В зв’язку з відновленням обліку позовної давності, Мікрофінансові організації (МФО) більше не притримують накопичену заборгованість та намагаються її активно стягувати або продавати Колекторським компаніям для її примусового стягування.
Однак в своїх позовних заявах МФО в судах заявляють незаконні суми, які набагато більше, ніж передбачено кредитним договором.
В чому може бути незаконність заявлених сум за кредитним договором ?
- Заявлені суми за період більше, ніж передбачено кредитним договором – передбачалося користування кредитом за 1 місяць, а МФО нарахувало за рік ? – в такому випадку більше 90 % нарахувань МФО можуть виявитися незаконними;
- В кредитному договорі передбачено більш 1 % плати в день за користування кредитом ? Так, багато кредитних договорів, що були видані до листопада 2023 року (та навіть пізніше), та згідно прикінцевих та перехідних положень Закону Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг від 22 листопада 2023 року МФО повинно було надати нові паспорти наданих споживчих кредитів з розрахунком повернення кредиту за новою ставкою 1%. МФО цього не зробило ? Отже, з 24 грудня 2023 року Ви можете законно не сплачувати відсотки за користування кредитом через бездіяльність МФО!
- МФО видало кредит, але не повністю, забравши собі комісію ( яка іноді доходить до 20 % кредиту !) – Верховний суд неодноразово висловлював правову позицію, що Кредитна організація не має право брати плату за дії, які не є послугою. Крім того, кредитний договір буде укладено тільки тоді, коли вся сума кредиту буде передана Позичальнику. Таким чином, договір фактично є неукладеним і відсотки нараховуватися не можуть !
При детальному аналізі позовних заяв МФО та Колекторських компаній, Адвокат по МФО може знайти і інші недолугості вимог по кредитам – скритна неплатоспроможність Позичальника, мішанина з різними кредитними ставками та строками кредитування, плутанина з термінами кредитного договору та інші недолугості кредитних договорів (підготовлені самими МФО) дають можливість отримати для Позичальника позитивний результат за наслідками судового розгляду справи про стягнення суми кредиту.
В своїх позовах МФО вимагають стягнути з Позичальника тіло кредиту, нараховані відсотки, штрафи, пені.
Якщо Позичальник мікрокредиту отримав копію позову від МФО, то як ефективно захистити свої права ? Як не допустити стягнення судом коштів, які, за розрахунком МФО, часто в десятки разів перевищують суму взятого мікрокредиту ?
Перш за все слід звернутися за правовою допомогою до професійного адвоката, який буде захищати права клієнта (Позичальника – Відповідача у справі за позовом МФО) у судах всіх інстанцій.
ПОСЛУГИ АДВОКАТА АО «ТКАЧУК І ПАРТНЕРИ» ПРИ ПОДАННІ МФО ПОЗОВУ ДО ПОЗИЧАЛЬНИКА:
1. Правовий аналіз позову МФО, у тому числі перевірка правильності розрахунку суми боргу, підготовка відзиву, включаючи заперечення на розрахунок Позивача суми боргу, відсотків, пені; допомога зібрання доказів на спростування доказової бази Позивача та підготовка інших необхідних процесуальних документів, у тому числі зустрічного позову до МФО.
2. Представництво клієнта (відповідача) у справі за позовом МФО у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів;
3. Підготовка апеляційних та касаційних скарг на рішення судів, постановлених не на користь позичальника у справах за позовом МФО.
Стратегія адвоката захисту Відповідача заснована не лише на чинному законодавстві, але і з урахуванням правових позицій Верховного Суду у справах такої категорії, які є обов’язковими для судів нижчої ланки.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ НА ЗАХИСТ ПРАВ ВІДПОВІДАЧІВ (ПОЗИЧАЛЬНИКІВ МІКРОКРЕДИТІВ) У СПРАВАХ ЗА ПОЗОВАМИ МФО:
1. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність (у тому числі зі спорів про стягнення мікрокредитної заборгованості) складає три роки. За вимогами про стягнення пені (неустойки ) застосовується спеціальна позовна давність – 1 рік ( ст. 258 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення ( ч.3 ст. 267 ЦК України).
2.Відсутність підпису боржника на Умовах і Правилах розміщених на сайті МФО (які постійно змінюються) свідчить про те, що особа не була ознайомлена із їх змістом і погодилась із ними, а тому на неї не можуть бути накладені передбачені ними штрафні санкції.
3. З урахуванням вимог Закону «Про споживче кредитування» та договору про надання позики розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшим за 15 % суми простроченого платежу, а сукупна сума неустойки не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором.
Вимога про нарахування та сплату неустойки не може не відповідати засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
У таких випадках, суд відмовляє у задоволенні позову МФО в частині стягнення з Позичальника пені та інших штрафних санкцій.
4.Відсотки за користування мікрокредитом не можуть нараховуватися після закінчення строку, на який надано мікрокредит, установленого договором.
5.При недоведеності МФО, що електронний договір укладено саме із тим позичальником, до якого пред’явлено позов про стягнення мікрокредитного боргу, а також, що саме цій особі (відповідачу) перерахований мікрокредит на розрахунковий рахунок, власником якого він є, суд відмовляє у задоволенні позову МФО про стягнення заборгованості по мікрокредиту, а також це є підставою для визнання електронного договору недійсним у разі пред’явлення відповідного зустрічного позову.
Звертаємо увагу, що урегулювати питання погашення мікрокредиту слід вирішити на стадії судового розгляду позову МФО судом першої інстанції, оскільки вже після винесення судом рішення будь-які аргументи щодо обґрунтованості заявленої позовної вимоги МФО, у тому числі неправомірності завищення суми боргу є марними, оскільки судом видається виконавчий лист, який передається на виконання у державному/приватному виконавцю, які вживають увесь спектр заходів (накладення арештів на рахунки, майно боржника, відрахування із заробітної плати, інші), без обговорення (оспорювання) суми боргу, стягнутої з позичальника за рішенням суду.