ПОСЛУГИ АДВОКАТА
Банк не має права списувати кошти із Вашого рахунку без Вашої згоди.
Підставами для списання коштів без згоди клієнта можуть бути лише рішення суду, стягнення податкової служби, виконавчий напис нотаріуса, стягнення банком заборгованості за кредитним договором та інші підстави, передбачені законодавством України.
В будь-яких інших випадках списання Банком коштів без Вашої згоди вважається безпідставним або несанкціонованим.
Якщо таке несанкціоноване списання не сталося внаслідок неправомірних дій працівників Банку, то таке безпідставне списання відбувається внаслідок шахрайських дій третіх осіб.
В таких ситуаціях Банк наполягає, що позов повинен бути пред’явлений до третіх осіб, винних у скоєному і наполягає на тривалому та мало перспективному шляху повернення коштів-звернутися до поліції, яка по факту порушить кримінальну справу, в якій потерпілого визнають цивільним позивачем та суд стягне кошти з винної особи при постановленні відносно неї судом вироку.
Звичайно подати заяву до поліції про такі шахрайські дії третіх осіб обов’язково необхідно, але, якщо поліція знайде винних осіб, то позов до них буде пред’являти не потерпіла особа, а Банк.
Зокрема, законодавець, прийнявши ст. 1073 ЦКУ зобов’язав банк в разі безпідставного списання ним з рахунку клієнта грошових коштів негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта. Завдяки цій нормі потерпіла особа може вимагати повернення грошей коштом банківської установи, а не лише шляхом стягнення з особи, яка цими коштами заволоділа.
Разом з тим як засвідчила судова практика, така категорія справ дуже важка, оскільки Банк буде наполягати, що така ситуація стало можливою з вини постраждалої особи, яка своїми діями сприяла вчиненню шахрайських дій третіми особами-передала картку, повідомила ПІН-код тощо.
До того необхідно довести, що Банк, в свою чергу, неналежно виконував свої обов’язки, зокрема, щодо фінансового моніторингу, що могло запобігти такому списанню або забезпечення наявності належної системи захисту від неправомірного «проникнення» в систему тощо.
Отже у таких судових спорах Вам знадобиться досвідчений адвокат, який доведе справу до постановлення рішення про зобов’язання Банку повернути на рахунок потерпілої особи безпідставно списані кошти.
Професійні у вирішенні таких спорів адвокати АБ «Ткачук і партнери» нададуть наступні правові послуги:
-Консультація з усіх питань, пов’язаних із безпідставним списанням Банком з рахунку клієнта коштів, аналіз виниклої ситуації та визнання перспектив можливих судових процесів;
-Допомога у зібрані доказової бази, у тому числі підготування адвокатського запиту;
-Підготовка позовної заяви про зобов’язання Банку повернути на рахунок клієнта безпідставно (несанкціоновано) списані кошти;
-Ознайомлення із матеріалами справи зі спору щодо повернення Банком несанкціоновано списаних коштів, якщо справа вже перебуває в суді;
-Участь у засіданнях судів усіх інстанцій на захист інтересів клієнта у справах зі спору щодо безпідставного списання коштів, у тому числі підготовка необхідних процесуальних документів- пояснень, заперечень, клопотань тощо;
-Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному порядку та до Верховного Суду.
СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ПРО БЕЗПІДСТАВНЕ (НЕСАНКЦІОНОВАНЕ) СПИСАННЯ БАНКОМ ГРОШОВИХ КОШТІВ
1. У разі встановлення факту неналежного переказу грошових коштів з банківського рахунку банк зобов`язаний повернути клієнту відповідну суму, тоді як виключення із вказаного правила можливе лише за умови встановлення обставин, які підтверджують, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції
Постановою Верховного суду від 16.12.2020 залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову Особи та зобов’язано Банк відновити стан карткових рахунків, що існував до безпідставного списання коштів внаслідок проведення операцій (транзакцій).
Свої вимоги позивач мотивував тим, що ним укладено з банком угоду відкриття та обслуговування 2 карткових рахунків та встановлено кредитний ліміт.
Невідомі позивачу особи, невідомим шляхом, ймовірно з використанням мобільної мережі та банківської системи провели безготівкові операції (транзакції), кошти на які списувалися з належних позивачеві карткових рахунків, змінюючи при цьому картковий ліміт. Крім того, невідомі особи здійснили дві безготівкові операції (транзакції) з використанням IVR – меню (фактично це спілкування з роботом), в результаті яких було здійснено перекази з однієї картки на іншу належну позивачеві картку та у подальшому з обох карток кошти були списані.
Однак, Банк повідомив, що жодного відношення до безготівкових операцій (транзакцій) не має, однак, розпочав нараховувати позивачу заборгованість за картковим рахунком, у тому числі пеню, відсотки та невиконані періодичні зобов`язання.
Верховний Суд погодився із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи не встановлено, що Особа своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду чи іншої інформації, що б надавало змогу ініціювати платіжні операції невідомою особою.
За таких підстав, в силу ст. 1073 ЦКУ Банк зобов’язаний відновити стан рахунків позивача, станом до безпідставного списання коштів.
2.Для запобігання безпідставного (несанкціонованого) списання грошових коштів Банк зобов’язаний зупиняти та перевіряти підозрілі операції за результатами фінансового моніторингу.
