ПОСЛУГИ АДВОКАТА
В ході чергової реформи Державної виконавчої служби згідно Закону від 02.06.2016 № 1403-VІІІ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», утворилися нові суб’єкти примусового виконання рішень судів та інших органів -Приватні виконавці.
У законотворців було сподівання, що Приватні виконавці за рахунок Стягувачів виконують всі судові рішення і це суттєво розвантажить Державну Виконавчу Службу та приватними виконавцями буде краще, швидше здійснено примусове виконання рішень судів та інших органів, оскільки оплата їх дій значно вище ніж необхідно сплачувати у державну виконавчу службу, стягувачи надають перевагу приватним виконавцям.
Часто при виконанні рішень судів та інших органів приватними виконавцями порушуються права боржників, оскільки наміри будь-якими способами виконати рішення суду призводить до порушення, як їх прав так і прав третіх осіб. Незаконне накладення арештів на рахунки та майно, заниження вартості майна при оцінці, реалізація майна, яке не належить боржнику, безпідставне накладення штрафів, проведення виконавчих дій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів (у справах про банкрутство)-все це далеко невичерпний перелік дій приватного виконавця, які порушують права боржника та є яскравими прикладами порушення закону з боку Приватних виконавців.
З іншого боку, як це не дивно, отримавши від Стягувача авансування своїх виконавчих дій, Приватні виконавці часто не вживають всі необхідні та можливі виконавчі дії передбачені законодавством для примусового виконання рішень судів та інших органів, подекуди допускають безпідставну бездіяльність та затягування виконавчого процесу, не перевіряють усі джерела, які містять інформацію про наявність у боржника коштів та майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги стягувача, не виходять за місцем проживання боржника для з’ясування наявності майна, яке можливо реалізувати з метою погашення боргу.
Вся ця бездіяльність приватного виконавця призводить до неправомірного закриття виконавчого провадження та неотримання Стягувачем того, що йому присуджено судом, в переважній більшості за результатами тяжких судових процесів, сплативши при цьому приватному виконавцю необґрунтовано велику суму за проведення суто формальних виконавчих дій.
Останнім часом судами розглядається велика кількість справ зі спорі з приватними виконавцями щодо оскарження їх рішень, дій (бездіяльності) не лише за скаргами боржників, але і за скаргами стягувачів і захист скаржників потребує залучення спеціалізованих правників, обізнаних у законодавчих нюансів щодо примусового виконання рішень судів та інших органів.
ПослугиадвокатівАдвокатського Бюро «Ткачук іпартнери» що вирішенняспірнихпитань з Приватнимивиконавцями:
-Консультація з усіх питань, пов’язаних з виконанням рішень судів та інших органів приватними виконавцями, аналіз склавшоїся ситуації та перспективи розгляду можливих майбутніх справ зі спорів щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) приватних виконавців;
-Збір доказової бази та підготовка необхідних процесуальних документів-адвокатського запиту, заяви, скарги, позову, пояснень, клопотань тощо;
-Ознайомлення з матеріалами справи щодо спору з приватним виконавцем, якщо справа вже перебуває у суді;
-Участь у судових засіданнях усіх інстанцій на захист інтересів клієнта у справах щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) приватних виконавців;
-Оскарження незаконних судових рішень, постановлених не на користь клієнта в апеляційному та касаційному порядку;
– Юридичний супровід клієнта при виконанні приватним виконавцем рішень суду та інших органів.
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо виокремити ряд питань щодо неправомірних рішень, дій (бездіяльності) приватних виконавців, з якими найчастіше звертаються клієнти:
-Неправомірна відмова у відкритті виконавчого провадження;
–Не надання строку на добровільне виконання рішення суду;
-Незаконне зупинення/не зупинення та закриття/не закриття
виконавчого провадження;
-Незаконне накладення/не накладення арешту на майно або його
зняття/не зняття;
-Неправомірне завищення/заниження вартості майна при оцінці;
-Допущення порушень при реалізації майна;
-Порушення порядку задоволення вимог стягувачів;
-Накладення арешту, реалізація майна, що не належить боржнику;
-Неправомірне проведення виконавчих дій та прийняття рішень, у тому числі накладення арештів на майно під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справах про банкрутство;
-Спричинення приватним виконавцем своїми рішеннями, діями (бездіяльністю) збитків стягувачу та боржнику, а також третім особам;
-Неправомірне стягнення основної та додаткової винагороди, авансування виконавчих витрат тощо;
-Безпідставне накладення штрафів на боржників у виконавчому провадженні;
-Прийняття до виконання рішення судів та інших органів та вчинення виконавчих дій із порушенням компетенції та інших обмежень, встановлених законом для приватних виконавців;
–Інші незаконні рішення, дії (бездіяльність) приватних виконавців, що
оскаржуються в судовому порядку.
