9: 00-18: 00 без обіду сб, нд: вихідні
+380 67 503 05 30 +380 50 406 65 36

Відшкодування шкоди, збитків, моральної шкоди

ПОВНИЙ СПЕКТР ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ

Юридична компанія "Юридичні партнери"

 
Ми надаємо, високоякісну юридичну допомогу у вирішенні правових питань будь-якої складності.
Замовити
 
 
Надаємо правові послуги з цивільних питань і по кримінальним справам (в тому числі по економічним злочинам), а також спеціалізуємося на операціях з нерухомістю.
Замовити
 
 
Аналіз ситуації, експертна оцінка, пошук оптимального рішення - і позитивний результат
Замовити
 
Попередня консультація
+380 67 503 05 30
 
Замовити

Конституція України, як основний закон, що закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої перш за все на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Вона заклала серйозні підвалини для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. У Конституції відбивається надзвичайно цінна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед ним за свою діяльність, а не навпаки.
На забезпечення ефективного захисту прав і свобод людини направлені норми Конституції України про розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, а також на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як результат порушених прав фізичних та юридичних осіб.
Адвокат по відшкодуванню матеріальної шкоди ЮК "Юридичні партнери" має великий практичний досвід і глибокі теоретичні знання в справах по відшкодування матеріальних збитків.
Ефективність приватно-правового регулювання особистих не майнових та майнових відносин можлива за наявності щонайменше двох обставин: а) що права та інтереси учасників цих відносин не будуть порушуватися; б) що у разі порушення цих прав та інтересів учасникам цивільних відносин будуть гарантовані захист і відповідні відшкодування або компенсації завданих правопорушенням втрат. Тому роль, яку виконує інститут відшкодування завданої правопорушенням шкоди, досить відчутна і серед інших правових засобів захисту порушених прав та інтересів учасників цивільних відносин посідає одне з провідних місць.
Оскільки у даному разі йдеться про відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок протиправної поведінки (дії або бездіяльності) відповідальної за цю шкоду особи, то зобов'язання, що виникають за зазначеної причини, інколи називають деліктними, а саму шкоду-деліктною. З цього приводу російські вчені В. Т. Смирнов, А. О. Собчак звертають увагу на те, що сама назва зобов'язання із завдання шкоди бере свій початок і походить від латинського слова delictum, яке застосовувалося ще римськими юристами й означало правопорушення, тобто "завдання шкоди окремій особі, її сім'ї або майну порушенням правового припису або заборони, внаслідок чого незалежно від волі правопорушника виникають нові права і правові обов'язки". Саме відшкодування шкоди і складає обов'язок, який боржник повинен виконати на користь кредитора. Вочевидь, що йдеться про зобов'язання, тобто правовідношення, яке виникає внаслідок протиправного завдання шкоди, у зв'язку з чим потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від правопорушника, який завдав шкоди (боржника), виконання його обов'язку відшкодувати завдану шкоду.
Зобов'язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов'язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин.
Звичайно, відсутність між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин до завдання шкоди не слід розуміти, що між ними були відсутні будь-які цивільно-правові відносини. На слушну думку Д. В. Бобрової, до завдання шкоди потерпілий і завдавач шкоди перебували і перебувають в абсолютних цивільних правовідносинах, змістом яких є абсолютне суб'єктивне право та абсолютний суб'єктивний цивільний обов'язок. Абсолютність суб'єктивного цивільного права полягає у тому, що воно охороняється від усіх і кожного, хто підпорядкований даному правовому режиму (право власності, право на недоторканність життя і здоров'я, честі та гідності тощо). Якщо абсолютне суб'єктивне право охороняється від усіх і кожного, то кореспондуючий юридичний обов'язок також покладається на всіх і кожного. Абсолютний юридичний обов'язок характеризується пасивністю, а його змістом є необхідність утримуватися від порушення чужого суб'єктивного права, і невиконання такого обов'язку завжди призводить до порушення чужого суб'єктивного права, внаслідок чого, за наявності передбачених законом підстав, можуть виникнути зобов'язання з відшкодування шкоди.
