9: 00-18: 00 без обіду сб, нд: вихідні
+380 67 503 05 30 +380 50 406 65 36

Еміграція

 За законодавством України поняття «громадянство» - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Такий підхід вважається найбільш вдалим, оскільки за своїм статусом іноземці та особи без громадянства відрізняються тим, що:
1) особи без громадянства не користуються захистом з боку будь-якої держави;
2) у іноземця стан перебування у громадянстві певної держави є постійним, тоді як у особи без громадянства Ті стан є тимчасовим.
Бі́женці (або утікачі) — особи, які внаслідок обґрунтованих побоювань стали жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебувають за межами своєї країни та не можуть або не бажають користуватися захистом цієї країни внаслідок таких побоювань.
Іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Відповідно до цього закону імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.
Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав
дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання,
або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл
на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
Утворено Державну міграційну службу України, з покладанням на цю службу функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців.
Для забезпечення однакового застосування адміністративними
судами законодавства під час розгляду спорів щодо статусу біженця
та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту,
примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи
без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням
іноземця та особи без громадянства в Україні, Пленум Вищого
адміністративного суду України постановляє, вирішуючи спори щодо статусу біженця, особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, спори щодо добровільного повернення, примусового повернення, примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та щодо їх перебування в Україні, суди повинні керуватися положеннями Конституції України, чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Підстави набуття громадянства України:
1) народження;
2) територіальне походження;
3) внаслідок прийняття до громадянства;
4) внаслідок поновлення у громадянстві;
5) внаслідок усиновлення;
6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;
7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною опіки;
8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
9) внаслідок встановлення батьківства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Умовами прийняття до громадянства України є:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;
2) зобов'язання припинити іноземне громадянство або не перебування в іноземному громадянстві (для осіб, які були громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони). Особи, які є іноземцями, мають взяти зобов'язання припинити іноземне громадянство і подати документ про це, виданий уповноваженими органами відповідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття їх до громадянства України, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо особа, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від неї причин не може його отримати або їй надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, вона подає декларацію про відмову від іноземного громадянства. Це правило не поширюється на осіб, які е громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони. Зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави або міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України, та осіб без громадянства;
3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом4) отримання дозволу на постійне проживання в Україні. Ця умова не поширюється на осіб, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну або тимчасову прописку на території України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні;
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкуванні. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);
6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.
останніх п'яти років.

Справа№ 382/285/15
09 квітня 2015 року Яготинський районний суд Київської області,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу за заявою ОСОБА_1, представника заявника; ОСОБА_2, зацікавлена особа Державна міграційна служба Яготинського району , про встановлення факту народження на території України. Встановив:
В заяві до суду заявник вказав, що він звертається до суду для встановлення факту народження його діда, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, покликаючись на те, що свідоцтво про народження його діда було загублено, а при зверненні його батька- ОСОБА_3, до відділу реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, з письмовою заявою про видачу витягу з реєстру про народження ОСОБА_3, йому надійшла відповідь, про те, що актовий запис про народження не знайдено.
Відділ реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, направив їхню заяву до Державного архіву Миколаївської області для перевірки, але Державний архів Миколаївської області дав відповідь, що в документах держархіву області за 1916-1917 роки відомості про народження ОСОБА_3 в селі Аннівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Братського району Миколаївської області), відсутні.
Встановлення факту народження його діда, ОСОБА_3, необхідно йому для отримання дозволу на імміграцію в Україну.
Згідно військового квитка виданого на ім'я його діда. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження: Одеська область. Братський район, село Аннівка.
Згідно запису в домовій книзі (сторінка 16) в графі «місце народження» вказане: Одеська область, Братський район, село Аннівка.
Статтями 256-259 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Просив:
Встановити місце народження мого діда, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; Одеська область, Братський район, село Аннівка.
В судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги заявника, представник зацікавленої особи проти вимог заявника не заперечував.
В судовому засіданні встановлено наступне:
Заявник ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації / а.с. 6 /.
Відповідно до ст.. 8 Закону України « Про громадянство» - особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження, набувають громадянство України.
