Вам потрібно оформити пенсію за віком, вислугою років, або по списку 1 або 2 або зробити перерахунок пенсії після відпрацювання кількох років після виходу на пенсію або взагалі перейти на інший вид пенсії ? В такому випадку необхідно відвідати одне у управлінь Пенсійному фонду для вирішення таких питань.
Однією з проблем є небажання посадових осіб Пенсійного фонду при здійсненні приймання громадян вирішувати необхідне питання та навіть приймати у громадян документи – в такому випадку особа навіть не зможе довести, що вона взагалі зверталася до Пенсійного фонду ! Документи дійсно можуть мати певні недоліки – спірні записи про трудову діяльність, нечіткість дат, наказів про призначення та звільнення.
Але чи дає це повноваження посадовій особі Пенсійного фонду не приймати документи для вирішення пенсійних питань ? – звісно ні !
У посадових осіб немає повноважень не приймати документи у особи для вирішення пенсійних питань ! Крім того, посадова особа Пенсійного фонду має надати громадянину необхідні консультації, визначити право на пенсію, зробити прорахунок стажу та майбутньої пенсії, допомогу в отриманні необхідних документів для пенсії. Звісно, громадяни ніколи такого в Пенсійному фонді не бачили. Посадові особи Пенсійного фонду навпаки, всіляко перешкоджають громадянам в реалізації їхніх пенсійних прав, свавільно вирішують які документи потрібно брати, які не потрібно, щоб потім, нібито законно, відмовити в призначенні чи перерахунку пенсії.
Організацію прийому громадян в Пенсійному фонді та процедуру подачі документів для вирішення пенсійних питань регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, серед яких навіть є вимоги про поведінку посадових осіб Пенсійного фонду – зокрема – додержання чинного законодавства та етичних норм поведінки, компетентність та ефективність.
Адвокат по представництву інтересів в Пенсійному фонді допоможе сприяти поданню необхідних документів для вирішення пенсійних питань, запобігти незаконним діям посадових осіб Пенсійного фонду та досягти реалізації Ваших законних пенсійних прав.
ДОПОМОГА АДВОКАТА ПО ПРЕДСТАВНИЦТВУ ІНТЕРЕСІВ В ПЕНСІЙНОМУ ФОНДІ:
-Допомога в поданні документів для призначення пенсії: за віком, втраті годувальника, по інвалідності, за вислугу років, пенсії шахтарів та чорнобильців;
-Допомога в поданні документів для перерахунку пенсії: працюючих пенсіонерів (включаючи розрахунок нової пенсії), подання нових довідок про заробітну плату, перерахунок первісно неправильно призначених пенсій;
-Ознайомлення з матеріалами пенсійної справи;
-Оскарження неправомірних рішень, дій, бездіяльності органів пенсійного фонду до суду;
-Допомога та контроль за належним виконанням органами пенсійного фонду судових рішень, постановлених на користь клієнта.
ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПРАВАХ
ЗІ СПОРІВ З ПЕНСІЙНИМИ ОРГАНАМИ
1. Важливим при вирішенні спірних правовідносин щодо не розгляду пенсійним органом заяви Особи пенсійним органом з підстав не відповідності її установленій формі, є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника, а також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. Можливість подання заяви Особою до пенсійних органів в довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права
Розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення
Верховним Судом 23.09.2024 скасовано судові рішення попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову Особи 1 та постановлено нове про задоволення позову: визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо неприйняття рішення з розгляду заяви Позивача від 04.01.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 та зобов’язання Відповідача повторно розглянути цю заяву та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
Суть спору в тому, що Особа 1 звернувся до Відповідача із заявою від 04.01. 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Проте відповідач не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду його заяви, а листом від 08.02.2023 повідомив, що звернення розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян» № 393/96 від 02.10.1996 і роз`яснено право позивача на переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ст. 45 Закону № 1058-ІV та запропоновано з цього питання звернутись до сервісного центру міста.
ВС зазначив, що відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій вказали на порушенні позивачем порядку звернення із заявою, що передбачений Законом № 1058-ІV та Порядком №22-1, а саме вказали на недотримання позивачем її форми та змісту.
Разом з тим, ВС звернув увагу, що що спірним у цій справі питанням перш за все є форма та зміст заяви, а також правомірність дій відповідача, вчинених ним за наслідками її розгляду.
ВС зазначив, що Особа, яка претендує на призначення пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.
При цьому, важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника, а також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі ВС дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій досліджено зміст поданої позивачем заяви і вказано, що остання є заявою про призначення пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, ВС погодився з доводами касаційної скарги щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав у відповідача здійснити її розгляд.
Враховуючи зазначене ВС дйшов висновку, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Більше того, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.
Проте, відповідачем не розглянуто по суті заяву Особа 1 і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято.
2. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи, яка звертається із заявою до пенсійного органу
У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху та надається строк заявнику для усунення порушень. Відмова суб`єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху, у разі наявності відповідних підстав є прямим порушенням Закону «Про адміністративну процедуру» 2073-ІХ
Особа 1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ про визнання протиправними дії щодо відмови та зобов’язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 03.04.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. В подальшому за заявою позивача пенсійний орган здійснив переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, проте, при призначення пенсії за віком пенсійний орган застосував занижений показник середньої заробітної плати при обчисленні пенсії.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановленим порядком для перерахунку пенсії, передбаченим ст. 44 Закону № 1058-ІV та Порядком подання і оформлення документів, (затвердженим постановою правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005), передбачено необхідність подання особистої заяви пенсіонера або його законного представника разом з відповідними документами до територіального органу Пенсійного фонду. Суди вказали, що ані позивач, ані його представник такої заяви не подавали, а натомість ініціювали адвокатський запит, який, відповідно до ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не є процесуальним інструментом звернення за перерахунком пенсії. Суди наголосили, що сам факт направлення адвокатського запиту не створює обов`язку для органу Пенсійного фонду проводити перерахунок пенсії, оскільки подання останнього не відповідає встановленій законом процедурі звернення за перерахунком пенсії. Відтак, відсутність належної заяви про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020- 2022 роки свідчить про відсутність передумов для реалізації права позивача на такий перерахунок.
