9: 00-18: 00 без обіду сб, нд: вихідні
+380 67 503 05 30 +380 50 406 65 36

БУДІВНИЦТВО І НЕРУХОМІСТЬ

 СПІРНІ ПИТАННЯ ЩОДО БУДІВНИЦТВА ТА НЕРУХОМОСТІ, РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ НА НИХ

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, прийнявши 30 березня 2012 року Постанову № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» надав роз’яснення про те, що суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема: про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво; про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено; про знесення самочинно збудованого нерухомого майна; про зобов’язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову; про стягнення витрат, пов’язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Також, навпаки, визначено категорії справ, при вирішенні яких суд не може застосовувати правила ст. 376 ЦК України, а саме:про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди;про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда, гаражі, сараї, літні кухні тощо). Приймати в експлуатацію таких об’єктів нерухомості має здійснювати відповідна інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.
Незважаючи на те, що нормою закону закріплено правило, згідно з яким особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, у постанові зазначено, що власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).
Після ухвалення рішення суду про визнання права власності на конкретний нерухомий об’єкт його потрібно ввести в експлуатацію. В такому випадку рішення суду є правовстановлювальнимдокументом, який засвідчує право власності на нерухоме майно. А вже після введення в експлуатацію проводиться реєстрація права власності на об’єкт будівництва в бюро технічної інвентаризації на підставі рішення суду з видачею свідоцтва про право власності.
Окремі громадяни помилково вважають, що рішення суду про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є остаточним документом і потреба у подальшому оформленні майна відсутня, однак, відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то і право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Тож до завершення процедури оформлення прав власності на самочинно збудований об’єкт нерухомості у будь-якому разі залишиться проблема відчуження останнього, що звичайно впливатиме на право власності особи.
Слід наголосити, що потребують особливої уваги позови про визнання права власності на об’єкт будівництва при розподілі майна подружжя, а також і аналогічні позови спадкоємців під час спорів щодо спадкового майна і прагнення вирішення таких питань сторонами шляхом укладення мирової угоди, адже в умовах останньої можуть бути зазначені самочинні добудови, окреме новостворене майно, реконструйоване тощо,на яке іноді можуть бути видані технічні паспорти із позначкою самочинне будівництво. Разом з цим,у вищевказаній постанові Вищого спеціалізованого суду подане чітке роз’яснення про те, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, зокрема, продаж його з прилюдних торгів.


Наша оценка 5 на основе 2 отзывов Google