Ріст тарифів на комунальні послуги та пониження їх якості викликає постійне загострення відносин Споживачів з надавачами комунальних послуг. В зв’язку з існуванням формальної «заборгованості», виробники комунальних послуг замість знаходження діалогу із Споживачем та дружнього вирішення питання, вважають найкращим виходом подання позову до суду, особливо не переймаючись належним доведенням законності своїх вимог, сподіваючись, що суди як завжди, будуть задовольняти всі їх надумані позовні вимоги.
Разом з тим, з 2023 року та на початку 2025, суди стали більш прискіпливо перевіряти позови надавачів комунальних послуг та частіше виносити судові рішення про відмову в позові через безпідставність позовних вимог.
Вимоги без підтвердження надання послуг, застосування неправильних формул теплопостачання, здійснення огульних нарахувань без врахування засобів комерційного обліку – це неповний перелік підстав, з яких суди вставали на бік Споживачів.
Пропонуємо проглянути правові позиції Верховного Суду за результатами розгляду спорів вказаної категорії, де суди вставали на бік Споживача.
1. Теплоенерго не має право нараховувати платежі у разі відключення Споживача від мереж централізованого опалення на підставі дозволу суб`єкта владних повноважень у відповідності до технічних умов, оскільки таке відключення є правомірним і не може вважатися самовільним
Відсутність представника теплопостачальної організації під час робіт із відключення квартири від ЦО та ГВП, які здійснювалися залученим власником суб`єктом господарювання, та непідписання представником теплопостачальної організації акту про відокремлення, не може мати своїм наслідком визнання відповідних дій самовільним відключенням, оскільки цей акт не потребує затвердження Теплопостачальною компанією
Особа 1 звернулась до суду з позовом ТОВ (Теплоенерго) про зобов`язання припинити нарахування плати за неотримувані послуги, з підстав наявності у квартирі Споживача індивідуального опалення та гарячого водопостачання та відключення від центральної мережи тепло-, водопостачання.
Суть спору в тому, що ТОВ не виконує заяву Особи 1 про зняття її з абонентського обліку та припинити нарахування оплати за надання послуги теплопостачання по її особовому рахунку. Крім того, рішенням АМК визнано, що ТОВ займав монопольне становище на ринку послуг централізованого опалення в місті, порушив законодавство про економічну конкуренцію у вигляді зловживання монопольним становищем, зокрема, нараховує плату за теплопостачання споживачам, відключених від мереж централізованого опалення. Однак, зобов’язання припинити такі порушення, ТОВ не виконує.
Верховним Судом 13.03.2025 залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, зазначивши, що відключення Позивача від централізованих мереж тепло-, водопостачання відбулося правомірно, на підставі відповідного дозволу органу місцевого самоврядування та при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опалення.
Отже, Особа 1 у визначений законом спосіб реалізувала своє право на вибір джерела теплопостачання до своєї квартири та здійснила її відключення у міжопалювальний період від мереж централізованого опалення на підставі дозволу суб`єкта владних повноважень, провела переобладнання та встановлення системи індивідуального опалення квартири під час його чинності, а тому таке відключення є правомірним і не може вважатися самовільним.
При цьому, відсутність представника теплопостачальної організації під час робіт із відключення квартири від ЦО та ГВП, які здійснювалися залученим власником суб`єктом господарювання, та непідписання представником теплопостачальної організації акта про відокремлення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, не може мати своїм наслідком визнання відповідних дій самовільним відключенням.
Тобто, ВС звернув увагу, що Споживач не зобов’язаний оплачувати комунальні послуги, які він не отримує.
Таким чином, ВС дійшов висновку про те, що Особа 1, отримавши дозвіл на відключення квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується рішення міської ради, правомірно здійснила таке відключення відповідно до робочого проекту реконструкції централізованого опалення у її квартирі, а тому наявні підстави для задоволення позову.
2. Теплопостачальна компанія не має право нараховувати платежі Споживачу за надані послуги з постачання гарячої води за нормою споживання без урахування показань індивідуального лічильника у разі відсутності встановлених фактів щодо пошкоджень останнього, які не можливо усунути
Комунальне підприємство (Теплопостачальник з правом вимоги по попередній заборгованості за договором цесії від 18.11.2018) звернулось до суду з позовом до Особа 1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення, у зв’язку із виникненням у Споживача станом на 01.12.2021 заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води у загальному розмірі – 4 237 391 грн.