Зобов'язання з відшкодування шкоди є різновидом зобов'язань недоговірних і односторонніх, тобто таких, де на стороні потерпілого (кредитора) існує тільки право вимагати від правопорушника (боржника) виконання ним свого обов'язку відшкодувати завдану ним шкоду, а на стороні боржника лежить тільки обов'язок відшкодувати шкоду. Саме ж відшкодування шкоди, окрім того, що воно складає зміст обов'язку боржника, є також одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом (ч. 2 ст. 16 ЦК).
Правову природу обов'язку відшкодувати шкоду більшість дослідників визначає у його співвідношенні з цивільно-правовою відповідальністю. Такий підхід небезпідставний. Наприклад, гл. 82 ЦК, що має назву "Відшкодування шкоди", містить норми (статті 1166,1167), у назві яких використовується слово "відповідальність". У зазначених нормах у загальній формі визначається суть зобов'язань, урегульованих нормами гл. 82 ЦК. У подальшому ж використовується термін "відшкодування", а не "відповідальність".
Наведем приклади з судової практики.
30 вересня 2013 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування збитків та моральної шкоди , - встановив:
Позивачі звернулися до суду із позовом і просять стягнути із відповідача 1830 грн. збитків від пошкодження належного їм майна, а саме: залиття квартири АДРЕСА_1, та 600 грн. моральної шкоди в рівних долях на кожного; також просять стягнути понесені ними судові витрати по справі. Посилаються на те, що в червні 2013 року відповідач затопила належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1, внаслідок чого їм заподіяні збитки на суму 1830 грн. Відповідач погоджувалася із розміром шкоди, запевняла, що шкоду усуне, але в подальшому відмовилася від своїх обіцянок. Крім того, діями відповідача їм заподіяна моральна шкода, яка полягає в психологічних переживаннях та незручностях, яких вони зазнали в результаті пошкодження майна.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просять їх задовольнити.
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримують, просять справу розглядати у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди визнала в повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову в цій частині. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не визнала, зазначивши, що просила вибачення, намагалася добровільно віддати кошти, однак позивачі не захотіли, кричали на неї, ображали.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 17.10.1996 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачам.
Будинок, в якому знаходиться квартира позивачів, перебуває на утриманні КП „Виробниче управління житлово-комунального господарства" Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області", про що свідчить копія договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 16.07.2013 року.
Згідно акту КП „ВУЖКГ" від 14.06.2013 року затоплення квартири № 82 сталося по тій причині, що в квартирі № 86, що знаходиться поверхом вище, вийшов з ладу гнучкий підвід до умивальника, мешканці цієї квартири не перекрили вентиль на центральному стояку системи водопостачання, тим самим створили аварійну ситуацію.
В результаті підтоплення в квартирі № 82 частково пошкоджені шпалери : кімната - 30 м/кв., коридор - 25 м/кв.; лінолеум : кухня - 7,4 м/кв., коридор - 3,17 м/кв.
Відповідно до локального кошторису № 2-1-1, складеного КП „ВУЖКГ" вартість ремонту квартири АДРЕСА_1 після затоплення становить 1830 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідач ОСОБА_5 позов в частині відшкодування матеріальних збитків визнала в повному обсязі, визнання позову в частині не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині на підставі ч. 4 ст. 174 ЦПК України.
Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.1-4 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Діями відповідача було пошкоджено належне позивачам майно.
Позивач ОСОБА_2 зазначила, що після таких подій та нервового потрясіння у неї підвищився тиск, а у позивача ОСОБА_1 загострилася виразкова хвороба.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що пропонували відповідачу ОСОБА_5 мирно врегулювати даний спір, але вона ухилялася від цього. Однак належних та допустимих доказів з цього приводу надано не було.
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що їхня дочка ОСОБА_6 постійно проживає в м. Одеса, під час даних подій також була там. Дочка ОСОБА_4 в день затоплення повернулася ввечері після роботи, в момент затоплення вдома її не було.
За таких обставин, враховуючи глибину і тривалість моральних страждань, негативних емоційних навантажень, суть позовних вимог, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд приходить до висновку визначити розмір моральної шкоди в сумі 100 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212 - 214, 218 ЦПК України, суд, - вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 1830 (одна тисяча вісімсот тридцять) гривень матеріальної шкоди та 100 (сто) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати по справі у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Складання рішення в повному обсязі вчинено 04 жовтня 2013 року.
