Володіння часткою в Господарському Товаристві та (або) акціями в Акціонерному товаристві робить Вас співвласником Господарського Товариства та (або) акціонером Акціонерного товариства. Зазвичай діяльність в таких утвореннях потребує підвищеної уваги, особливо до умов залучення коштів та (або) майна, як на стадії заснування, купівлі частки (акцій) так і діяльності Товариства, та його ліквідації. Найпоширеним є участь власників у бізнесі через Товариства з обмеженою відповідальністю, трохи менш – через Акціонерні товариства, та зовсім рідко зустрічаються випадки участі у формі Товариств з додатковою відповідальністю та Повних Товариств.
Також з судовою практикою останніх років, Верховний суд та Велика Палата Верховного Суду відносить до корпоративних спорів спори учасників різноманітних кооперативів ( гаражних, садових, житлових) та Співвласників багатоквартирного Будинку, а також інших юридичних осіб які не є корпоративними з учасниками – релігійні та громадські організації.
З якими спірними питаннями найчастіше зустрічаються власники паїв Товариств з обмеженою Відповідальністю та власники акцій Акціонерних Товариств ?
● Невнесення або неповне внесення своєї частки учасником Товариства з обмеженою відповідальністю;
● Виключення учасника із складу Товариства з обмеженою відповідальністю;
● Оскарження рішень загальних Зборів Товариства з обмеженою відповідальністю;
● Оскарження рішень загальних Зборів Акціонерного товариства;
● Відмова у виплаті грошової компенсації при виходу Учасника із Товариства з обмеженою відповідальністю;
● Спір що ціни на акцію при спори між Акціонерами Акціонерного Товариства;
● Майнові зловживання при перетворенні Акціонерного товариства в Товариство з обмеженою відповідальністю;
● Неправомірні дії ТОП посадових осіб Товариства по нанесенню майнової шкоди Товариству;
● Зловживання при додатковій емісії акцій Акціонерного Товариства;
● Встановлення недружнього контролю над Товариством, в т. ч. в процедурі Банкрутства;
● Порушення прав Учасника при злитті, виділу, поділу, приєднанні, перетворенні, припиненні Товариства;
● Спори учасника з негосподарською юридичною особою – Житлові кооперативи, Гаражні кооперативи, Садови Товариства, Товариства Співвласників Багатоквартирного Будинку, Громадські організації та інш.;
Послуги Адвоката Бюро по корпоративним спорам:
■ Надання консультацій – усних та письмових;
■ Участь в переговорах під час угод щодо придбання та відчуження паїв Товариства з ■ Обмеженою відповідальністю, придбання та відчуження акцій;
■ Допомога у виборі алгоритму дій по захисту порушеного права пайовика, акціонера, учасника не корпоративної юридичної особи;
■ Представництво інтересів на загальних Зборах Товариства;
■ Складання скарг до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
■ Оскарження реєстраційних дій, в тому числі в судовому порядку;
■ Підготування претензії, позовної заяви, участь у судових засіданнях по корпоративним спорам;
■ Участь в судових засіданнях в судах апеляційної інстанції, підготування апеляційних скарг при корпоративних спорах;
■ Складання касаційної скарги, участь у судових засіданнях у Верховному суді по корпоративним спорам.
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗАКОНУ ПРО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ТА ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НА ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТА ЯК СПАДКОЄМЦЮ УЧАСНИКА ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА
Не дивлячись на вимоги ст. 84 ЦК України, про можливість реєстрації Товариств які здійснюють підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку та розподілу такого прибутку між учасниками виключно як Господарського Товариства або виробничого
Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, що діють з метою одержання прибутку. Іноді, такі нестандартні суб’єкти господарювання за час свого існування нарощуують дуже серйозний розмір активів, і як наслідок, між учасниками такого приватного підприємства можу виникати спори, особливо при настанні смерті одного із учасників.