В силу ст.. 4 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається; п.3-особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
В заяві до суду заявник вказав що встановлення факту народження його діда, ОСОБА_3, необхідно йому для отримання дозволу на імміграцію в Україну. Так як свідоцтво про народження його діда було загублено, а при зверненні його батька- ОСОБА_3, до відділу реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, з письмовою заявою про видачу витягу з реєстру про народження ОСОБА_3, йому надійшла відповідь, про те, що актовий запис про народження не знайдено, то просив:
Встановити, що його дід ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився на території України, а саме : в селі Аннівка Братського району Одеської області.
Як видно з відповіді відділу реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, актова запис про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 по братському районі, не знайдена. Державний архів перевірений з 1912 п 1924 роки по первинним актовим записам та з 1944 року по даний час по відновленим актовим записам./ а.с. 17/
Із довідки Державного архіву Миколаївської області видно, що в документах держархіву області за 1916-1917 роки відомості про народження ОСОБА_3 в селі Аннівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Братського району Миколаївської області), відсутні./ а.с. 18 /
Як видно із військового квитка серії НОМЕР_1, виданого на ім'я його ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, місце його народження вказано; Одеська область. Братський район, село Аннівка./ а.с. 10 /
Згідно запису в домовій книзі, «місце народження» ОСОБА_3 вказане: Одеська область, Братський район, село Аннівка./ а.с. 11,12 /.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 / а.с. 16
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, зацікавленої особи, суд вважає, що вимоги заявника підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Керуючись ст..ст. 10, 60, 209, 212-215, 256 ЦПК України, Законом України «Про іміграцію», Законом України « Про громадянство», суд вирішив:
Встановити, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, народився на території України, а саме в селі Аннівка Братського району Одеської області.

Справа № 2-о-38/11
29.11.2011 року Згурівський районний суд Київської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Згурівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення встановив:
Враховуючи складність даної справи те, що для складення мотивованого рішення в повному обсязі потрібен додатковий час, суд оголошує в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини рішення, відклавши складення повного рішення відповідно до вимог ст.209 ЦПК України на строк не більше ніж на 5 днів з дня закінчення розгляду справи і повідомляє особам, які беруть участь у справі, що вони зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 30 листопада 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209, 218 ЦПК України,-Вирішив:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа –сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Згурівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України.
Рішення є підставою для отримання паспорта громадянина України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Справа №2-о/381/30/15 381/1433/15-ц
14 квітня 2015 року. Фастівський міськрайонний суд Київської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Фастівський районний відділ управління державної міграційної служби у Київській області про встановлення факту постійного проживання встановив:
Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання, посилаючись на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Зеленодольськ, що розташований на території колишнього СРСР, а саме у Татарській АССР. Її мати ОСОБА_3 неофіційно влаштувалась на роботу на Вечірній ринок у м. Фастові продавцем, а тому у лютому місяці 1989 року вони сім'єю переїхали на постійне проживання до міста Фастова та по грудень 1992 року без реєстрації квартирували в буд.АДРЕСА_1. Фактично, починаючи з 1989 року вона постійно проживає на території України, а тому звернулася до органів управління міграційної служби для оформлення належності до громадянства України. Для оформлення даного статусу необхідно надати документальні докази її постійного проживання в м. Фастові на протязі відповідного періоду, а тому вона вимушена звернутись з відповідною заявою до суду.
В судовому засіданні заявниця підтримала свою заяву, посилаючись на вищевикладені обставини.
Представник заінтересованої особи - Фастівський районний відділ управління державної міграційної служби у Київській області, не заперечує проти задоволення заяви.
Вислухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, покази свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що заявниця народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Зеленодольськ Татарської СРСР, Росія, що розташований на території колишнього СРСР, про що свідчить копія тимчасової посвідки на постійне проживання виданої ВГУРФО Оболонського РУ ГУМВС України в м.Києві від 11.12.2010 року.
Її мати ОСОБА_3 прибула в 1989 році в м.Фастів Київської області та неофіційно влаштувалась на роботу на Вечірній ринок у м. Фастові продавцем, що підтверджується довідкою виданю ПП «СКК В.Качановського».
Як свідчить довідка №366 від 01.04.2015 року видана головою комітету ОСОБА_5, з лютого місяця 1989 року по грудень 1992 року заявниця проживала без реєстрації разом з ОСОБА_3 в буд.АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 фактично, починаючи з 1989 року постійно проживає на території України, а тому звернулася до органів управління міграційної служби для оформлення належності до громадянства України, однак для оформлення даного статусу необхідно надати документальні докази її постійного проживання в м. Фастові на протязі відповідного періоду, а тому вона вимушена звернутись з відповідною заявою до суду.
Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно заявниці для отримання громадянства України.
Свідок по справі ОСОБА_6, суду показав, що з 1989 року по 1992 рік ОСОБА_1 з матір»ю ОСОБА_3 проживали в м. Фастові, жили вони у покійного тестя. Тітка ОСОБА_3 працювала на ринку продавцем з нею була її дочка, яка в той час була ще маленькою. Він проживав на цій же вулиці, навпроти будинку АДРЕСА_1.
Свідок по справі ОСОБА_8, суду показала, що її батько і мати заявниці є двоюрідними братом та сестрою. ОСОБА_1 з матір»ю т.ОСОБА_3 приїхали в м. Фастів в 1989 році і жили по 1992 рік. В той час було дуже важко, т. ОСОБА_3 працювала на ринку продавцем. Проживали вони в її будинку, ОСОБА_1 була тоді ще маленькою.
Згідно з ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Заявниця просить суд встановити факт постійного проживання на території України з метою отримання громадянства України відповідно до ст.3 Закону України «Про громадянство України».
У теперішній час підстави та порядок встановлення належності і набуття громадянства України, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб урегульовані Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27. 03. 2001 р. (з відповідними змінами).
Детальний аналіз положень зазначених Законом України «Про громадянство України» і Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 р. (з подальшими змінами) вказує на те, що при подачі фізичною особою заяви до суду про встановлення факту постійного проживання на території України для встановлення і оформлення належності або набуття громадянства України заявнику, має значення не лише бажання в подальшому отримати громадянство України, а й в якості кого - громадянина колишнього СРСР, особи без громадянства або громадянина іншої держави він звертається, оскільки в залежності від цього настануть правові наслідки і матиме значення необхідність встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 р. чи за станом на 13.11.1991 р. для встановлення належності до громадянства України або факт постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) для набуття громадянства України
Зокрема, відповідно до ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.
За положеннями Закону України «Про громадянство України», Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. (з подальшими змінами) для встановлення факту належності до громадянства України за ст.3 Закону України «Про громадянство України» до відповідних органів наряду з заявою фізичної особи щодо громадянства за відсутності підтверджуючих документів щодо проживання на території України надається рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Суд вважає доведеним факт проживання заявниці на території України станом на 24.08.1991 року, що є підставою для визнання громадянства України з цієї дати.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.3 Закону України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001р., ст.ст.11,15, 57-61, 208, 212, 215, 218, 223, 256, 294, 296 ЦПК України, суд вирішив:
Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: Фастівський районний відділ управління державної міграційної служби у Київській області про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.
Встановити юридичний факт в тому, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Зеленодольськ Татарської СРСР, Росія, зареєстрованої в АДРЕСА_2, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, постійно проживала на території України в м. Фастів Київської області з лютого 1989 року по грудень 1992 року, разом з матір’ю ОСОБА_3, як член сі’ї.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Справа № 369/4093/14-ц
12.06.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа Державна міграційна служба про встановлення факту постійного проживання на території України встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, посилаючись на те, що він фактично з трирічного віку проживає на території України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 він народився в с. Молодіжний, Молодіжного району, Карагандинської області, Республіки Казахстан. Після смерті матері, починаючи з 1989 року, він проживає на території України, навчався в Сімферопольській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів №1 Міністерства освіти, науки, молоді та спорту АР Крим.
В 2006 році закінчив Дар'ївську вечірню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Білозерського району Херсонської області.У 2009 році закінчив вечірню (змінну) школу Дергачівської районної ради Харківської області.
Згідно запису в свідоцтві НОМЕР_1 від 02.08.2004 він з 18.01.2003 по 20.07.2003 навчався в Кременчуцькій ВК за спеціальностю станочник ж/б виробів. В термін з 14.03.2003 по 17.09.2003 пройшов курс навчання в Кременчуцькій ВК за спеціальностю слюсар.
В період з 28.03.2001 по 28.03.2011 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби.
Протягом останніх п'яти років за межі України він не виїзджав. ІНФОРМАЦІЯ_3 в нього народилася донька - ОСОБА_2.
Станом на теперішній час він разом зі своєю дружиною та дочкою, проживає в АДРЕСА_1
18.03.2014 він звернувся до Державної міграційної служби України з заявою про прийняття його до громадянства України, проте, у відповідь йому було надано письмову відмову, мотивуючи тим, що ним документально не підтверджено факт постійного проживання на території України станом на 13.11.1991.
