Верховний Суд 16.03.2021 роз’яснив можливість застосування ст. 849 ЦК України у сукупності із ст. 1212 ЦК України.
ТОВ звернулось в суд із позовом до Будівельної компанії про стягнення 315 356 грн. попередньої оплати, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором будівельного підряду та відмовою позивача (замовника) д цього договору.
Верховний Суд 16.03.2021 залишив без змін судові рішення про задоволення позову, зазначивши наступне.
Підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а правовою складовою підстав позову є посилання позивача на положення статей 530, 612,615, 1212 ЦК України та статті 220 ГК України.
Судами з посиланням на положення статей, зокрема 837, 849, 1212 ЦКУ встановлено припинення зобов`язань сторін за договором будівельного підряду в односторонньому порядку на підставі поданої замовником в порядку ч.2 ст. 849 ЦК України претензії, у зв`язку з чим суди дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення попередньої оплати (авансу) за вказаним договором.
Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України. Правовий аналіз частин другої – четвертої цієї статті дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Відтак, позивач як замовник скористався власним правом, передбаченим ч.2 ст. 849 ЦК України щодо розірвання договору будівельного підряду в односторонньому порядку тому звернувся до суду з позовною вимогою про повернення попередньої оплати (авансу) як безпідставно набутого майна з підстав, передбачених положеннями ст. 1212 ЦК України.
Встановлено, що на виконання умов договору будівельного підряду б/н позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату на загальну суму 402 682 грн., а за актами приймання виконано робіт на суму 90 325 грн.
Положеннями частин 1, 3 ст. 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязаня повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини другої ст. 849 ЦК України є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 ЦКУ.
Близьких за змістом правових висновків щодо застосування положень статті 849 ЦК України та можливість стягнення з підрядника на користь замовника коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 11.11.2018, 14.06.2018, 15.02.2019, 25.02.2021.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що на підставі встановлених обставин справи, які входять до предмету доказування, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України, дійшовши висновку про стягнення 315 356 грн як безпідставно набутих коштів, а суд апеляційної інстанції в свою чергу, встановивши припинення договірних зобов`язань, дійшов правильного висновку про застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України.