Реалії сьогодення свідчать, що перевірки податковими органами суб’єктів господарювання рідко, майже ніколи, не завершуються складанням перевіряючим довідки про відсутність порушень податкового законодавства.
Як правило, можна сказати, завжди, за результатами перевірки складається акт та приймається податкове повідомлення-рішення про донарахування суб’єкту господарювання сум несплачених (невірно сплачених) обов’язкових платежів та застосовуються штрафні санкції за порушення.
В переважній більшості такі донарахування та штрафні санкції сягають мільйони гривень !!!
При цьому, у випадку не сплати в 10-денний строк таких донарахувань та не оскарження податкового повідомлення-рішення нараховується сума штрафу (пені) в проценті від 10 до 100 % від суми!!!
Не менше потерпають від податкових органів і фізичні особи, яким направляються податкові повідомлень-рішення, наприклад щодо неправомірних донарахувань по сплаті податку на нерухомість, транспортного, земельного податку
З цього можливо зробити логічний висновок про те, що податкові повідомлення-рішення необхідно негайно оскаржувати в судовому порядку, оскільки оскарження в адміністративному порядку, як засвідчив досвід адвокатів нашого Бюро, не дає бажаних результатів, а лише затягує час та витрату зайвих коштів.
Ураховуючи, що податкові спори вкрай складні і потребують глибоких знань не тільки податкового законодавства, але і знань, наприклад, с бухгалтерії та в інших галузях в залежності від «виявленого» порушення, судитися із податківцями, які є фахівцями у своїй сфері, без допомоги кваліфікованого та досвідченого адвоката –це не тільки неможливо, але і марно.
Досвідчені та професійні у вирішенні таких судових спорів адвокати АБ «Ткачук і партнери» допоможуть оскаржити податкові повідомлення -рішення, надавши наступні правові послуги:
Консультація з усіх питань стосовно законності податкових повідомлень-рішень, аналіз склавшоїся ситуації та визначення перспектив майбутніх судових процесів;
Юридичний супровід при проведенні перевірок податковими органами, за результатами яких прийняті податкові-повідомлення –рішення;
Допомога у зібранні доказів та складання процесуальних документів-адвокатського запиту, позову, відзиву, заперечень, пояснень, клопотань тощо;
Оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень;
Оскарження неправомірних дій податкових органів при прийнятті податкових повідомлень-рішень;
Ознайомлення з матеріалами справи зі спору щодо оскарження податкових повідомлень-рішень або стягнення донарахованих сум та штрафів за позовами податкових органів, якщо справа вже перебуває в суді;
Участь у всіх судових інстанціях у справах зі спору щодо оскарження податкових повідомлень -рішень, у тому числі за позовами податкових органів про стягнення донарахованих сум та штрафів за такими рішеннями;
Оскарження незаконних судових рішень в апеляційному та касаційному порядку;
Правовий супровід клієнта на стадії виконавчого провадження.
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо окресли коло питань, з якими найчастіше звертаються клієнти до нашого Бюро:
Законність проведення перевірок, за результатами яких податковою прийнято податкове повідомлення-рішення;
Законність податкових повідомлень-рішень;
Порядок та підстави оскарження податкових-повідомлень-рішень;
Неправомірність дій працівників податкових органів при прийнятті повідомлень-рішень тощо.
Багаторічний досвід судової практики адвокатів АБ «Ткачук та партнери» дає можливість вирішення багато спірних питань, пов’язаних із оскарженням податкових повідомлень-рішень на користь клієнта та досягти бажаного результату.
ЩО СОБОЮ ПРЕДСТАВЛЯЄ ПОДАТКОВЕ ПОВІДОМЛЕНЯ-РІШЕННЯ ТА ПОРЯДОК ЙОГО ОСКАРЖЕННЯ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
Податкове повідомлення-рішення – письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Платник податків повинен сплатити нараховану суму грошового зобов’язання повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У випадку не сплати в 10-дений строк (загальний термін, в повідомленні може бути вказаний спеціальний строк) та не оскарження повідомлення-рішення нараховується сума штрафу в проценті від 10-100% суми у відповідності з ст. 120-1.3. ПКУ.
Платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення – рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент протягом 1095 днів після отримання такого рішення. Це загальний строк позовної давності, після закінчення якого питання вирішення спору, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення рішення взагалі не може бути поставлене перед контролюючим органом вищого рівня або судом.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
В постанові ВС від 27.01.2022 вказано, що процесуальний строк (на відміну від строку позовної давності) звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій), якщо платник не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч.2 статті 122 КАСУ – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (правова позиція, викладена у постанові ВС від 26.10.2020).
Адвокати нашого Бюро оскаржать податкове повідомлення –рішення в судовому порядку та доведуть правову позицію в суді з позитивним результатом для клієнта.
ПІДСТАВИ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ-РІШЕНЬ З УРАХУВАННЯМ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ТА ПРАВОВИХ ПОЗИЦІЙ СУДІВ ПРИ РОЗГЛЯДІ СПРАВ ДАНОЇ КАТЕГОРІЇ
Із досвіду адвокатів нашого Бюро можливо навести правові висновки судів при розгляді справ даної категорії, з яких можливо визначити підстави, на яких суди визнають неправомірними та скасовують податкові повідомлення-рішення.
1. Відсутність посилань на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України, призводить до скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами проведеної на підставі такого наказу перевірки. При цьому, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню навіть в тому випадку, коли у суді доведено дійсність допущеного порушення податкового законодавства.
ТОВ звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 000 000 грн.
Позов мотивовано тим, що в Акті перевірки, яке стало підставою для прийняття оспорюваного повідомлення-рішення зазначено, що ТОВ отримало протягом 2020 року пальне в обсягах, що перевищує 1000 м. куб. (1000000 літрів), але не забезпечено реєстрацію в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) акцизного складу за місцем провадження господарської діяльності, що є порушенням податкового законодавства. Однак, позивач був незгодним із цим твердженням, оскільки до кінця перевірки ТОВ забезпечило зазначену реєстрацію. Також, ТОВ у позові вказувало на порушення порядку проведення податківцями перевірки.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено.
Разом з тим, Верховним Судом 17.08.2023 вказані судові рішення скасовані та позов задоволено з огляду на наступне.
Ключовими питаннями у цій справі, які складають межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є: 1) перевірка правильності висновків судів про дотримання ГУ ДПС процедури проведення фактичної перевірки в аспекті повноти відображення в наказі про її проведення підстав; 2) застосування підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України у питанні моменту виникнення обов`язку з реєстрації акцизного складу, а також доведеність наявності у діях позивача складу правопорушення, за яке передбачена відповідальність пунктом 128-1.2 статті 128-1 ПК України, у випадку, якщо до дня закінчення фактичної перевірки акцизний склад було зареєстровано.
Відповідаючи на перше питання Верховний Суд зазначив, що ПКУ закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
Як встановлено у цій справі, наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих фактичних підстав перевірки, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 ст. 80 ПКУ.Водночас встановлені у результаті перевірки порушення, за які оспорюваним рішенням до позивача застосовано штрафну санкцію, стосуються сфери обігу пального, тобто відносяться до предмету перевірки, що відповідає саме підпункту 80.2.5 ПКУ.
Отже, формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). Не зазначено в наказі й того, що перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства.
Дані обставини вказують на порушення відповідачем процедури проведення перевірки.
Відповідаючи на друге питання ВС погодився із висновками відповідача щодо допущення позивачем порушення податкового законодавства, за що він притягнутий до відповідальності.
Разом з тим, відповідно до усталених висновків ВС оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.
За таких підстав, ВС дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ та скасування податкового повідомлення –рішення.
2.Є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення –рішення щодо донарахуванню фізичній особі податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб, якщо транспортний засіб останнього не входить до Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування
Постановою Верховного Суду від 20.06.2022 задоволено позов Особи про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкові зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 25000 грн.