Тому просив встановити факт постійного, безперервного проживання його на території України з 1989 року по теперішній час.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав.
Представник зацікавленої особи заяву визнав, пояснив, що якщо судом буде встановлено факт постійного його проживання на території України, то є підстава для видачі паспорта заявнику та встановлення громадянства України, також не заперечує, що заявник неодноразово звертався до міграційної служби щодо встановлення громадянства
Суд, вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, свідків, вивчивши матеріали справи, заяву задовольняє з наступних підстав:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 заявник народився в с. Молодіжний, Молодіжного району, Карагандинської області, Республіки Казахстан, про що зроблено актовий запис № 169 у його свідоцтві про народження.Після смерті матері, починаючи з 1989 заявник проживає на території України, що підтверджується заявою його тітки, яка в 1989 році забрала його проживати до себе за адресою: АДРЕСА_2
Як вбачається з довідки від 17.06.2011, з 04.03.1997 заявник навчався в Сімферопольській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів №1 Міністерства освіти, науки, молоді та спорту АР Крим.
В 2006 році заявник закінчив Дар'ївську вечірню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Білозерського району Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про базову загальну середню освіту та додатком до нього.У 2009 році заявник закінчив вечірню (змінну) школу Дергачівської районної ради Харківської області, що підтверджується Атестатом про повну загальну середню освіту та додатком до нього.
Згідно запису в свідоцтві НОМЕР_1 від 02.08.2004 заявник з 18.01.2003 по 20.07.2003 навчався в Кременчуцькій ВК за спеціальностю станочник ж/б виробів.
Згідно свідоцтва НОМЕР_2 від 02.08.2004 в термін з 14.03.2003 по 17.09.2003 пройшов курс навчання в Кременчуцькій ВК за спеціальністю слюсар.
В період з 28.03.2001 по 28.03.2011 заявник відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в заявника народилася донька - ОСОБА_2.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 256 ЦПК України).
У заяві фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено причини неможливості одержання документів, що посвідчують цей факт, і до заяви додається довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 258 ЦПК України).
Державною міграційною службою України в заяві про прийняття його до громадянства України, відмовлено, оскільки не підтверджено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 13.11.1991.
Згідно зі ст. 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Порядок набуття та припинення громадянства України регулюються Конституцією України, Законом України "Про громадянство України", міжнародними договорами України. Громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов'язках.
Відповідно до ст.4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Поняття громадянства України станом на 1991 рік було визначено, як постійний правовий зв'язок особи та Української держави, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов'язках. Порядок визначення належності до громадянства України містилися у Законі "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991р., у ст. 9 якого закріплено, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) проживали на території України, є громадянами України, а також у Законі України "Про громадянство України" від 8 жовтня 1991р.
За приписами ст.2 Закону України "Про громадянство України" від 08.10.1991 №1636-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак і які не є громадянами інших держав; 3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 2004 року подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.
Для набуття громадянства України за територіальним походженням необхідно подати заяву про набуття громадянства України до служби громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, які встановлюють належність до громадянства України відповідно до ст. 3 Закону № 2235-ІІІ та видають особам, які набули громадянство, паспорт громадянина України.
Такими органами на місцях є відділи, відділення у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) МВС України, які підпорядковані відповідним територіальним органам і Державному департаменту у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, який є урядовим органом державного управління і діє у складі МВС України.
Те, що заявник постійно проживав на території України підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 який пояснив, що він з заявником відбував покарання в колонії. В 2004 році заявника перевели в колонію для дорослих. Після звільнення свідок переїхав на проживання до м. Києва, куди пізніше, після звільнення запросив проживати і заявника, де останній прожив майже місяць а потім з»їхав. Відтоді він спілкується з заявником, та бачить майже кожен день, оскільки заявник грає на гітарі у підземному переході через який свідок ходить на роботу.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що з заявником він знайомий з 2011 року, постійно бачить його коли йде з роботи в переході, він грає на гітарі.
Крім цього факт проживання заявника на момент 1991 року на території України підтверджується заявою сусідів тітки заявника.
Довідкою консульського відділу посольства республіки Казахстан в Україні та республіки Молдова № 31-25 від 04.02.2013 заявник не є громадянином Казахстану.