При цьому нарахування за централізоване постачання гарячої води проводиться за нормою споживання, встановленою розпорядженням виконавчого органу міськради (3 куб. м на 1 особу), оскільки Відповідач із заявами про взяття на абонентський облік квартирного засобу обліку води не звертався. Також 27.10.2021 Позивачем складено акт обстеження квартири і встановлено, що наявний засіб обліку води пошкоджений.
Верховним Судом 02.10.2024 залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з Особи 1 заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення – 12 517 грн.
ВС суд погодився із судом апеляційної інстанції, який прийняв до уваги наявний в матеріалах справи деталізований розрахунок заборгованості за надані послугиз централізованого опалення, в тому числі до 01.05. 2018, із визначенням періоду, за який утворилась заборгованість, з наведенням даних про опалювальну площу і діючий тариф, обсяги споживання послуг. Також суд врахував, що відповідач від мереж централізованого опалення у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся та з претензією на адресу позивача про не отримання цих послуг не звертався, доказів ненадання послуги або зниження якості наданої послуги ним надано не було.
Водночас відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, апеляційний суд виходив із наявності в квартирі Споживача лічильника постачання гарячої води.
ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції, вірно вказав, що, оскільки Позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності підстав для нарахування послуг з постачання гарячої води за нормою споживання до моменту виявлення позивачем несправності обліку гарячої води 27.10.2021, і також не доведено, що виявлена у зазначену дату несправність є такою, що не підлягає усуненню, зазначені в позові обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води є нічим не підтверджені.
3. За наявності у будинку засобу обліку води, оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню
Не проведення виконавцем послуг періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників
Особа 1 звернулась до суду із позовом до Водоканалу про відновлення водопостачання до житлового будинку, здійснення перерахунку заборгованості за водопостачання та водовідведення, стягнення моральної та майнової шкоди.
Суть спору в тому, що Позивачка разом із сином (Особа 2) є співвласниками житлового будинку. 10.04.2017 у зв’язку із періодичною повіркою лічильників, контролером Водоканалу була знята пломба лічильника води і до 19.10.2018 нарахування за водопостачання здійснювалось за затвердженими тарифами, з розрахунку двох осіб за 9, 63 сотки поливу. Позивачка вважала такий розрахунок неправильним, оскільки земельна ділянка, яка перебуває у співвласності із сином – площею 0, 1424, з яких 12 сотих під забудовою. Однак, Водоканал ігнорував її претензії щодо неправильних нарахувань, відключивши будинок від водопостачання.
Водоканал звернувся із зустрічним позовом до Особи 1, Особи 2 про стягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання.
Верховим Судом 11.04.2024 залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених первісних позовних вимог Особа 1 про зобов`язання відновити водопостачання до житлового будинку, здійснити перерахунок заборгованості за водопостачання та водовідведення, стягнення 1 000 грн. моральної шкоди та залишення без задоволення зустрічного позову.
ВС звернув увагу, що ураховуючи положення Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності індивідуальних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, За наявності у будинку засобу обліку води оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню. Не проведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов`язку не повинно мати негативних наслідків для Споживача.
Разом з тим, Водоканал, знявши 10.04.2017 пломбу не забезпечило проведення повірки та встановлення засобу обліку води в будинку Позивача, який встановлено лише 19.10.2018 за рахунок Позивача; за вказаний період з 10.04.2017 (зняття пломби) по 19.10.2018 водоканалом нарахована заборгованість по затвердженим тарифам (нормам споживання води) в сумі 18 143 грн; не погоджуючись з вказаною сумою заборгованістю Особа 1 неодноразово зверталась до відповідача із заявами про її перерахунок, натомість відповідач 19.02.2020 припинив водопостачання за адресою позивача у зв`язку з несплатою заборгованості.
Таким чином, виходячи з того, що нарахування позивачу оплати за водопостачання і водовідведення проводилось згідно з діючими нормативами споживання, а не за показаннями засобу обліку води, що суперечить пункту 10 Правил № 630, ВС дійшов висновку про зобов`язання Відповідача провести періодичну повірку засобу обліку водопостачання та зобов`язання провести перерахунок заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення по особовому рахунку за період з початку надання відповідних послуг.
Отже, є вірним зобов`язання Відповідача поновити на абонентському обліку лічильник холодної води, встановлений у будинку Позивача, здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж зазначеного лічильника і провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку Споживача.