утримання дитини, відсутності вимог про сплату аліментів, припинення права на аліменти.

Заборгованість по сплаті аліментів можливо стягнути у судовому порядку. У разі невиконання рішення суду (судового наказу) примусове стягнення здійснюється державними та приватними виконавцями.

У разі неналежного виконання державними та приватними виконавцями судових рішень та наказів про стягнення аліментів на утримання дитини їх рішення, дії, бездіяльність допоможуть оскаржити адвокати по аліментам нашого Бюро в судовому порядку.

Також звертаємо увагу, що за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачена адміністративна  та кримінальна відповідальність.

ПРИПИНЕННЯ ПРАВА НА АЛІМЕНТИ НА ДИТИНУ

Обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути припинений шляхом укладення за угодою між батьками та з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

В свою чергу той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується в подальшому самостійно утримувати її. У випадку невиконання такого обов’язку, договір про передачу права власності на нерухоме майно може бути розірваний в судовому порядку за позовом відчужувача.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. Такий договір нотаріально посвідчується, а право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації цього права. При цьому набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

Окрім захисту прав стягувача аліментів, адвокати нашого Бюро захистять також порушені права платника аліментів шляхом оскарження в судовому порядку призначених аліментів, розміру аліментів (його зменшення), порядку сплати, незаконних рішень, дій (бездіяльності) державних та  приватних виконавців тощо.

СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ

У СПРАВАХ ЗІ СПОРІВ ЩОДО СТЯГНЕННЯ ТА СПЛАТИ

АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ДИТИНИ

  1. Під час вирішення питання про стягнення аліментів державний виконавець має враховувати отриманий боржником (платником аліментів) дохід від використання належних йому земельних ділянок, який збільшує його майно, навіть за відсутності реєстрації права власності на них у державному реєстрі речових прав або іншого права користування (оренди) ними   

Постановою Верховного Суду від 08.12.2021 залишено без змін постанову апеляційної інстанції, яким визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця  щодо невстановлення всіх джерел доходу боржника в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа  про стягнення аліментів на користь колишньої дружини на утримання їх доньки.

Верховний Суд зазначив, що матеріалами виконавчого провадження підтверджено наявність у боржника майна, з якого він отримує щорічний дохід, проте ухиляється від надання державному виконавцеві відповідних відомостей про цей дохід. Державним виконавцем вчинялися заходи, направлені на виконання судового рішення, проте, на думку ВС такі заходи, а саме щодо встановлення доходу боржника, який він отримує від використання належними йому на праві власності 42 земельними ділянками, вчинялися державним виконавцем не у повній мірі, так як розмір його доходу можна обчислити, виходячи з обсягу виробництва сільськогосподарських культур на таких земельних ділянках,а також з розміру площ цих земельних ділянок.

Зазначене свідчить про бездіяльність державного виконавця під час виконання виконавчого листа.

  1. Індексація аліментів можлива лише за умови визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі із зазначенням конкретної грошової суми у грошовій одиниці України – гривні, а не з прив`язкою до розміру прожиткового мінімуму чи до її частини

Постановою Верховного Суду від 20.10.2021 скасовані судові рішення про стягнення з Особи аліментів на утримання дитини в розмірі одного прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років станом на 01.01.2021 року щомісячно з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття та постановлено нове рішення про стягнення аліментів в розмірі 2 395 грн.  

Постанова ВС мотивована тим, що в законодавстві термін «тверда грошова сума» є умовним та позначає відповідну суму аліментів на утримання дитини, що чітко визначена рішенням суду.

Механізм обов`язкової індексації розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, встановлено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (із змінами та доповненнями).

Аналіз вказаних положень свідчить про те, що механізм та порядок щорічного визначення розміру прожиткового мінімуму та щорічної індексації розміру аліментів є в значній мірі схожим. Це робить можливим та доцільним проведення такої індексації лише за умови визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі із зазначенням конкретної грошової суми у грошовій одиниці України – гривні, а не з прив`язкою до розміру прожиткового мінімуму чи до її частини. Зазначене узгоджується з приписами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка, зокрема, регулює питання щодо проведення державним, приватним виконавцем індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.