Адвокати нашого Бюро оскаржать будь-яке рішення, дії (бездіяльність) приватного виконавця та доведуть справу до позитивного для клієнта результату.
ДОПОМОГА АДВОКАТА В ОСКАРЖЕННІ РІШЕНЬ, ДІЙ, БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ
Згідно із ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії приватного виконавця, вчиненні в процесі виконання рішень судів та інших органів можливо оскаржити в судовому порядку учасниками виконавчого провадження, зокрема, стягувачем чи боржником, а у деяких випадках особи, які не є учасниками можуть подати позов, наприклад, витребування відчуженого приватним виконавцем майна, належного особі на праві власності.
Юристи нашого Бюро проаналізують ситуацію та визначать найкоротший шлях для вирішення виниклої у клієнта конфліктної ситуації із приватним виконавцем у судовому порядку, при цьому вірно визначивши у суді якої юрисдикції підлягає розгляду даний спір в залежності від його суті.
СТРОКИ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ
Рішення та дії приватного виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржено протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
КОМПЕТЕНЦІЯ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ
Перш за все адвокат нашого Бюро при проведенні правового аналізу рішення, дій (бездіяльності) приватного виконавця, з якими не згоден клієнт, зверне увагу чи мав право взагалі виконувати приватний виконавець відповідне судове рішення в межах, передбаченої законодавством компетенції.
Так, приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», тобто тих же, що виконують державні виконавці, крім рішень:
– про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з
нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
-за якими боржником є держава, державні органи, НБУ, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
– за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
-за якими стягувачами є держава, державні органи;
-адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
– які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
– про виселення та вселення фізичних осіб;
-за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
-про конфіскацію майна;
– виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання,
-інших випадків, передбачених Законами України №1403- VІІІ, № 1404- VІІІ.
Окрім того, приватному виконавцю заборонено виконувати рішення судів та інших органів, якщо:
1.Боржником або стягувачем є сам приватний виконавець, близькі йому особи: особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки з виконавцем, у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі;
2. Незалежно від зазначених умов боржником або стягувачем для приватного виконавця є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавц), пов’язані з ним особи.
При цьому, пов’язаними особами у цьому контексті є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
-приватний виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;
-приватний виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.
Також приватним виконавцям забороняється:
-Здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.
– Здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.
–Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Таким чином, наявність хоча б однієї із зазначених обставин буде безумовною підставою для скасування судом прийнятих приватним виконавцем в межах виконавчого провадження рішень або визнання неправомірними вчинених дій, на що обов’язково вкажуть у скарзі адвокати нашого Бюро.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ЗІ СПОРІВ З ПРИВАТНИМИ ВИКОНАВЦЯМИ
1.Приватний виконавець не має право здійснюватипримусовевиконаннярішення, за якимборжникомє державнепідприємство
Верховний Суд 05.09.2023 залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про задоволення скарги Дочірнього підприємства “Облавтодор»” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі філії райавтодору (Боржник) на дії та рішення приватного виконавця щодо виконання судового наказу про стягнення з нього на користь ТОВ 37 264 грн..
Зокрема, суд першої інстанції визнав неправомірними дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та скасував цю постанову а також скасував постанови про звернення стягнення на майно (кошти) боржника та арешт коштів боржника.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції Верховний Суд зазначив наступне.
У п. 3 ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ зазначено, що приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими боржником є: державне підприємство, а також всі інші юридичні особи, у статутному капіталі яких більше 25 відсотків часток належать державі.
З огляду на положення статті 141 ГК України, статті 326 ЦК України, постанови КМУ від 28.02.2002 №221 “Про утворення відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України”, прийнятої на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 №1056/2001 “Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України”, оскільки ВАТ є державним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі, то його дочірні підприємства за своєю сутністю також є держпідприємствами, адже діють на основі державної власності, переданої його засновником у господарське відання (постанови ВС від 03.11.2022, 23.03.2023).
Отжетакий висновок щодо організаційно-правової форми дочірнього підприємства ДАК “Автомобільні дороги України” є сталим в судовій практиці Верховного Суду (постанови від 27.01.2020, 22.06.2022, 03.02.2022, 06.07.2023).
Таким чином, відповідно до п.2 ч.2 ст. 5 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець не мав право здійснювати примусове виконання рішення, за яким боржником є Облавтодор, оскільки останнє є державним підприємством.
Вказаний висновок узгоджується з висновком ВС від 27.01.2020.
2.Оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій приватних виконавців, незалежно чи здійснено оцінку приватним виконавцем чи залученим ним спеціалістом
Оцінка нерухомого майна повинна проводитись із обов’язковим його оглядом та з урахуванням особливостей при здійсненні оцінки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності
Апеляційним судом 18.08.2021 (після скасування 07.04.2021 Верховним Судом постанови цього суду про відмову у задоволенні скарги боржника по виконавчому провадженню щодо протиправності оцінки майна) визнано протиправною оцінку майна відповідно до висновків його вартості, зроблених оціночною компанією-ТОВ щодо земельної ділянки та садового будинку боржника.