Постанова ВС мотивована тим, що статтею 267 ПКУ встановлено транспортний податок як вид обов`язкового місцевого податку, платниками якого є фізичні та юридичні особи, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПКУ є об`єктами оподаткування.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПКУ є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному вебсайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, тобто Мінекономрозвитку.
Водночас до Переліку легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році, включено автомобіль марки BMW, моделі Х5 з робочим об`ємом дизельного двигуна 3,0 літра, до 2 років (у стовпчику 3 зазначено: «рік випуску (включно)». Беручи до уваги рік випуску автомобіля – 2016 (дата реєстрації автомобіля 01.06.2016), Верховний Суд дійшов висновку, що автомобіль, належний Позивачу, є об`єктом оподаткування лише у 2016 та 2017 р.р. Отже, нарахування Позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
3. Законодавством не передбачено можливості відкликання податкового повідомлення –рішення податковими органами і воно (рішення) підлягає оскарженню.
Зміна сталої судової практики, яка відбулася 26.10.2020 в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду (1 місяць у разі оскарження ППР в адміністративному порядку), може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду, якщо спір виник до зміни судової практики.
ТОВ звернулося до суду з позовом до про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання за затримку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за надра в розмірі 366 748 грн. та зобов`язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 733049 грн.
Судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позов задоволено. Судові рішення мотивовані тим, що законодавством не передбачено відкликання контролюючим органом податкового повідомлення-рішення листом, у зв`язку з отриманням заперечень на акт перевірки. Крім того, у цьому листі було зазначено про відкликання податкового повідомлення-рішення, відтак відповідачем не були порушені права платника податків.
Разом з тим, за результатами акту перевірки податковим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, який повинен виконуватись, у разі не оскарження. Тобто, висновок відповідача про те, що податкове повідомлення – рішення вважається відкликаним, суди вважали безпідставним.
Крім того, оспорюваним податковим повідомленням-рішенням визначений штраф в розмірі 20 % від суми сплаченого грошового зобов`язання – 366748,76 грн. у розмірі 733049,82 грн, що дорівнює майже 200 % від суми сплаченого грошового зобов`язання, що суперечить податковому законодавству.
Погоджуючись із вказаними висновками суду Верховний Суд 18.08.2021 скасував його, а справу направив на новий розгляд. Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції виходив з того, що судами попередніх інстанцій не встановлені обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.
За результатами нового розгляду постановою суду апеляційної інстанції від 19.06.2024 позов задоволено з огляду на наступне.
Перед зверненням до суду ТОВ оскаржив ППР в адміністративному порядку і процедура административного оскарження закінчилась днем отримання позивачем рішення від 13.06.2019 року за результатами розгляду скарги, з адміністративним позовом позивач звернувся 15.08.2019 року.
Згідно судової практики на час подання позовної заяви, строк для звернення до суду платників податків з вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатись за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ, а саме, 1095 днів з дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалась особа своїм правом на досудове врегулювання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження, та вважало, що ним не пропущено відповідний строк звернення до суду.
Отже, звернення до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення в цій справи відбулося до зміни правового підходу, викладеного Верховним Судом в постанові від 26.10.2020 року у справі №500/2486/19 щодо застосування скорочених строків звернення до суду, за умови застосування досудового порядку вирішення спору (1 місяць).
Враховуючи зміну судової практики щодо строків звернення до суду, заявник просив застосовувати, як поважну причину для поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
При цьому, в цій же справі № 500/2486/19 Верховний Суд сформулювавши правовий висновок щодо правильного застосування пункту 56, 19 ст. 56 ПКУ, зазначив, що одним із суттєвих елементів верховенства права, яким повинен керуватися суд згідно зі статтею 6 КАС України, є принцип правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права.Зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Таким чином, якщо у вас виникли конфліктні ситуації із податковими органами щодо прийняття останніми податкового повідомлення-рішення, звертайтесь до досвідчених у вирішенні таких спорів адвокатів АБ «Ткачук і партнери», які оскаржать це рішення у судовому порядку та доведуть справу до позитивного для клієнта результату.