9: 00-18: 00 без обіду сб, нд: вихідні
+380 67 503 05 30 +380 50 406 65 36

Що таке «неустойка»?

 

Неустойка – це один із видів забезпечення виконання зобов’язань, що застосовується у випадках будь-яких порушень. Іншими словами неустойка – це вид відповідальності в договірних відносинах.

   Цивільним законодавством передбачено застосування неустойки у вигляді: штрафу, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання та пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

     Проте, незважаючи на те, що начебто є різниця в обчисленнях між пенею та штрафом, вони вважаються одним видом юридичної відповідальності.

Відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Правову позицію щодо заборони використання одночасно штрафу та пені сформульовано у Постанові ВСУ від 11 жовтня 2017 року у справі №347/1910/15-ц «відповідно до ст.549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення — строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 21 жовтня 2015 №6-2003цс15.

Частиною другою статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Правову позицію щодо строку, в межах якого можливе стягнення неустойки (пені, штрафу) ВСУ висловлювався у справі № 6-474цс16 від 18 травня 2016 р: «Аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою».

Аналогічна правова позиція міститься в постановах ВСУ від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.

Заслуговує уваги також порядок нарахування та розмір неустойки, оскільки з одного боку вона має відповідати інтересам кредитора, а з іншого стимулювати боржника до своєчасного виконання зобов’язання при цьому не бути для нього непід’ємним тягарем.

Розмір неустойки може бути встановлений законом або узгоджений сторонами в договорі.

Неустойка, встановлена законом, може бути збільшена у договорі. Також сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Підсумовуючи викладене, відповідачам у справах, де присутня вимога стягнення неустойки, слід звернути увагу на:

- ВІДПОВІДНІСТЬ ВИМОГИ ПОЛОЖЕННЯМ СТАТТІ 61 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

- ПЕРІОД НАРАХУВАННЯ

- ПРАВИЛЬНІСТЬ РОЗРАХУНКУ


Наша оценка 5 на основе 2 отзывов Google