Задовольняючи скаргу боржника в цій частині суд виходив з того, що як установлено, на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження про стягнення з скаржника заборгованості (на підставі рішення суду) за договором позики в розмірі 72 651 доларів США. Приватним виконавцем винесено постанову про опис та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,44 га та садовий будинок, а в подальшому постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – ТОВ.
Відповідно до висновку, складеного оцінювачем ринкова вартість об`єкта оцінки – садового будинку загальною площею 371,2 кв. м, становить 2 039 000 грн., ринкова вартість грошової оцінки земельної ділянки площею 0,44 га – 923 780 грн.
Звертаючись до суду зі скаргою, боржник посилався на те, що дії виконавця з визначення вартості вищезазначеного нерухомого майна є неправомірними, а результати оцінки цього майна є незаконними, оскільки оцінено майно боржника, яким він володіє спільно з дружиною, без визначення частки цього майна та без фактичного його огляду.
Суд апеляційної інстанції (ураховуючи висновки ВС у цій справі) виходив з того, що проведення оцінки майна регулюється ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ, Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09. 2003 № 1440, Національним стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442.
Так, згідно з пунктом 50 Стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Пунктом 51 передбачено послідовність оцінки майна: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
У пункті 56 вказано, що має містити звіт про оцінку майна, зокрема, пояснення у разі неможливості доступу до оціненого об’єкта, якості використаних вихідних даних тощо.
Аналіз висновків про вартість майна свідчить про те, що суб`єкт оціночної діяльності обрав порівняльний метод оцінки садового будинку та використав методичний підхід зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок при оцінці земельної ділянки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об’єктом оцінки шляхом доступу до нього.
До подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.12.2019, 01.10.2020, 15.10.2020.
У свою чергу, у висновках про вартість майна відсутні як дані про особистий огляд об`єктів дослідження, так і відомості про неможливість особистого огляду відповідних об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України № 2658-ІІІ.
Окрім того, пунктами 15, 16 Стандарту № 1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно достовірність інформації про які не викликає сумнів у оцінювача. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. При цьому ураховуються істотний вплив зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна. Оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до пункту 36 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
Водночас при проведенні оцінки майна боржника оцінювачем не було дотримано зазначених вимог, а реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику – у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
До аналогічного висновку дійшла ВП ВС у постанові від 12.06.2019.
3.Суд при оскарженні оцінки вартості нерухомого майна повинен перевірити вірність застосованої оцінювачем методу та дотримання порядку проведення оцінки
15.10.2020 Верховний Суд залишив в силі постанову апеляційної інстанції, якою задоволено скаргу боржника у виконавчому провадженні та визнано протиправною дії приватного виконавця щодо оцінки нерухомого майна боржника.
Верховний Суд зазначив, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб’єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема, його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до його реалізації за заниженою ціною.
Крім того, об’єкти порівняння для визначення вартості спірної нерухомості аналізувалися оцінювачем вже після складання звіту про незалежну оцінку майна, що не ґрунтується на вимогах закону.
4. Передача приватним виконавцем на реалізацію нерухомого майна боржника за ліквідаційною вартістю, як початковою ціною, може бути застосована виключно у випадках, коли інше не передбачено законодавством
Вибір бази оцінки майна, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості, залежить від мети, з якою проводиться така оцінка, однак, визначення ринкової вартості майна презюмується
22.07.2020 Верховним Судом залишені в силі судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено скаргу боржника на дії приватного виконавця про визнання неправомірним визначення вартості та оцінки рухомого майна.
Скарга мотивована тим, що, вартість належного майна, оцінку якого здійсним приватний виконавець із залученням суб`єкта оціночної діяльності ТОВ “Перша земельна агенція” (яким складено звіт про оцінку майна) є значно заниженою, оскільки не було дотримано вимоги Національного стандарту №1 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.
Верховний Суд у постанові зазначив, про недотримання виконавцем вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» при передачі майна на реалізацію за ліквідаційною вартістю, зазначеною як початкова вартість.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку заявка виконавця на реалізацію арештованого майна повинна, зокрема, містити дані щодо вартості майна, яке передається на реалізацію, визначеною рішенням суду або відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Саме на підставі зазначеної вартості майна визначається початкова ціна його продажу (стартова ціна лота).
Оскільки відповідно до приписів наведеної статті закону визначення вартості майна боржника має бути здійснено виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, ВС вважає безпідставним визначення виконавцем при зверненні із заявкою на реалізацію майна його початкової вартості, яка віднесена до неринкових видів вартості.
