9: 00-18: 00 без обіду сб, нд: вихідні
+380 67 503 05 30 +380 50 406 65 36

приєднання кiмнати

 Відповідно до ст. 54 Житлового кодексу Української РСР якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення.
Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі.Житловим кодексом України визначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок;
2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української РСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;
4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6) які проживають у гуртожитках.Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу (норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу) , крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.
Зазначені правила застосовуються незалежно від належності жилого будинку.
У разі відмови в наданні жилого приміщення, що звільнилося спір може бути вирішено в судовому порядку.
Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.
Неізольоване жиле приміщення це кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом. Під неізольованим приміщенням розуміють як одну, так і кілька кімнат.
Ізольоване приміщення — це кімната, що має окремий вихід у коридор загального користування або із квартири. Варто зазначити, що неізольоване приміщення надається наймачу суміжного приміщення незалежно від розміру жилої площі для поліпшення житлових умов, розміру його жилого приміщення, навіть якщо це приведе до надлишків жилої площі, а також тоді, коли є можливість переобладнати площу, що звільнилася, на ізольоване жиле приміщення.
Якщо умови для приєднання звільненої жилої площі відсутн звільнена площа заселяється відповідно до порядку надання жилих приміщень і може бути зайнята новими мешканцями залежно від площі.
Не дозволяється заселення двома і більше сім’ями або двома і більше одинокими особами квартири, побудованої для однієї сім’ї, а також надання жилого приміщення в комунальній квартирі хворим, які, згідно з медичними висновками, не можуть мешкати в такій квартирі.
Якщо йдеться про приєднання ізольованого жилого приміщення, то у випадках, якщо фактична жила площа, що займається, і звільнена жила площа, на яку претендують, разом перебільшують встановлені норми жилої площі, тоді надання наймачеві звільненої ізольованої кімнати можливе лише з додержанням вимог норми жилої площі.
Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим рівня середньої забезпеченості жилою площею громадян у даному населеному пункті, зазначена кімната в усіх випадках передається наймачеві на його прохання. Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути передано наймачеві, який проживає у цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку. При цьому кімната використовується на таких самих умовах, що і всі інші кімнати комунальної квартири. Укладається окремий договір найму з наймачем, якому і відкривається особовий рахунок.
Існує Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” (п. 8) від 12 квітня 1985 р. за № 2 в якій зазначається, що при розгляді спорів про надання на підставі ст. 54 ЖК звільненого жилого приміщення, суди повинні враховувати, що правила зазначеної статті застосовуються і тоді, коли за підприємством, установою, організацією в силу чинного законодавства закріплено право повторного заселення звільненого жилого приміщення.
Виходячи зі змісту ст. 54 Житлового Кодексу суд може задовольнити позовні вимоги наймача про надання кількох звільнених у квартирі жилих приміщень за умови, що загальний розмір жилої площі не перевищуватиме 13,65 м2 на кожного члена сім’ї і додаткової жилої площі, якщо наймач або член його сім’ї має на неї право чи зайва жила площа являє собою ізольовану кімнату розміром, меншим від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею у даному населеному пункті.
Правила ст. 54 Житлового Кодексу не застосовуються, якщо йдеться про службове жиле приміщення і якщо наймач службового жилого приміщення претендуватиме на зайняття звільненого в тій самій квартирі ізольованого неслужбового або службового жилого приміщення.
Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в такій квартирі, надається тому з її наймачів, який потребує поліпшення житлових умов, незалежно від того, чи перебуває він на квартирному обліку або від часу взяття на нього. Тільки за відсутності такого наймача або його прохання про передачу приміщення воно може бути передано іншому з них.
Проведені у квартирі переобладнання жилих приміщень (з метою ізоляції в окрему квартиру) з порушенням встановленого ст. 100 Житлового Кодексу порядку не є підставою для відмови у наданні звільненого жилого приміщення на підставі ст. 54 Житлового Кодексу.
Прикладом може бути справа, в якій сім’я з п’яти осіб у загальній квартирі займає дві кімнати площею 31,9 м2. У цій же квартирі звільнилося дві кімнати площею 27,6 м2. Усі ці кімнати раніше складали одну чотирикімнатну квартиру; всупереч будівельним правилам і санітарним нормам, її було переобладнано на дві ізольовані квартири. Оскільки юридична особа, на балансі якого перебуває будинок, відмовив у приєднанні звільнених кімнат, а виконком районної ради за рішенням адміністрації та профкому заводу видав ордер на їх заселення сім’ї, позивачі просили задовольнити їхні вимоги.
Позов було задоволено.
Судова колегія Верховного Суду України в ухвалі про залишення рішення без зміни вказала на таке.
Судом встановлено і це стверджується висновком технічної експертизи, довідкою санепідемстанції та техніко-експертної ради Київського міськвиконкому, що мешканці квартири самовільно, без згоди виконкому Шевченківської районної ради переобладнали чотирикімнатну квартиру на дві двокімнатні. Переобладнання проведене з порушенням будівельних правил і санітарних норм, зокрема була ліквідована кухня, для обладнання коридорів та інших допоміжних приміщень використані примітивні перегородки з дощок, фанери, довільно і з порушенням правил встановленого сантехнічного обладнання у непристосованих для цього приміщеннях. Таке переобладнання, проведене з порушенням ст. 100 Житлового Кодексу, судом не взято до уваги. Тому суд дійшов правильного висновку про безпідставність видачі ордера і поставив обгрунтоване рішення про визнання його недійсним і приєднання звільнених кімнат відповідно до ст. 54 Житлового Кодексу до приміщень, які займають позивачі.
При винесенні рішень з такого роду спорів суд повинен виходити за аналогією норми, що встановлена ч. 1 ст. 54 Житлового кодексу — якщо у квартирі проживають два і більше наймачі і звільняється неізольоване жиле приміщення, то воно надається наймачеві суміжного приміщення.


Наша оценка 5 на основе 2 отзывов Google