Багато домогосподарств здійснюють виробництво та продаж електричної енергії що виробляється із сонячних панелей та (або) енергії вітру так званим постачальникам універсальних послуг та мають отримувати грошові кошти. Відповідні правовідносини врегульовані Законом «Про альтернативні джерела енергії» та передбачена розділом XI Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Однак, не завжди постачальники універсальних послуг належним чином виконують свої обов’язки за куплену у приватних домогосподарств електричну енергію за зеленим тарифом та здійснюють за неї повний розрахунок. Трапляються випадки, коли грошові кошти не сплачуються з запізненням, а взагалі нічого не сплачують !
Заперечуючи проти наявності заборгованості, постачальники універсальних послуг заперечують розмір заборгованості, наголошують про необхідність здійснення коригування сум, наголошують на неправильне введення в експлуатацію електроустановок приватного домогосподарства та відповідно відсутності заборгованості.
Однак, сформована судова практика на сьогоднішній день довела про неспроможність виправдань постачальників універсальних послуг щодо невиконання зобов’язань по оплаті вартості отриманої електричної енергії за «зеленим тарифом» та вирішення таких спорів на користь приватних домогосподарств.
Адвокат по стягненню боргу за зеленим тарифом допоможе Вам стягнути наявну заборгованість за зеленим тарифом та отримати грошові кошти
ПОСЛУГИ АДВОКАТА ПО СТЯГНЕННЮ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ЗЕЛЕНИМ ТАРИФОМ:
–Усна та письмова консультація з питань стягнення заборгованості за Зеленим тарифом аналіз виниклої ситуації та розробка стратегії захисту клієнта;
-Допомога у зборі доказів та підготування позовної заяви про стягнення заборгованості за Зеленим тарифом;
-Судове оскарження рішень та представництво клієнта у судах всіх інстанцій з метою захисту його інтересів у справах про стягнення заборгованості за Зеленим тарифом.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ У СПРАВАХ ЗІ СПОРУ
ПРО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ЗЕЛЕНИМ ТАРИФОМ
1. Норми ПРРЕЕ мають перевагу над положеннями договору. Положення договору купівлі-продажу електроенергії, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики приватного домогосподарства, (різниця між обсягом виробленої/ згенерованої електричної енергії та обсягом споживання приватним домогосподарством), які не відповідають ПРРЕЕ, є нікчемними і не можуть бути застосовані.
Постановою суду апеляційної інстанції від 22.09.2025 залишено без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову Особа 1 до ТОВ про стягнення заборгованості в розмірі 41 332, 91 грн за продану за договором Позивачем ТОВ електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики приватного домогосподарства, (різниця між обсягом виробленої/ згенерованої електричної енергії та обсягом споживання приватним домогосподарством) на загальну вартість 446 340,10 грн.
Однак, станом на час розгляд справи, відповідачем в повній мірі не було оплачено вартість придбаної у позивача електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики приватного домогосподарства на суму 130385 грн. з мотивів того, що дана заборгованість виникла в результаті не здійснення повної оплати зі сторони НЕК «Укренерго» як гарантованого покупця.
Апеляційний суд зазначив, що між сторонами виникли договірні відносини на підставі яких позивачка свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі, натомість відповідач належним чином умови договору не виконує, вчасно грошові кошти не сплачує тому, за відповідачем рахується прострочена заборгованість.
Окрім того, апеляцйний суд звернув увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Виходячи з обов`язковості виконання норм ПРРЕЕ (п.1.1.1) всіма учасниками ринку електричної енергії, апеляційний суд констатував, що сторони не можуть відступати від положень ПРРЕЕ.
Підпунктом 4.4 пункту 4 Договору передбачено, що у разі зміни «зеленого» тарифу розрахунки за придбаний постачальником універсальних послуг обсяг відпущеної приватним домогосподарством електричної енергії у мережу, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, здійснюються відповідно до встановленого НКРЕКП «зеленого» тарифу. Зміни «зеленого» тарифу не потребують внесення відповідних змін до цього Договору.
