Ось суд виніс виправдувальний вирок, адвокат домігся.
Обвинувачений у справі – особа раніше судима, в даному процесі звинувачувався у
вчиненні злочину за ч.2 ст. 186 Кримінального Кодексу України (грабіж, поєднаний з
насильством), карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
Як вбачається з вироку, потерпілий впізнав по фотографії людину, яка нападала на
нього, але, тим не менш, потерпілий підтвердив на суді, що не впевнений абсолютно, що
це була та сама людина. Обвинувачений свою провину не визнав і повідомив, що під час,
коли на потерпілого було здійснено напад, він знаходився в іншому місті, вдома. Там
разом з ним живуть його родичі, але вони не можуть підтвердити наявність цієї
обставини.
На підтвердження своєї позиції сторона звинувачення передала в суд такі ось
докази: виписку з ЕРДР про кримінальне провадження; протокол прийняття усної заяви
про кримінальне правопорушення; протокол проведення слідчого експерименту, згідно з
яким потерпілий відтворив обставини події; висновок експерта, згідно котрого судово-
медичною експертизою у потерпілого виявлені легкі тілесні ушкодження; протокол
огляду особистих речей потерпілого; протокол предявлення потерпілому для впізнання по
фото. Серед чотирьох предявлених фотографій чоловіків потерпілий впізнав одного, а
саме, в подальшому підозрюваного за рисами обличчя і формі носа і сказав, що це та
людина, яка напала на нього і пограбувала. Також суду було предявлено протокол огляду
предмета – відео файл з відеозаписом такого змісту: перед обєктивом камери проходить
людина, схожа на підозрюваного, який слідує за потерпілим. Також були предявлені суду
показання свідка, які не підтвердили причетність підозрюваного до скоєння вказаного
грабежу відносно потерпілого.
Суд прийшов до висновку, що предявлене обвинувачення підозрюваному по ч.2
ст.186 КК України є недоведеним, підозрюваний підлягає виправданню за недоведеністю
вчинення ним даного кримінального злочину. При цьому суд визнав недопустимим
доказом протокол предявлення для впізнання по фото, оскільки слідчу дію було
проведено не уповноваженою на те особою. Відносно наданого відеозапису суд встановив
відсутність джерела походження цього відеозапису і визнав цей доказ неприпустимим.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні
злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і обвинувачення не може
ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на
її користь. Вважаю, роботу адвоката відмінною.
Хочу додати крилатий вислів, як казав Марк Туллій Цицерон: «Справа судді – при
розборі справ завжди слідувати правді; справа захисника – іноді захищати правдоподібне,
навіть якщо це не вся правда ».