Також Банк зобов’язаний проводити службове розслідування обставин у разі інциденту кібербезпеки, оскільки саме Банк, а не клієнт відповідає за безпеку здійснення електронних платежів.
Постановою Верховного Суду від 21.06.2023 задоволено позов ПСП про стягнення з Банку 1 позивача 1 510 030 грн. несанкціоновано списаних з рахунку та пені за несвоєчасне повернення коштів.
Суть спору в тому, що внаслідок зараження вірусом комп’ютера позивача із його рахунку в Банку 2 було перераховано на рахунок у відповідача кошти, які в цей же день перераховані на рахунки трьох юридичних осіб, відкриті у Банку 3 незадовго до інциденту, з якими у позивача відсутні будь-які правовідносини із розбивкою на 10 окремих платежів, з тим, щоб сума кожного не перевищувала 150 000 грн.
Відмовляючи позивачу у поверненні безпідставно списаних коштів Банк зазначив, що ПСП порушило умови і правила надання банківських послуг, зокрема, використання системи дистанційного банківського обслуговування Приват24 та правил дистанційного управління рахунком.
Задовольняючи позов ВС зазначив, що немає вини позивача в тому, що він не повідомив Банк про компрометацію особистого ключа, оскільки так звані програми-шпигуни, тобто шкідливе програмне забезпечення, встановлюється на комп`ютер та збирає інформацію, як правило, непомітно для користувача.
До того ж відповідачем не вказано, які саме вимоги щодо захисту інформації порушив позивач або які саме незаконні операції з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо) здійснював позивач, тобто не встановили підстав для застосування ст.33.3 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного на час виникнення правовідносин) щодо звільнення банку від відповідальності через винні дії платника.
Зокрема, Банк не провів повноцінного службового розслідування для встановлення, з якої саме IP адреси надсилалися Банку платіжні доручення, чи було встановлено на комп`ютері позивача ліцензійне програмне забезпечення, коли і які саме шкідливі програми були встановлені на комп`ютері клієнта, які саме приписи законодавства чи вимоги Банку щодо забезпечення безпеки платежів не виконував клієнт, чи міг клієнт запобігти завантаженню таких програм, зокрема шляхом перевірки комп`ютера на наявність шкідливого програмного забезпечення (яку саме антивірусну програму мав встановити клієнт, з якою періодичністю потрібно було проводити такі перевірки, чи порушив він ці приписи).
Також, в даному випадку – несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача є не просто помилковим платежем, а інцидентом кібербезпеки, який мав бути зафіксований та розслідуваний Банком відповідно до приписів вказаного Закону «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», оскільки саме Банк відповідає за безпеку здійснення електронних платежів, незважаючи на те, що пошкодження відбулося на компьютері позивача.
Окрім того, Банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до п.1 ч. 2 ст. 5 Закону № 1702-VІІ, відповідно до ч.3 ст. 9 якого залежно від рівня ризику проведення фінансової операції ідентифікація, верифікація клієнта здійснюються також у разі проведення ним фінансової операції на суму 150 000 грн., незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, які можуть бути пов`язані між собою (як в даному випадку).
Таким чином, Банк, якщо б провів фінансовий моніторинг міг зупинити проведення підозрілих операцій, які призвели до несанкціонованого списання коштів з рахунку клієнта.
3. Саме на банк, який є професійнимучасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувачсвоїмидіями чи бездіяльністюсприяввтраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншоїінформації, яка дає змогуініціюватиплатіжніоперації.
Вимоги до рівня та розумностіведення справ банком є вищими, ніж до споживача – фізичної(юридичної) особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільнихвідносинах з такою кредитною установою. З врахуваннямнаведеного, всісумніви та розумніприпущеннямаютьтлумачитися судом саме на користь такої слабшоїсторони.
Постановою Верховного Суду від 21.04.2021 залишено в силі рішення суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову Банку до Особи 1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суть спору в тому, що відповідачка отримала кредит в сумі 12 845 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник не виконувала взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 31 908 грн., у тому числі проценти, пені та штрафи.
Заперечуючи проти позову відповідачка зазначивла, що внаслідок шахрайських дій третіх осіб з її кредитної картки зняті кошти, про що вона інформувала поліцію та банк, але останні відмовився повернути їй кошти. При цьому вона нікому не розголошувала особисту інформацію щодо кредитної картки, так само як і не встановлювала переадресацію свого мобільного номера, який є фінансовим номером цієї картки.
Верховний Суд погодився із висновком суду першої інстанції, що кредитна заборгованість виникла внаслідок списання грошових коштів з рахунку Особа 1 в результаті шахрайських дій третіх осіб.
При цьому банком не доведено, що своїми діями (бездіяльністю) відповідач сприяла втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, які дають змогу ініціювати платіжні операції і слугують підставою для відповідальності користувача за проведені операції.
4. У разі недоведеностіобставин, якібезспірносвідчать про те, що користувачсвоїмидіями чи бездіяльністюсприяввтраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншоїінформації, яка дає змогуініціюватиплатіжніоперації, необхідновиходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманніспірнихгрошовихкоштів.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, залишаючи 09.04.2024 судові рішення про задоволення позову Особи до Банку про стягнення 16 950 євро та 2 984 доларів США, знятих з рахунку позивача невстановленими особами.
При цьому ВС наголосив, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Таким чином, якщо без Вашої згоди Банком списані кошти з рахунку, звертайтесь до досвідчених адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які захистять права клієнта в судовому порядку.