При таких обставинах, приймаючи до уваги положення зазначених вище правових норм, ураховуючи законодавчо встановлений механізм обов`язкової індексації розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, за наявності відповідної заяви одержувача про обрання ним способу стягнення аліментів у вигляді твердої грошової суми, суди у резолютивній частині рішення про стягнення аліментів повинні зазначати конкретну грошову суму, визначену у грошовій одиниці України – гривні.

 Звертаючись до суду з позовом, Особа 1 просила стягнути з Особа 2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що становить 3 718 грн. Таким чином, позивачка визначилася зі способом стягнення аліментів та просила стягувати його з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 3 718 грн. При таких обставинах стягнення судами попередніх інстанцій аліментів в розмірі одного прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років щомісячно (тобто без зазначення конкретної грошової суми) не ґрунтуються на зазначених вимогах закону та не узгоджується із законодавчо визначеними способами стягнення аліментів.

  1. Успадковане та отримане в дар майно не є доходом, який ураховується при визначенні розміру аліментів

Постановою Верховного Суду від 15.06.2022 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову Особи 1 із Особи 2 заборгованості по аліментам.

Позов мотивовано тим, що Особа 2 сплатив не в повному обсязі призначені судом аліменти на утримання дитини у розмірі 1/5 частини від усіх видів доходів. Зокрема, він не сплатив частину доходу від отриманих у власність земельних ділянок, вартість яких визначена у його декларації, як доход.

Постанова ВС мотивована тим, що доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні.

Встановивши, що дохід Особа 2, з якого Особа 1 просила стягнути заборгованість зі сплати аліментів, є вартістю успадкованого та отриманого у дар майна, ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що отримання майна – земельних ділянок с/г призначення у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час розрахунку розміру та стягнення аліментів.

4.При стягнення заборгованості по аліментам повинні враховуватись добровільні перекази Боржником, які отримані Стягувачем, навіть якщо у квитанціях не зазначено вид платежу

Постановою Верховного Суду від 25.01.2023 залишено в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги Особи 1 на дії державного виконавця в частині розміру сплати суми аліментів Особою 2.

Постанова ВС мотивовано тим, що при розрахунку заборгованості по аліментам державний виконавець правомірно вирахував із цієї суми добровільно сплачені платежі Особою 2 на рахунок Особи 1.

При цьому ВС зазначив, що Особа 2 в добровільному порядку перераховував на банківський рахунок Особи 1 грошові кошти, що підтверджено копіями наданих Боржником квитанцій та випискою з банківської картки заявника.

Суд вважав, що відсутність у вищевказаних переказах призначення платежу не свідчить про те, що грошові кошти в рахунок погашення аліментів Особа 1 не отримувала. При цьому, доказів того, що у Особи 2 перед Особою 1 наявні інші грошові зобов`язання заявником не надано.

Аналогічна правова позиція викладена  у постанові ВС від 17.05.2023.

  1. 5.Відмова матері від дитини у пологовому будинку, невиконання обов’язку по її утриманню є підставою для стягнення аліментів на користь дитини, а також і відшкодування завданої їй моральної шкоди

Постановою Верховного Суду від 21.04.2021 задоволено позов Особи 1 (батька дитини, з яким вона проживає) до Особи 2 (матір дитини) про стягнення аліментів на утримання дитини-інваліда до 2017 року у розмірі 2 000 грн. щомісячно і подальшому до повноліття дитини -5 000 гр. щомісячно. Також стягнуто на користь позивача моральну шкоду, завдану діями матері дитині в розмірі 20 000 грн.

Постанова ВС мотивована тим, що Відповідачка залишила хвору дитину відразу після народження  і в добровільному порядку відмовляється сплачувати кошти на її утримання. Водночас позивач довів наявність у відповідачки у власності квартири, стабільного доходу, а також витрати нею на коштовні речі і поїздки за кордон.

