9: 00-18: 00 без обіду сб, нд: вихідні
+380 67 503 05 30 +380 50 406 65 36

Як боротись з штрафними санкціями

Виходячи з практики судових розглядів, з упевненістю можна говорити про
те, що український позичальник (у переважній більшості) зазвичай
переплачує банку суму грошей, яку міг би відстояти в процесі судового
розгляду. Але зважаючи на відсутність знань в області кредитування та
українського законодавства, боржник погоджується на не зовсім законні
нарахування, а з часом погашає всю нараховану банком заборгованість.
Поставивши собі за мету допомогти своєму читачеві, я постараюся більш
детально описати спірні питання в процесі штрафних нарахувань і акцентую
увагу на пунктах кредитних договорів, які в суді дадуть вам можливість
боротися з безжальним банкіром.
Існує таке поняття, як термін позовної давності, по закінченню якого банк не
має права подавати до суду і вимагати повернення коштів, так як він вже
упустив час, відведений на цей процес. Впевнено кажу про те, що в багатьох
фінансових установах настільки завантажений графік роботи кредитного
інспектора, що йому дійсно не вистачає часу навіть на повноцінне
оформлення поданих заявок протягом поточного дня. А говорити про те, що
він буде проводити щоденний моніторинг неплатників, взагалі безглуздо.
Тому, знайшовши вільну хвилину для роботи з простроченою
заборгованістю, максимум, на що його вистачає – обдзвонити клієнтів, і то не
завжди і не всіх. Робота з письмовим повідомленням забирає ще більше часу.
Тому трапляється, що клієнт дізнається про свою прострочку тільки через
кілька місяців несплати, і думає що жадібні банкіри спеціально вичікували
термін, поки виросте пеня. А насправді, кредитнику просто ніколи було
зайнятися вашим кредитом. А вже тим більше йти на пошту для відправки
вам письмового повідомлення. Але юристи не приймають від кредитного
менеджера справу до тих пір, поки не будуть виконані всі заходи, включаючи
дзвінки і письмові повідомлення.
Отже, з того моменту, коли клієнт вніс останній платіж по кредиту,
починається відлік строку позовної давності. Тому, якщо так сталося, що
банк подав до суду по вашому кредиту, який не погашався більше трьох
років, то для вас є сенс захищатися в суді. Якщо ж позичальник у процесі
судового розгляду, промовчить про факт спливу позовної давності, то суд,
розглядаючи тільки банківські вимоги, навіть не згадає і не врахує інші
фактори. Але якщо заявити, що справа, подана банком, вже має минулий
термін позовної давності, то спираючись на вашу заяву, суддя змушений буде
визнати порушення з боку банку про несвоєчасне подання справи до суду, і
обов’язково винесе рішення на користь позичальника. На підставі такого
рішення суду, банк списує цю заборгованість, відносячи до групи
«безнадійних». Такі витрати вважаються прийнятними, тому-що закладені в
процентну ставку.

Якщо банк, нараховує пеню і на тіло, і на відсотки, при цьому по обліковій
ставці минулих років (облікова ставка 2008 року в два рази перевищує
сьогоднішню), тоді дійсно можна пред’явити клієнтові суму уп’ятеро більше
необхідної суми до оплати. І якщо самостійно не проконтролювати поданий
до суду розрахунок, і не заявити в суді про незгоду з сумою, то суд так і
затвердить подані банком цифри. А рішення суду оскаржити буде практично
не можливо.
Відповідно до діючих інструкцій НБУ, вимоги до позичальника з оплати пені
можна пред’явити тільки на суму одного року нарахувань, тобто банк не має
право вимагати від вас погашення пені за період, що перевищує один рік.
Тому, в процесі судових розглядів позичальник повинен наполягати на
перерахунку нарахованої пені, залишивши для погашення тільки суму за
останній рік. Не наполігши на цьому пункті, позичальник буде платити всю
суму пені, за весь період прострочення.


Наша оценка 5 на основе 2 отзывов Google