Не погоджуючись із вказаною позицією судів попередніх інстанцій Верховний Суд 22.07.2025 скасував їх рішення та постановив нове про задоволення позову, зазначивши, що згідно ст. 36 ЗУ «Про адміністративну процедуру» № 2073-ІХ від 17.02.2022 передбачає, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного Законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.
У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху.
Таким чином, ВС, аналізуючи положення Закону 2073-ІХ, зазначив, що відмова суб`єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.
Таким чином, ВС дійшов висновку, що особа, яка претендує на перерахунок пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із відповідною заявою разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Більше того, ВС не погодився і з доводами рішень судів попередніх інстнацій про те, що заява, подана представником позивача, не відповідає встановленій Порядком № 22-1 формі, що унеможливлює здійснення перерахунку пенсії позивачу.
ВС неодноразово звертав увагу, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі ВС дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Крім того, у постанові від 23.09.2024 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена ЗУ «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Таким чином, ВС вказав, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Отже, надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.
Враховуючи викладене, ВС зазначив, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого КУ та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.
3. Визначений ч. 2 ст. 122 КАСУ шестимісячний строк звернення до суду є присічним та може бути поновлений у виключних випадках за клопотанням особи, яка подає позовну заяву, в якому мають бути наведені поважні причини пропуску відповідного процесуального строку з підтвердженням таких належними доказами
Суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Причини повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду
Адвокат в інтересах Особа 1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ про визнання недійсним рішення від 0812.2022 стосовно відмови в призначенні пенсії Позивачці та зобов`язання Відповідача призначити Особа 1 пенсію за віком з 08.02.2021 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) та здійснювати виплату пенсії на визначений нею банківський рахунок в Банку, з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону № 1058-ІV.
Позов мотивовано тим, що Позивачка 17.02.2000 виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, а у лютому 2021 році її представник звернувся до Відповідача із заявою про призначення Особа 1. В подальшому, судовим рішенням у іншій справі Відповідача було зобов`язано розглянути заяву від 08.02.2021, власне на виконання якого Відповідачем і було прийнято оскаржуване у цій справі рішення від 08.12.2022 про відмову у призначенні Особа 1 пенсії.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково: визнано протиправним оскаржуване рішення ГУ ПФУ та зобов’язано Відповідача повторно розглянути заяву Особа 1 про призначення пенсії за віком від 08.02.2021 та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Суд апеляційної інстанції вказане рішення скасував, а позовну заяву залишив без розгляду на підставі п.п.1, 8 ч. 1 ст. 240 КАСУ, у зв’язку із пропуском Позивачем строку на звернення до адміністративного суду. Суд апеляційної інстанції, зазначив, що визначений ч. 2 ст. 122 КАСУ шестимісячний строк звернення до суду є присічним та може бути поновлений у виключних випадках за клопотанням особи, яка подає позовну заяву, в якому мають бути наведені поважні причини пропуску відповідного процесуального строку з підтвердженням таких належними доказами. Водночас, у спірному випадку має місце необґрунтовано тривалий пропуск строку звернення з позовом до суду, оскільки про оскарження рішення від 08.12.2022, позивачка звернулася до суду лише 15.01.2024.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Верховний Суд 12.02.2025 її скасував, а справу направив до суд апеляційного суду на новий розгляд, зазначивши, що суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінці, якісні параметри визначення таких причин – вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, – немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У справі, що розглядається, пропуск строку звернення до суду, за твердженнями заявника, зумовлений тим, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ було отримано лише 16.08.2023 у процесі розгляду судом іншої справи.
Також із пояснень представника Позивачки встановлено, що оскаржуване рішення Відповідача від 08.12.2022 через пенсійний кабінет не надсилалося, а запити до відповідача здійснювались представником через власний кабінет, а не через кабінет позивачки. Водночас доступ до пенсійного кабінету позивачки у представника відсутній.
ВС не погодився із висновком суду апеляційний інстанції про те, що представник позивача не вчиняв активних дій з метою отримання інформації щодо прийнятого рішення ГУ ПФУ на виконання судового рішення в іншій справі, яке набрало законної сили 06.10.2022, допустив пасивну поведінку щодо з`ясування результатів розгляду заяви позивача про призначення пенсії, оскільки представник Особа 1 направляв на адресу Відповідача лист для з’ясування, як виконується рішення суду по іншій справі, на який отримав відповідь від 24.11.2022, що рішення суду перебуває на стадії опрацювання.
Також суд апеляційної інстанції не встановив з якого саме дня, та протягом якого періоду, позивачка могла дізнатися про прийняття пенсійним органом оскаржуваного рішення, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення цього рішення Позивачці чи її представнику, а Відповідач про такі обставини не зазначає.
Таким чином ВС вказав, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що Позивачка могла дізнатися про оскаржуване рішення до надання (16.08.2023) Відповідачем цього рішення у процесі розгляду судом іншої справи ґрунтуються на припущеннях.