При  цьому ВС зазначив, що відповідно до ч.4 ст. 155 СКУ ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В даному випадку вираз «відповідальності, встановленої законом» не обмежується застосуванням до правопорушника виключно наслідків, передбачених СКУ, та видом такої відповідальності може бути, у тому числі, покладення на особу обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду (за умови її доведення), яка згідно п2 ч.2 ст. 23 ЦКУ може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Дитини в силу свого віку та рівня розуміння, здатен усвідомити протиправний характер діянь матері та відчувати душевні страждання пов`язані із цими діяннями. Усвідомлення того факту, що рідна мати його залишила та відмовилась від нього, завдає дитині душевних страждань, які ще більш загострюються на фоні наявних у неї захворювань.

ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПРАВАХ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ОДНОГО ІЗ ПОДРУЖЖЯ

Особи, які мають право на отримання аліментів:

-той із подружжя, який є непрацездатним;

– жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім’єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання;

-дружина під час вагітності та, з якою проживає дитина;

Аліменти на користь одного із подружжя (крім вагітної дружини) стягуються за умови, якщо він/вона:

– є непрацездатним (досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи);

-заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом;

– потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Звертаю увагу, що рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання або обмежено його строком, якщо:

– подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

– непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, виникла в результаті вчинення ним умисного кримінального правопорушення;

– непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

– одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує матеріальної допомоги.

ПРАВО НА СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ВАГІТНОЇ ДРУЖИНИ ТА ЯКЩО ДИТИНА ПРОЖИВАЄ ІЗ НЕЮ

Право на утримання від чоловіка  має дружина у таких випадках:

– Під час вагітності. Звертаємо увагу, що тоді аліменти сплачуються після народження дитини і додаткового рішення суду на це не потрібно;

– До досягнення дитиною трьох років за умови, що дитина проживає з нею;

– До досягнення дитиною шести років у разі, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку.

Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.

Водночас звертаємо увагу, що є важлива умова, яку обов’язково ураховують суди під час розгляду питання щодо утримання дружини, це – можливість чоловіка надавати таку матеріальну допомогу.

Аліменти стягуються незалежно розлучені чоловік з дружиною чи ні.

Право дружини на утримання припиняється:

-у разі припинення вагітності,

-народження дитини мертвою;

-якщо дитина передана на виховання іншій особі;

– у разі, виключення відомостей про чоловіка як батька з актового   

 запису про народження дитини за рішенням суду.     

СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ

У  СПРАВАХ ПРО СТЯГНЕННІ АЛІМЕНТІВ

НА КОРИСТЬ ОДНОГО ІЗ ПОДРУЖЖЯ

1.Право на утримання (аліменти) має дружина (у тому числі цивільна), яка перебуває у декретній відпустці до досягнення 3-річного віку дитини, потребує матеріальної допомоги і якщо інший з подружжя може надавати матеріальну допомогу

Рішенням суду першої інстанції від 15.02.2024 (в апеляційному та касаційному порядку справа по суті не переглядалась) задоволено позов Особи 1 (дружини) та стягнуто з Особи 2 (чоловіка) аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, щомісячно до досягнення дитиною (яка проживає з позивачкою) трьохрічного віку.

Рішення мотивоване тим, аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення. 

Судами встановивши, що позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, а відповідач, може і зобов`язаний утримувати свою колишню (цивільну) дружину шляхом сплати щомісячно аліментів на її користь.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує і ту обставину, що Особа 1 не працює, на даний час навчається, крім виплат на дитину, інших доходів не має. Проте, наявність у відповідача виплат,  тобто стабільного заробітку, вказує на можливість сплачувати аліменти на утримання непрацездатної дружини.

Тому, враховуючи, що відповідач факт спільного проживання з позивачем не заперечує та не оспорює, тобто визнає її цивільною дружиною, стан здоров`я та матеріальне становище позивача; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших утриманців, батьків, дочки, сина, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову про стягнення аліментів з відповідача у розмірі – 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною (що проживає з позивачкою) трьохрічного віку.

Аналогічна позиція викладена у рішенні суду від 22.12.2023, яким задоволено позов дружини про стягнення з чоловіка (шлюб з яким не розірвано) аліментів  на її утримання у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно до досягнення донькою  трирічного віку.