Суд касаційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржників про те, що Стандарт містить імперативні приписи щодо застосування знижувальних коефіцієнтів до передбаченої ст. 57 ЗУ № 1404-VІІІ ринкової вартості майна при визначенні його вартості для реалізації під час виконавчого провадження. Водночас він зауважує, що порядок зниження ціни на нерухоме майно, не реалізоване на електронних торгах, врегульований положенням статті 61 Закону України № 1404-VІІІ.
5.Відсутність опису майна на яке накладено приватним виконавцем арешт, що призводить до неможливості в подальшій його ідентифікації, є безумовною підставою для скасування постанови про накладення арешту на майно
Верховним Судом 15.02.2023 залишено без змін судові рішення про задоволення заяви ТОВ 1 на дії та рішення приватного виконавця при виконання судового наказу про стягнення з нього на користь ТОВ 2 коштів; визнано протиправним та скасовано постанову про арешт майна боржника в частині накладення арешту на все рухоме майно. Верховний Суд погодився із доводами судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Згідно з приписами Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.
Також, згідно з пунктом 10 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Попередніми судовими інстанціями з`ясовано винесення приватним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення арешту без додержання процедури накладення арешту належного боржникові рухомого майна, що не підлягає державній реєстрації, у вигляді накладення такого арешту за відсутності проведення опису є порушенням вимог вказаних Закону і Інструкції.
Тобто порушення полягало не в тому, що арешт майна було здійснено, а в тому, що його було здійснено не у встановленому законом порядку, зокрема, без опису.
6.Під час виконанняприватним виконавцем рішення суду арештованими можуть бути лише тімайнові права, які належать боржнику та якімігвідчужити сам боржник, а кошти, вирученівідїх продажу, спрямувати на погашеннявимогстягувача до боржника у виконавчомупровадженні
Постановою Верховного Суду від 07.08.2020 залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення скарги боржника у виконавчому провадженні про визнання протиправною та скасовано постанову приватного виконавця про арешт майна боржника.
ВС зазначив, що з приписів ст. 56 ЗУ “Про виконавче провадження” не вбачається однозначно право виконавця накладати арешт на майнові (речові) права (тобто на право оренди), оскільки ця норма регулює питання арешту і вилучення тільки майна (коштів) боржника і не містить застереження, яке б дозволяло поширити її на майнові (речові) права, як це зроблено, наприклад, у пункті 1 частини першої статті 10 цього Закону, де законодавець прирівнює майно і майнові права, на що вказує словосполучення “майно (майнові права) боржника”.
З аналізу положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” випливає, що право на оренду (право оренди) майна, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності. Тобто лише власник майна має право розпоряджатися (реалізовувати) право оренди на власний розсуд, боржник таким правом не наділений.
Системний аналіз норм статті 19 Конституції України, статей 10, 18, 56 Закону України “Про виконавче провадження”, статей 177, 178, 190 ЦКУ вказує на те, що виконавець не наділений правом накладати арешт на право оренди майна боржника-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об’єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря.
Отже, застосування приватним виконавцем такого заходу примусового виконання рішень як звернення стягнення на право оренди рухомого та нерухомого майна можливе щодо власника такого майна, а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (заставодержатель права оренди такого майна тощо).
7. Заборонено здійснення виконавчих дій та прийняття рішень приватним виконавцем при введенні мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство
Постановою Верховного Суду від 05.12.2023 залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції про задоволення скарги арбітражного керуючого на дії приватного виконавця щодо стягнення грошових коштів в період дії мораторію у справі про неплатоспроможність ФОП (Боржника) та зобов`язання приватного виконавця в межах виконавчого провадження повернути на рахунок Боржника стягнуті з неї грошові кошти в сумі 33 768 грн.
У постанові Верховний Суд зробив висновок, що протиправними є дії приватного виконавця з продовження здійснення в період запровадженого у справі про банкрутство боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо примусового стягнення з боржника за виконавчим документом суми заборгованості на користь стягувача, який також є одним із визнаних кредиторів боржника.
Також, постановою Верховного Суду від 25.01.2022 залишено в силі судові рішення про задоволення скарги особи, визнано протиправними дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника та зобов`язано його повернути безпідставно списані кошти (заробітну плату) в розмірі 16 487 грн. на рахунок боржника (скаржника).
При цьому, ВС зазначив, що законодавцем визначено одним із наслідків введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність зупинення стягнення з боржника-фізичної особи за всіма виконавчими документами, за виняткомвипадківперебуваннявиконавчогопровадження на стадіїрозподілустягнутих з боржникагрошовихсум, у тому числіодержанихвід продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюдненняінформації про продаж.
Отже, якщо рішеннями, діями, бездіяльністю приватного виконавця порушені Ваші права, звертайтесь до кваліфікованих та досвідчених адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які оскаржать їх у судовому порядку та доведуть справу до позитивного для клієнта результату.