Таким чином, враховуючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку задоволення заяви про встановлення факту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ЗУ «Про громадянство», ст..ст. 10, 11, 209, 212-214, 215,256 , 257 ЦПК, суд вирішив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного, безперервного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на території України з 1989 року по теперішній час.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський протягом 10 днів з дня його проголошення.
Справа № 362/7474/15-ц
20.11.15 року Васильківський міськрайонний суд Київської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Васильківський районний відділ Управління ДМС у Київській області про встановлення факту проживання на території України встановив:
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання, посилаючись на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єреван, республіка Вірменія. Влітку 1991 р. він з Вірменії переїхав до своїх батьків в с. Яцьки, Васильківського району, Київської області. Проживав він там без реєстрації, однак дійсно навчався в Яцьківському НВК «ЗОШ ІІІ ступенів ДНЗ», знаходився під медичним наглядом в Яцьківській медамбулаторії з 01.09.1991 р. Починаючи з 06.02.1999 р. він є громадянином України, однак встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991 р. та на 13.11.1991 р. необхідне для для отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Заявник в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи судом повідомлений належно, до суду подав заяву про слухання справи у його відсутності, заяву підтримує, просить її задоволити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи судом повідомлений належно, до суду подав заяву про слухання справи у його відсутності.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що заявник народився 02.11.1980 р. в м. Єреван, Республіки Арменія, батьками його є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6).
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Яцьківської сільської ради Васильківського району №276 від 07.10.2015 р., ОСОБА_1 дійсно з 1991 р. постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Відповідно до довідки Яцьківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1 від 10.11.2015 р., ОСОБА_1 знаходиться під медичним наглядом в Яцьківській медамбулаторії Васильківського району Київської області з 01.09.1991 р. (а.с.8).
Згідно довідки Яцьківскього НВК ОСОБА_4 ступенів №24 від 05.10.2015 р., ОСОБА_1 дійсно навчався у Яцьківському НВК з 01.09.1991 р. по 18.06.1999 р. (а.с.9).
Судом достовірно встановлено, що 06.02.1999 р. ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина України (а.с.4,5).
22.02.2005 р. заявки уклав шлюб з ОСОБА_5, від якого у них народились діти: 10.11.2007 р. син ОСОБА_6; 10.11.2007 р. син ОСОБА_7 та 25.09.2005 р. дочка ОСОБА_8 (а.с.10-13).
Встановлення факту проживання на території України з 1991 р. необхідно заявнику для отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно зст.256 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У теперішній час підстави та порядок встановлення належності і набуття громадянства України, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб урегульовані Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03. 2001 р. (з відповідними змінами).
Детальний аналіз положень зазначених Законом України «Про громадянство України»і Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 р. (з подальшими змінами) вказує на те, що при подачі фізичною особою заяви до суду про встановлення факту постійного проживання на території України для встановлення і оформлення належності або набуття громадянства України заявнику, має значення не лише бажання в подальшому отримати громадянство України, а й в якості кого - громадянина колишнього СРСР, особи без громадянства або громадянина іншої держави він звертається, оскільки в залежності від цього настануть правові наслідки і матиме значення необхідність встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 р. чи за станом на 13.11.1991 р. для встановлення належності до громадянства України або факт постійного проживання до 24.08.1991 р. на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_3, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) для набуття громадянства України
Зокрема, відповідно до ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) постійно проживали на території України.
Оскільки станом на 24.08.1991 р. та на 13.11.1991 р. заявник не досяг повноліття, тому на виконання Оскільки станом на 24.08.1991 р. та на 13.11.1991 р. заявник не досяг повноліття, тому на виконання вимог ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» має подати до ГУ ММС судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України. ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» має подати до ГУ ММС судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України.
З огляду навищевикладене вважаю, що вимоги заявникаобґрунтовані та підлягають задоволеннюв повному обсязі, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що заявник по справі проживавна території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України ", до 24.08.1991 р. та станом на 13.11.1991 р.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.3 Закону України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001р., ст.ст.11,15, 57-61, 208, 212-215, 218, 223, 256, 294, 296ЦПК України, суд вирішив:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Васильківський районний відділ Управління ДМС у Київській області про встановлення факту проживання на території України - задовольнити.