  1. Не вважається особою, яка потребує матеріальної допомоги (аліментів) від колишнього чоловіка/дружини, якщо вона забезпечена прожитковим мінімумом і, хоча і є інвалідом, але є працездатною, але не працює 

Рішенням суду першої інстанції від 25.11.2019 (справа в касаційному та апеляційному порядку не переглядалась) відмовлено у задоволенні позову колишньої дружини про стягнення з колишнього чоловіка аліменти на її утримання, як непрацездатної дружини в розмірі 1/4 частки його доходів (заробітку) щомісячно.

Позов мотивовано тим, що позивачка з 2005 року  перебувала у шлюбі з відповідачем, який розірвано за рішенням суду у 2019 році, а у 2013 році їй встановлена 3 група інвалідності загального захворювання. У зв`язку із цим вона не працює, її дохід складається лише з пенсії по інвалідності, інших джерел доходів не має, у неї наявні проблеми із серцем, потребує лікування і матеріальної допомоги з боку чоловіка.

Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив, що непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналіз норм статей 75, 76 СКУ дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових – сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом 

  Статте. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено на 2019 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2019 – 1497 грн., з 01.07. – 1564 грн., з 1 грудня – 1638 грн.

       Установлено, що розмір пенсії позивача становить – понад 2000 грн. на місяць.

Отже, суд дійшов висовку, що позивач хоча і являється інвалідом 3 групи загального захворювання, інвалідність була встановлена в період перебування у шлюбі з відповідачем, втім отримує пенсію по інвалідності у розмірі, що забезпечує визначений законодавством прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність. При цьому, відповідач хоча і є працездатним, однак не працює, має утриманців, а тому не можна її вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги в розумінні ч.4 ст. 75 СК України.

ДОПОМОГА АДВОКАТА У СПРАВАХ

ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ БАТЬКІВ

Особа потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аліментні зобов`язання у дочки, сина на утримання батьків можуть бути призначені за наявності юридичних складових сукупності певних умов, а саме:

-мати або батько не були позбавлені батьківських прав та не ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків;

-непрацездатність матері, батька;

 -потреба в матеріальній допомозі;

-нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення.

Важливо пам’ятати, що сам факт непрацездатності батьків не є безумовною підставою для виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання  стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Тому при вирішенні спору суди ураховувують розмір  державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.

Стягнення аліментів з повнолітніх дочки, сина на утримання батьків можливе при доведеності одночасно всіх умов:

1.походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв’язків;

  1. непрацездатність матері, батька;
  2. потреба матері, батька в матеріальній допомозі.

Важливо зазначити, що при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суди беруть до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.  При цьому матеріальний стан дітей, з яких стягуються аліменти не впливає на їх обов’язок утримувати непрацездатних батьків, але може бути врахований судом при визначенні розміру аліментів.

У виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина. Якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (до досягнення нею 18 років) має достатній дохід (заробіток), суд може поставити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Дочку, сина крім сплати аліментів за рішенням суду  можуть  зобов’язані  сплачувати додаткові витрати на батьків, викликаних тяжкою хворобою; інвалідністю; немічністю.

Законодавством визначено, що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що:

-мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків;

-мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ

У  СПРАВАХ ПРО СТЯГНЕННІ АЛІМЕНТІВ

НА УТРИМАННЯ БАТЬКІВ

1.При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги

Постановою Верховного Суду залишено 05.09.2019 без змін рішення суду першої інстанції про стягнення із сина на користь матері аліменти у розмірі 1/4 від всіх видів його заробітку (доходу).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився Верховний Суд, виходив із того, що позивачка є пенсіонеркою, непрацездатною, має онкологічне захворювання, потребує лікування, а тому має необхідність у матеріальній допомозі, яку відповідач не надає, хоча є працездатним, офіційно працевлаштований і має можливість сплачувати аліменти на утримання матері.

При цьому суди при визначені розміру аліментів на утримання позивачки врахували надання їй допомоги від іншого сина, а підстав, передбачених положеннями ст. 204 СКУ для звільнення відповідача від обов`язку утримувати непрацездатну матір не встановив.