Отже, норми ПРРЕЕ мають перевагу над положеннями договору. Положення договору, які не відповідають ПРРЕЕ, є нікчемними і не можуть бути застосовані.
Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством у загальному розмірі 41 332,91 грн.
2. Посилання Боржника за Зеленим тарифом на невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» фінансових зобов`язань перед ним, як на підставу невиконання останнім зобов`язань перед Продавцем електроенергії за Зеленим тарифом, є безпідставним, оскільки згідно зі ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами.
Постановою суду апеляційної інстанції від 22.10.2025 залишено без змін рішення суду першої інстанції про задовоення позову Особа 1 до ТОВ в частині стнення основного боргу у розмірі 4 506,71 грн, 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 5 205,04 грн, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 15 332,72 грн.
Згідно з позицією Верховного Суду від 08.07.2020, у ст. 629 ЦКУ закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про наявність у сторін договірних правовідносин щодо купівлі-продажу електричної енергії з кореспондуючими правами та обов`язками, які сторони не заперечують, а також щодо наявності підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за договором №522001663995 про купівлю-продаж енергії за «зеленим» тарифом, яка виникла у зв`язку із несвоєчасним виконанням взятих відповідачем на себе зобов`язань.
З огляду на те, що відповідачем допущено порушення строків сплати за отриману електроенергію, що призвело до утворення заборгованості, суд першої інстанції надавши обґрунтовану оцінку розрахунку позивача та відхиливши контррозрахунок відповідача дійшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для стягнення санкцій, нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України, які складаються з: 5 205,04 грн. 3% річних за період з 01.01.2022 року до листопада 2023 року; 15 332,72 грн. інфляційні витрати за прострочення виконання зобов`язання за період часу з 01.01.2022 року до листопада 2023 року.
Суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що посилання відповідача на невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» фінансових зобов`язань перед відповідачем, як на підставу невиконання останнім зобов`язань перед позивачем, суд вважав безпідставним, оскільки згідно зі ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
З наведеного вбачається, що кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе ризики можливої відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, та відсутності у нього необхідних коштів.
Таким чином, посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини вірно не прийняті судом до уваги, оскільки невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» укладеного з відповідачем договору не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем за відповідним укладеним саме з ним договором, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.
3. Вирішальне значення для застосування положення ч. 2 ст. 651 ЦКУ (розірвання договору, внаслідок істотного порушення його стороною) має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Якщо Особою (продавцем електроенергії за зеленим тарифом) було надано відповідний пакет документа на укладення договорів за Зеленим тарифом, який було прийнято електропостачальником (покупцем) без зауважень, то розірвання договору з підстав порушень, які існували на час укладення договору та в подальшому усунуті, є неможливим.
ТОВ (Енергопостачальна компанія) звернулось до суду з позовом до Особа 1 про розірвання договору купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Позов мотивовано тим, що На момент укладення спірного договору від 17.02.2022 приватним домогосподарством,увідповідача буливідсутні документи, якими підтверджується право власності (користування) на об`єкт (житлову нерухомість).
Крім цього садовий будинок не відповідає вимогам житлового будинку,тому не підпадає під вивизначення приватного домогосподарства, яке наведено у ПРРЕЕ, тому споживач такого будинку не може укласти договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Постановою суду апеляційної інстанції від 08.07.2025 залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний суд звернув увагу, що у відповідності до пункту 11.3.5. глави 11.3 розділу XI ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов`язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів. У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.
Встановлено, що у документах, що додавались до заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки по споживачу Особа 1, копія документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об`єкт (житлову нерухомість) зазначена після дати подання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки.
Відмовляючи у задоволенні позову про розірвання укладених між сторонами договорів, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної нстанції, виходив з того, що відповідачем було надано відповідний пакет документа на укладення спірних договорів, який було прийнято позивачем без зауважень.