2 листопада 2021 року Великою Палатою Верховного Суду була розглянута справа за позовом спадкоємців померлого учасника до Приватного підприємства та інших учасників про визнання недійсним рішень загальних зборів, нової редакції статуту та визнання нікчемним договору купівлі-продажу.
Як встановили суди, двоє громадян заснували Приватне підприємство. Один із Учасників Приватного підприємства, якому належала 60 % частки у статутному капіталі Приватного підприємства помер. Нотаріусом Спадкоємцям було видано свідоцтво на спадщину 60 % частки у статутному капіталі Приватного підприємства. Однак, інший Учасник, зареєстрував на себе 100 % часток статутного капіталу Приватного підприємства та їх продав.
Місцевий господарський суд та Апеляційний господарський суд відмовили в задоволенні позову своїми рішеннями від 11 лютого 2020 року та від 10 травня 2020 року.
В якості аргументації, судами наведено висновок, що при вирішенні питання про вступ нащадків померлого Учасника діє загальний порядок підрахунку голосів, без врахування частки в статутному капіталі такого Учасника, тобто інші Учасники володіли 100 % голосів кворуму Приватного підприємства.
Велика палата Верховного Суду з такою аргументацією місцевого та апеляційного господарського суду не погодилась, навівши свою аргументацію.
Не дивлячись на те, що мова йде про Приватне підприємство, однак його статутний капітал має частки Учасників, тому такі правовідносини мають регулюватися законом Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
Висновок, що Учасник з часткою менше 50 % уповноважений провести Загальні збори для позбавлення спадкоємців спадщини та позбавити права участі в Товаристві є помилковим тлумаченням.
Оскільки Відповідач володів 40 % статутного капіталу Приватного підприємства, він не мав права збирати загальні збори а також відмовляти спадкоємцям вступати у склад Учасників Приватного підприємства, а спадкоємці не можуть бути втратити право на участі в ньому.
Тому порушення порядку встановленого збору Учасників тягне визнання недійсним прийнятого рішення.
Фактично, такі дії є недобросовісним привласненням частки статутного капіталу Приватного підприємства Відповідачами.
Так як рішенням Міністерства Юстиції від 17 грудня 2018 року була скасована державна реєстрація нової редакції статуту Приватного підприємства, тому суди правильно відмовили в позовній вимоги про визнання недійним нового статуту.
В вимогі про визнання договору нікчемним попередні суди правильно відмовили, так як відповідно до ст. 228 ЦК України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном є таким що порушує публічний порядок та є нікчемним.
ПЕРЕВАЖНЕ ПРАВО УЧАСНИКА ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НА ПРИДБАННЯ ЧАСТКИ І ЩО РОБИТИ І ЩО РОБИТИ КОЛИ ТАКЕ ПРАВО ПОРУШУЄТЬСЯ
Успішно та прибутково працююче Товариство з обмеженою відповідальністю є бажаною ціллю для придбання розважливого Інвестора. І іноді може порушуватися Закон, так як згідно ч. 1 ст. 20 закону Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю іншій Учасник або інші Учасники мають переважне право на придбання такої відчужуваної частки.
Постановою Верховного Суду від 1 червня 2021 року було вирішено такий спір, коли один з учасників ТОВ вирішив продати свою частку сторонній особі, навіть не повідомивши іншого учасника про такий продаж.
Учасник А, домовившись про продаж з громадянином С частки Товариства «Будмонтаж», та проігнорувавши законні права учасника Б, заявили ще зустрічний позов про визнання своєї угоди недійсною, щоб завадити задоволенню позову про переведення прав та обов’язків покупця учасника Б.
Як це часто буває, місцевий господарський суд та апеляційний господарський суд своїми рішеннями від 22.07.2020 року та 21.12.2020 року вирішили йти хибним шляхом, відмовили учаснику Б в задоволенні позову про переведення прав та обов’язків покупця частки Товариства, зазначаючи, що оскільки угода про купівлю-продаж Товариства суперечить Закону, то відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір унеможливлює виникнення переважного права на купівлю частки у Позивача – учасника Б, оскільки таке право є недійсним.