Посилання апеляційного суду на те, що позивачка хоча і є непрацездатною, проте отримує пенсію у розмірі, що значно перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому не потребує необхідності отримувати сторонню матеріальну допомогу, безпідставні, так як положення ст.ст. 202, 203  СКУ, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають врахування лише прожиткового мінімуму, встановленого законом, як безумовної умови для стягнення чи відмови у стягненні аліментів.

  1. Обов`язок   дітей утримувати батьків  не залежить від їхнього   матеріального стану, а лише впливає на розмір аліментів

Рішенням суду першої інстанції від 12.10.2021 (в апеляційному і касаційному порядку справа по суті не розглядалась)  задоволено позов Особи 1 про стягнення з її сина (Особи 2) аліментів у розмірі 500 грн. щомісячно.

Судове рішення мотивовано тим, що  Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання – стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

Оскільки позивачка є непрацездатною, страждає рядом хронічних захворювань, утримує також непрацездатного свого чоловіка а батька відповідача , отримує мінімальну пенсію в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги від свого повнолітнього сина в розмірі 500 гривень.

При цьому суд при визначенні розміру аліментів врахував наявність допомоги у позивача від інших її дітей, нерухомого майна у власності, доходу від оренди земельного паю, а також урахував майновий стан та майнові зобов’язання відповідача.

  1. Розмір аліментів, які підлягають до стягнення з працевлаштованих дочки/сина на користь непрацездатних батьків повинен бути достатнім та справедливим, не порушувати прав ні отримувача, ні платника аліментів, а також забезпечуватиме належний рівень життя непрацездатної особи.

Постановою апеляційного суду від 26.12.2023 (в касаційному порядку справ по суті не переглядалось) залишено в силі судове рішення першої інстанції про стягнення із сина аліментів на користь матері у розмірі 1/10 (при заявленій 1/4 частини) всього доходу.

 Відповідач (апелянт) наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції та просив стягнути з нього аліменти на користь позивачки у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а не 1/10 всього заробітку, який він отримує за місцем роботи.

Відмова апеляційного суду у задоволені апеляційної скарги мотивована передбаченим законом обов’язком повнолітніх дітей утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, та обґрунтоване належними і достатніми доказами, які свідчать про те, що позивачка у справі в силу свого віку є непрацездатною, отримує пенсію за віком, розмір якої є недостатнім для забезпечення достатнього рівня життя, лікування, якого вона постійно потребує у зв’язку з хворобою, а відповідач має матеріальну спроможність таку допомогу надавати.

Приймаючи таке рішення, суди врахували матеріальне становище відповідача та наявність у нього на утриманні доньки і дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку.

Оскільки положення статей 202, 203 СК України, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають врахування лише прожиткового мінімуму, встановленого законом, як обов’язкової умови для стягнення чи відмови у стягненні аліментів із дітей на утримання непрацездатних батьків, то апеляційний суд відхилив покликання апелянта на те, що йому як синові належить сплачувати позивачці як матері аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Відхилив апеляційний суд і посилання відповідача на те, що розмір пенсії позивачки, який перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, є підставою для відмови у задоволенні її вимог про стягнення аліментів.

Не підтвердились при розгляді спору й твердження апелянта про наявність у позивачки рахунків у банку, що дозволяють їй себе матеріально утримувати.

Натомість наявні в матеріалах справи медичні документи, які свідчать про хронічні  захворювання у позивачки та необхідність постійного лікування, і відповідно, потреби у витратах на медикаменти та обстеження.

Оцінивши обставини справи у взаємозв’язку із нормами закону, що регулює такі правовідносини, апеляційний суд прийшов до переконання, що визначений місцевим судом розмір аліментів, які підлягають до стягнення з працевлаштованого відповідача на користь позивачки, є достатнім та справедливим, не порушує прав ні отримувача, ні платника аліментів, а також забезпечуватиме належний рівень життя позивачки.

Таким чином, якщо у Вас виникли проблеми із стягненням або сплатою аліментів звертайтесь до досвідчених та професійних адвокатів  АБ «Ткачук і партнери», які вирішать конфліктну ситуацію на користь клієнта.