Разом з тим, позивачем жодним чином не обґрунтовано в чому полягає істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні оспорюваних договорів та не навів жодних аргументів щодо наявності підстав для їх розірвання.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Вирішальне значення для застосування положення ч. 2 ст. 651 ЦКУ має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Водночас,позивачем не доведено наявність істотного порушення відповідачем умов укладених з нею договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.
Побутовий споживач Особа 1 відповідно до укладених договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ та за наслідком приєднання генеруючої установки, яка виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та яка розташована на земельній ділянці, що належить їй на праві власності, з метою продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом, виробленої цією генеруючою установкою, звернулася до постачальника універсальних послуг із заявами-повідомленнями з наданням відповідних документів, в тому числі паспортів точок розподілу (передачі) електричної енергії.
Перевіривши повноту інформації під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки, постачальник універсальних послуг не висловив жодних зауважень щодо неповноти чи неправильності наданих документів.
Сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору, якими за договором купівлі-продажу є умови про предмет та ціну, істотного порушення відповідачем умов укладених договорів судом не встановлено.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання спірних договорів.
4. Підтверженням заборговності за продану електроенергію є акти купівлі-продажу електроенергії.
Справа зі спору про стягнення заборгованості за продану електроенергію за Зеленим тарифом стосується виключно невиплати електропостачальною компанією вартості отриманого ним товару (електричної енергії) від Особи (продавця) за укладеними ними договорами, а тому відсутні підстави для залучення у такій справі в якості третьої особи ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго”.
Особа 1 звернувся в суд із позовом до ТОВ, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за електричну енергію, вироблену за зеленим тарифом, в сумі 41 945,78 грн.
Постановою суду апеляційної інстанції від 27.03.2025 залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
Постачальник універсальних послуг несе відповідальність за прострочення оплати за придбану електричну енергію, порушення прав Споживача (п. 5.1. Договору).
Представником відповідача додано копії актів коригування купівлі-продажу електроенергії від 20.12.2023, які складено ТОВ на виконання умов укладеного договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 01.01.2019 та № 120100147 від 01.01.2019, на підтвердження того, що споживачем передано, а постачальником універсальних послуг прийнято за розрахунковий період серпень 2023 року та вересень 2023 року електричну енергію, вироблену об`єктами електроенергетики приватного домогосподарства, в яких вказані скориговані дані, при цьому такі не містять підпису Споживача – Особа 1.
Відповідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Позивач у період з серпня 2023 року по вересень 2023 року продав відповідачу електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, на загальну суму 107 180, 20 грн., яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії.
Встановлено, що забов`язання за вказаними вище договорами виконано не в повному обсязі. Обсяг виробленої позивачем і переданої відповідачу електроенергії, а також наявність боргу відповідачем не заперечуються. Крім цього, даний факт підтверджено актами приймання – передачі товару і договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Дані акти підписані обома сторонами, а відомості, зазначені в них, не оспорювалися стороною відповідача у заявах по суті справи. На підставі цих актів відповідачем було здійснено оплати 09.01.2024 та 22.01.2024 на загальну суму 65234,42 грн.
З урахуванням підписаних сторонами Актів купівлі-продажу електроенергії, виписки з банківського рахунку позивача, де вказана сума сплачених відповідачем грошових коштів за придбану електричну енергію, суди дійшли висновків про доведення позивачем факту наявності заборгованості відповідача за отриману електроенергію. При цьому, Відповідач у суді першої інстанції, в заяві від 18.01.2024 року визнав існування заборгованості перед позивачем, та здійснив часткову оплату суми основного боргу у розмірі 47 465,29 грн.
При цьому апеляційний суд зауважив, що спір у даному випадку стосується виключно невиплати відповідачем вартості отриманого ним товару (електричної енергії) від позивача за укладеними ними договорами, а тому відсутні підстави для залучення у даній справі в якості третьою особою ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго”.