Встановити факт постійно проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в неповнолітньому віці разом зі своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_9 на території України станом на 24.08.1991 р. та на 13.11.1991 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Справа № 368/1057/15-ц
26 червня 2015 Кагарлицький районний суд Київської області,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа, - Кагарлицький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, суд встановив:
05.06.2015 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1, заінтересована особа, - Кагарлицький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій заявник просить суд винести рішення, яким:
- встановити факт його, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року і до цього часу включно.
Автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
11.06.2015 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги, викладені в заяві, підтримав, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині заяви.
Представник заінтересованої особи, - Кагарлицького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Київській області в судове засідання не з»явився, хоча був повідомлений судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Суд, вислухавши заявника ОСОБА_1, який вимоги, викладені в заяві, підтримав, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення вимог, викладених в заяві, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.
Заявник, ОСОБА_1, народився 23.07.1972 року в місті Києві та з 1978 року проживав за адресою: м. Київ, Харківське шосе 11/1, кв. 13.
19.05.1989 року заявника ОСОБА_1 було засуджено до чотирьох років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.141, ч. 2 ст. 206, ст.42 КК України.
Також, 25.05.1992 року заявника ОСОБА_1 було засуджено Дніпровським районним судом м. Києва за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України, до п'яти років позбавлення волі.
Даний факт підтверджується довідкою № 010975 від 16.01.1997 року, копія якої міститься в матеріалах справи.
19.08.1997 року заявника ОСОБА_1 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України до шести років позбавлення волі.
23.03.2004 року заявника ОСОБА_1 було засуджено Печерським районним судом м. Києва за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до одного року позбавлення волі.
Даний факт підтверджується довідкою № 195978 від 20 січня 2005 року, копія якої міститься в матеріалах справи.
06.07.2007 року заявника ОСОБА_1 було засуджено Дніпровським районним судом м. Києва за вчинення злочину, передбаченого ч. 3ст. 296 КК України, до чотирьох років позбавлення волі, про що свідчить довідка № 04794 від 09.09.2010 року, копія якої міститься в матеріалах справи.
В період між кожним наступним засудженням заявник ОСОБА_1 на постійній основі проживав в Україні, а саме, в місті Києві на Харківському шосе, АДРЕСА_1.
Таким чином заявник ОСОБА_1 під час становлення України як самостійної, унітарної та незалежної держави перебував в місцях позбавлення волі, та по звільненню не змінив паспорт громадянина СРСР на громадянина України.
Факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України підтверджується вищепереліченими документами, карткою прописки від 12.06.2013 року.
Також в матеріалах справи міститься паспорт громадянина СРСР серія Х-МА № 605609 в якому в графі «національність» зазначеноукраїнець, крім того, зазначено місцем народження м. Київ.
Встановлення факту постійного проживання на території України заявнику ОСОБА_1 необхідно для набуття громадянства України, з метою в подальшому отримати паспорт громадянина України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про громадянство України» однією з підстав набуття громадянства є - за територіальним походженням.
Усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав відповідно до ст. З Закону України «Про громадянство України» є громадянами України.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначає місцем проживання адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Документом, який видається органом реєстрації особи за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання, є довідка про реєстрацію місця проживання.
Згідно ст.5 Закону України «Про пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» законними підставами перебування на території України для громадян України є належність до громадянства України, а для іноземців та осіб без громадянства - реєстрація на території України паспортного документа, або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч 1 ст. 235 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також ініші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст.273 ( 1502-06 ) ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
У відповідності до ч. 1 ст. 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем ЇЇ проживання.
Згідно ч. 1 ст. 259 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Отже, належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України на певний час.
Відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» від 27.03.2001 року № 215/2001, для оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, а також виходу з громадянства України, особа подає заяву, а також інші документи передбаченні розділом II цього Порядку.
Разом із заявою подається рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24.08.1991 року.
Права особи, пов'язані з громадянством, виписані в статті 25 Конституції України, віднесені до розділу II «Права, свободи і обов'язки людини і громадянина» і пов'язані із фізичною особою, а отже встановлення факту постійного проживання на території України безпосередньо є пов'язаним з виникненням у неї права на набуття громадянства України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про громадянство України», Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України»від 27.03.2001 року N 215/2001, ст.ст. 3, 4, 10, 60, 212, 215, 223, 256 ЦПК України, суд вирішив:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа, - Кагарлицький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,станом на 24 серпня 1991 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає чинності відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.


Наша оценка 5 на основе 2 отзывов Google