Скасовуючи рішення попередніх судів та ухвалюючи нове рішення, Велика палата Верховного суду зробила кілька важливих висновків :
■ Спір про визнання недійсним правочину про продаж частки у ТОВ підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, і таким чином було зроблено відступлення від правового висновку Верховного Суду від 18 березня 2020 року;
■ Статтею 20 закону Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю передбачено спеціальний правову конструкцію про захист прав учасника, права якого порушено- здійснення переведення прав покупця у судовому порядку, що відповідає ст. 16 ЦК України -зміна правовідношення і ефективним способом відновлення порушеного права Учасника.
■ Норми закону Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю встановлюють норми про переважне право учасника на придбання частки Товариства та вимога про повідомлення інших учасників Товариства про намір продажу своєї частки, але не містить вимог до правочинів відчуження частки, а тому підстав для застосування статей 203, 230 ЦК України немає.
ЯК ОЦІНИТИ ВАРТІСТЬ АКЦІЙ ПРИ КОНФЛІКТІ АКЦІОНЕРІВ ?
Закон Про акціонерні товариства, дія якого припинена з 1 січня 2023 року, передбачав здійснення обов’язкового викуп акцій на вимогу власника контрольного пакету акцій. Такий саме обов’язок викупу акцій, але на вимогу акціонера, передбачає новий закон Про акціонерні товариства, у випадках передбачених ст.68 Закону.
Як і по якій ціні має оцінюватися акція, чи є ринкова вартість справедливою ?
Верховним Судом Палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду 15 червня 2022 року було прийнято рішення по справі за позовом громадянина А до Приватного акціонерного Товариства про визнання недійним рішення Наглядової Ради про затвердження ринкової вартості в розмірі 1 грн., та визнання права на отримання компенсації в розмірі 10 грн.
Громадянин А звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Приватного акціонерного Товариства з вимогою визнання недійсною рішення Наглядової Ради про затвердження ціни акції в розмірі 1 грн. та визнати права на отримання компенсації за вилучені акції в розмірі 10 грн.
Місцевий господарський суд своїм рішенням від 28.01.2021 року відмовив у задоволенні позову. Відмова в позові мотивована тим, що була відсутня позовна вимога про визнання недійсним одностороннього правочину про визнання недійсним рішення Відповідача про зобов’язання викупу акцій, оцінка акцій проведена за замовленням Відповідача суб’єктом оціночної діяльності визначена ринкова вартість. Крім того, вартість підтверджена судової експертизою.
Апеляційній господарський суд постановою від 18 травня 2021 року рішення місцевого господарського суду залишив без змін, пославшись що вимоги Позивача на майновому підході оцінки вартості акцій не відповідає економічним умовам, а ринкова вартість в умовах конкуренції дозволяє об’єктивно оцінити право власності на акцію.
Верховний Суд, скасовуючи рішення попередніх судів та приймаюче власне рішення, вказав на помилковість прийнятих рішень:
-Відповідно до закону Про акціонерні товариства у разі примусової скупки акцій ціна визначається виходячи з таких цін: Найвища ціна за якою покупець та пов’язані особи здійснювали купівлю акцій протягом року до примусової скупки акцій;
– Найвища ціна, за якою покупець разом з пов’язаними особами через підставні особи на протязі року перед примусовою скупкою набули права власності на акції;
– Визначена Професійним Оцінювачем ринкова вартість на день здійснення примусової скупки акцій Покупцем.
Рішення Наглядової Ради, яким затверджується вартість примусової покупки акцій, повинно судом досліджуватися на предмет законності та обгрунтованості такого рішення, яке має вирішальне значення для вирішення спору.
При примусовій скупки акцій таким чином має орієнтир має не середня (навіть біржова) ціна, а саме висока ціна, розрахована різними методами, і така ціна буде справедливою.
Також враховуючи, що купується практичне все Акціонерне Товариство, має оцінюватися всі 100 % акцій та цілісний майновий комплекс для визначення справедливої ціни.