ПОДАТКОВА СЛУЖБА НЕ ЗАВЖДИ МОЖЕ ВОЛОДІТИ ПОДАТКОВИМИ ЗНАННЯМИ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, А, ВІДПОВІДНО – ПРИЙМАТИ ТАКЕ РІШЕННЯ
Чим більший прибуток підприємства, тим більший інтерес викликає воно у податкової служби. А якщо це підприємство із багатомільйонним оборотом, інтерес податкової служби буде не лише підвищеним, а й постійним. І якщо власнику невеликого бізнесу може пощастити настільки, що він протягом багатьох років може не знати навіть ім’я та прізвище свого податкового інспектора, то власник великого бізнесу може навіть неодноразово зустрічатися із ним у суді.
Судова справа, яка тривала майже 2 роки, продовжує тривати і складно спрогнозувати, коли закінчиться.
Так, приватне підприємство – постачальник паливно-мастильних матеріалів на ринку України – звернулося до суду із позовом до податкової служби України та проханням визнати протиправними повідомлення-рішення податкової служби, якими збільшено суму грошових зобов’язань із акцизного податку на загальну суму 640 417 452 грн.
Суть справи полягає у тому, що на підставі перевірки даного підприємства податкова служба дійшла висновку, що підприємство занизило податкове зобов’язання щодо акцизного податку на загальну суму 640 417 452 грн. Проте, у своїх розрахунках суми податкового зобов’язання податкова служба не врахувала, що раніше позивач подавав уточнюючі розрахунки до декларації з акцизного податку за минулий рік, оскільки зробив помилку та включив реалізацію природного газу до об’єкта оподаткування акцизним збором.
Крім цього, податковою службою було зафіксовано, що позивач також відпускав паливно-мастильні матеріали з АЗС і за договором комісії, укладеним між ним та іншим підприємством. А згідно зі ст. 14 Податкового Кодексу України, операції, які здійснюються за договором комісії, не є продажем (реалізацією) товарів.
Відповідно, суд дійшов висновку, що податкова служба не встановила достовірність визначення бази та об’єкта оподаткування, у зв’язку з чим відсутні підстави для ухвалення рішення про те, що позивач занизив своє податкове зобов’язання щодо акцизного збору та має платити більше.
Суд також дійшов висновку, що для правильного визначення бази та об’єкта оподаткування акцизним податком необхідно мати спеціальні бухгалтерські та податкові знання. А згідно зі ст.102 КАС України, суд може призначати експертизу у справі, якщо необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право або, якщо жодною стороною не надано висновку експерта зі спірного питання справи.
Матеріали справи не містили такого висновку, у зв’язку із чим судом і було ухвалено рішення про призначення експертизи, а також поставлено завдання для експертної установи визначити, чи занижено об’єкт оподаткування з акцизного збору та, чи відповідає сума акцизного податку, яку позивач вказав у декларації, вимогам податкового законодавства.
З моменту винесення рішення пройшло більше півріччя, однак, на даний момент судовий реєстр не має у своєму розпорядженні нового судового рішення, у зв’язку із чим залишається тільки чекати, яке ж судове рішення поставить крапку в цьому питанні та, чия лінія захисту виявиться більш професійною.