Справа № 1003/15070/12
10 жовтня 2012 року Білоцерківський міськрайонний суд розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду в м. Білій Церкві по вул. Турчанінова 7, в залі судового засідання №4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - встановив:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що 24.03.2009 року в наслідок недбалості відповідача по справі ОСОБА_2 - мешканця АДРЕСА_2 сталося затоплення квартири № НОМЕР_1, яка розташована під квартирою відповідача, власником якої є позивачка. Внаслідок залиття водою квартири, їй були завдані збитки, оскільки добровільно відповідач відмовляється відшкодувати завдані збитки, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 10112 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
В судовому засіданні позивачка збільшила свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь розмір завданих матеріальних збитків в сумі 9851 грн., витрати понесені за оплату експертизи в сумі 2701 грн. 44 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви щодо розгляду справи в його відсутності до суду не надходило, а тому за згодою позивачки на підставі ст.ст. 224-226 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: ... у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
ст. 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що власниками та мешканцями квартири АДРЕСА_1 є позивачка ОСОБА_1 та члени її сім'ї: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мешканцем квартири НОМЕР_2 цього ж будинку є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності від 16.07.2008 року № 42136 та технічного паспорту на АДРЕСА_1 та не заперечується сторонами.
В судовому засіданні встановлено, що 24.03.2009 року внаслідок недбалості відповідача по справі ОСОБА_2, а саме - самовільним неякісним встановленням змійовика, сталося затоплення квартири № НОМЕР_1, яка розташована під квартирою відповідача, що підтверджується актом про залиття АДРЕСА_1, складеним комісією КП БМР ЖЕК № 8 від 25.03.2009 року та особистими поясненнями сторін.
Також, судом встановлено, що внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, позивачці були спричинені матеріальні збитки, які згідно Висновку № 12611/11-43 судової будівельно-технічної експертизи складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 11.09.2012 року становлять 9851 грн.
В судовому засіданні встановлено, що в результаті затоплення квартири позивачці було завдано моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, яких позивачка зазнавала у зв'язку із пошкодженням її майна - квартири, а також із врахуванням всіх обставин справи, тривалості нервових переживань позивачки суд вважає, що в частині відшкодування моральної шкоди позов підлягає задоволенню в сумі 3000 грн.
Визначаючи розмір завданих збитків, суд керуючись положеннями ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України та ст. 61, 88 ЦПК України, врахував всі обставини справи, надані докази та документи і вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 9851 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн. та витрати понесені за оплату експертизи в сумі 2701 грн. 44 коп
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215, 224-226, 294, 296 ЦПК України, суд, вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 9851 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн. та витрати понесені за оплату експертизи в сумі 2701 грн. 44 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Справа № 1028/274/12
05 листопада 2012 року Яготинський районний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Нова Лінія»Київська область пгт Чабани Одеське шосе, третя особа: ТДВ СК «Альфа Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, встановив:
Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ПАТ «Нова Лінія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, в котрій зазначено, що 13.06.2011 року на автошляху, сполученням Київ -Харків, ОСОБА_2 будучи начальником відділу ПАТ «Нова лінія», та керуючи автомобілем «Шевролет-Авео», номерний знак НОМЕР_1, що належить ПАТ «Нова Лінія», допустив зіткнення з автобусом «Неоплан Н», номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1. Відповідно до постанови Яготинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до ст..1, п.»є»ст..6 Закону України «Про амністію». Внаслідок дружньо-транспортної пригоди, що сталося з вини ОСОБА_2, позивачу завдано матеріальних та моральних збитків. Відповідно до авто - товарознавчого дослідження № 06.11.35 вартість матеріального збитку становить 58 125,70 грн.. Цивільна відповідальність заподіяної шкоди була застрахована ТДВ СК «Альфа Гарант», та було виплачено позивачу страхове відшкодування 24.10. 2011 року в сумі 24 990 грн. та 01.12.2011 року в сумі 22 938, 08 грн., при цьому загальний розмір відшкодування становить 47928,08 грн.. Крім того, як наслідок заподіяння значної матеріальної шкоди майну позивача, йому було завдано й моральної шкоди, оскільки порушився звичайний ритм його життя, що призвело до страждань, моральних переживаннях, неспокою позивача. В зв'язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу позивач не зміг реалізувати свої плани на майбутнє, щодо використання належного йому транспортного засобу, що дало б йому змогу матеріально забезпечувати свою сім'ю. Позивачу довелося докласти значних зусиль, щоб вийти зі скрутного положення, щодо відновлення пошкодженого транспортного засобу. Для захисту свої прав та інтересів, не маючи спеціальних знань в галузі юриспруденції, позивач змушений був звернутися до адвоката за наданням йому правової допомоги. З цією метою між ним та адвокатом було укладено відповідну угоду та оплачено його послуги в сумі 4 292 грн. Відповідно до положень ст.ст. 84, 88 ЦПК України такі витрати підлягають до відшкодування за рахунок іншої сторони. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 10 197,62 грн., а також моральну шкоду в розмірі 40 000 грн. та 4 292 грн. понесених витрат на надання правової допомоги.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ПАТ «Нова Лінія»різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 10 197,62 грн., 40000 моральної шкоди та витрати на правову допомогу.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи це тим, що позовні вимоги є недоведеними та відсутні докази, що підтверджують саме такі суми стягнення шкоди.
Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, оскільки позовні вимоги є недоведеними та відсутні докази в підтвердження позовних вимог.
Представник третьої особи ТДВ СК «Альфа Гарант»в судове засідання не з'явився, звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, з копії постанови Яготинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року (а.с.5), копії листа (а.с.6), копії звіту з визначенням вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с.7-14), копії протоколу про накладення арешту на майно (а.с.15), копії постанови про притягнення як цивільного відповідача та визнання цивільним позивачем (а.с.16-18), копії роздруківки про одержання страхового відшкодування (а.с.19-20), замовленя, договір про надання правової допомоги, свідоцтво про державну реєстрацію, акт виконаних робіт (а.с.21-24, 37, 157-158) копії заяви, договору добровільної страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.43-48, 67-72), копії листа, полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та договору обов'язкового страхування цивільної ідповідальності (а.с.98-101, 113-114, 140, 143), копії розрахунку страхового відшкодування, страхового акту, платіжного доруження (а.с.105-107, 133-136), копії витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізчних осіб, ліцензійної картки, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.117-118), копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, подорожнього листа (а.с.146-149), оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України що стосується цивільного позову, в судовому засіданні встановлено, що 13.06.2011 року на автошляху Київ -Харків, ОСОБА_2 будучи начальником відділу ПАТ «Нова лінія», та керуючи автомобілем «Шевролет-Авео», номерний знак НОМЕР_1, що належить ПАТ «Нова Лінія», порушив пункт 10.1 ПДР згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також пункт 12.3 ПДР згідно якого в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та пункт 27.1 ПДР відповідно до якого, під час виїзду на дорогу для автомобілів водії повинні дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по них, допустивши зіткнення з автобусом «Неоплан Н», номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1. Відповідно до постанови Яготинського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до ст..1, п.»є»ст..6 Закону України «Про амністію», а цивільний позов залишено без розгляду. Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, матеріальний збиток становить 58 125,70 грн.. Між АТ «Нова Лінія»та ТДВ СК «Альфа Гарант»було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів та було виплачено позивачу страхове відшкодування на загальну суму 47928,08 грн.. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, становить 10 197,62 грн..
Так, враховуючи, що позивачеві завдано збитків, та він має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав та враховуючи глибину його страждань у зв'язку з пошкодженням його майна, позбавлення його можливості реалізації своїх можливостей, відповідно до звичайного ритму його життя і враховуючи загалом характер та обсягу заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань, а також вимоги розумності та справедливості, суд оцінює в 10000 гривень.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку... Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.990 ЦК страховик здійснює страхову виплату, відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у деяких випадках страхові компанії відшкодовують потерпілим вартість відновлювального ремонту, встановлену висновком експертизи, зменшивши її на суму ПДВ, проте таке зменшення не передбачено законодавством, оскільки ПДВ включається до ціни товарів та послуг і, хоча сплачується платником податку, але за рахунок коштів покупця.
Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розглядаючи позови про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, судам слід враховувати, що згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
Таким чином, враховуючи вище викладене, а також те, що позивачу завдано матеріальну шкоду та певних моральних страждань, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні і матеріалах справи, та ті обставини, що ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної угоди перебував в трудових відносинах з ПАТ «Нова лінія»і різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, то відповідно до вимог ст.ст.1172, 1194 ЦК України ПАТ «Нова лінія»відшкодовує шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, тобто в даному випадку різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, та дане відшкодування стосується не лише матеріальної шкоди, а і моральної шкоди. Крім цього, представники відповідача заперечуючи проти позовних вимог, мотивуючи тим, що позовні вимоги є недоведеними та відсутні докази в підтвердження даних позовних вимог, проте не надали доказів на підтвердження того, що позивач має можливість придбати товари для ремонту свого автомобіля за вартістю, яка не є базою оподаткування ПДВ, а також доказів того, що відповідач не повинен відшкодовувати шкоду завдану його працівником, що стосується як матеріальної, так і моральної шкоди. Також представники відповідача не погоджувались зі сумою матеріальної та моральної шкоди, але клопотань щодо призначення відповідних експертиз не заявляли. Крім цього, позивачу було надано правову допомогу та враховуючи безпосереднє надання правової допомоги і надані доказів, що стосуються понесених витрат на правову допомогу, суд вважає, що підлягає задоволенню втрати на правову допомогу в сумі 3004, 40 гривень. З врахуванням наведеного, позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 61, 84, 88, 209, 218, 212 ЦПК України, ст.ст.23, 990, 1172, 1187, 1194 ЦК України, суд вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Нова Лінія»Київська область пгт Чабани Одеське шосе, третя особа: ТДВ СК «Альфа Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «Нова Лінія»Київська область пгт Чабани Одеське шоссе на користь ОСОБА_1 10197 (десять тисяч сто дев'яносто сім) гривень 62 (шістдесят дві) копійки матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) моральної шкоди, а також 3004 (три тисячі чотири) гривні 40 копійок за надання правової допомоги.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Яготинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Справа № 369/11737/13-ц
Провадження № 2/369/322/14
25 лютого 2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - встановив
У листопаді 2013 року позивач звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на те, що 13 жовтня 2012 року біля 20:55 год. по вул. Машинобудівників у м. Вишневе відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «Мазда 6», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням позивача.
Винним у вказаній ДТП визнано відповідача.
Вартість матеріального збитку, нанесеного ОСОБА_1 внаслідок пошкодження транспортного засобу «Мазда 6», д.н.з. НОМЕР_3 становить 28830 грн. 97 коп.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 28830,97 грн. на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.
За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та наявні в ній докази, знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
За правилами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом установлено, що 13 жовтня 2012 року о 20.55 год. по вул. Машинобудівників у м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки « ВАЗ 21013» д\н НОМЕР_1, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем марки «MAZDA» д\н НОМЕР_3 належного ОСОБА_1
Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року, винним у скоєнні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_2, який притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.
Внаслідок зазначеної події автомобіль належний ОСОБА_1 зазнав механічних ушкоджень.
Згідно звіту № 17/11/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 13.11.2012 року, вартість збитків заподіяних автомобілю належного позивачу, становить - 28830.97 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України,- вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі - 28830,97 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 288,31 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Справа №359/668/14-ц
26 лютого 2014 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП – встановив:
Наприкінці січня 2014 року Позивач звернулась з вказаним позовом до Бориспільського міськрайонного суду Київської області. В обґрунтування якого вказувала, що з вини Відповідача влітку 2013 році вона постраждала у зіткненні від ДТП, що сталось неподалік с. Дударків Бориспільського району Київської області.
Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено останньому відповідну постанову.
Вказує, що такими діями Відповідача їй, як потерпілій, завдано значних матеріальних та моральних збитків, зокрема, повністю знищено автомобіль та завдано шкоди здоров'ю. Вказані збитки Позивач має намір стягнути на свою користь в судовому порядку.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просилила задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений судом у встановленому порядку, про своє відношення до позову не повідомив.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, заслухавши пояснення позивачки, всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов обґрунтований, а тому підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 02 серпня 2013 року близько 18 години 40 хвилин на 12 км. 590 м. автодороги Р03 м. Києва, неподалік с. Дударків Бориспільського району ОСОБА_3 керуючи автомобілем МАН-14272 реєстраційний номер НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_2 (Відповідач), не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого вчинив ДТП(а.с.6), внаслідок якого автомобілю Ford Fiesta реєстраційний номер НОМЕР_5 були нанесені аварійні пошкодження, які унеможливили подальше використання Позивачем вказаного транспортного засобу.
Винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля МАН-14272 ОСОБА_3, що підтверджується постановою Гадяцького районного суду Полтавської області по справі №526/1955/13-п від 17 вересня 2013 року(а.с.5).
Сума матеріальних збитків, спричинених пошкодженням автомобілю, встановлена експертною установою ТОВ «Декра Експерт» та складає 193 955,14 гривень. Ринкова вартість автомобіля на момент скоєння ДТП становила 103 320,00 гривень, що підтверджується висновком від 29 серпня 2013 року №03221/КВ(а.с.10-15).
Автомобіль Позивача було застраховано договором добровільного страхування наземних транспортних засобів в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». Згідно страхового акту №UА2013080500005/L01/03 від 25 вересня 2013 року автомобілю завдано тотального збитку. Згідно умов страхового договору безумовна франшиза при повному знищенні транспортного засобу становить 11 108,80 гривень, тобто зазначена сума не відшкодовується страховою компанією(а.с.8).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частин 1, 2 та 5 ст. 1187 Цивільного Кодексу України: джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на що у Позивача наявні всі законні підстави вимагати відшкодування від Відповідача франшизи у сумі 11 108,80 гривень, тобто суми, яка не була відшкодована страховою компанією.
Щодо заявленого Позивачкою відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступних мотивів.
На підставі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З матеріалів справи вбачається, що при ДТП Позивач отримала тілесні ушкодження, у зв'язку з чим зверталась за допомогою до лікарів, де їй було встановлено діагноз: травма шийного відділу хребта, синці та забої, мене було госпіталізовано, накладено фіксуючу пов'язку для обмеження рухів та фіксації шиї, а також призначено лікування(а.с.16).
У зв'язку з чим здоров'я Позивача погіршилося, в результаті зіткнення при ДТП вона отримала травму, звернулася до лікарів за допомогою, які призначили лікування та наклали фіксувальну пов'язку на шийний відділ хребта строком на шість тижнів.
Також для уточнення діагнозу Позивача двічі зі стаціонарного відділення травматології Бориспільської ЦРЛ направляли до Київської обласної лікарні на консультацію до нейрохірурга, на магнітно-резонансну томографію шийного відділу хребта та кори головного мозку, на комп'ютерну томографію шийного відділу хребта та на додатковий рентген.
Такі переживання здійснили на ОСОБА_1 певний емоційний вплив та завдали емоційних страждань.
Окрім того, в результаті ДТП автомобіль Позивача ремонту не підлягає. Втрата автомобіля порушила хід її звичайного життя.
Як вбачається з ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Аналіз зазначених норм цивільного законодавства дозволяє дійти висновку, що Позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням його майна та погіршенням здоров'я.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із того, що заявлене відшкодування моральної шкоди є завищеним, при цьому з урахуванням меж визначених, щодо відшкодування моральної шкоди відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд вважає, що з Відповідача також підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5000 гривень на користь Позивача.
Судовий збір в сумі 312 гривень 80 копійок за відшкодування моральної шкоди у підлягає стягненню з Відповідача на користь держави відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 3, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, - вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 суму завданої шкоди у розмірі 11 108 гривень 80 копійок, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Держави Україна судові витрати за відшкодування моральної шкоди у розмірі 312 гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлено 04.03.2014р.

Справа №2/359/364/2016
05 лютого 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області розглянувши у відкритому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,- встановив
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вимоги якого в ході розгляду справи уточнив та просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 9483,38 грн., як відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля та 1500,00 грн. як відшкодування завданої моральної шкоди.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що 14.08.2015 року в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 67 гр. ОСОБА_2 (далі відповідач), перебуваючи у якості пасажира, під час відкриття задніх лівих дверей автомобіля "Audi Q7" д.н.з. АВ 0063АН, допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 (надалі - позивач) під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до ДТП. В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, а саме деформовано передні праві двері. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2015 року, відповідача визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Внаслідок ДТП позивачу були завдані матеріальні збитки, які згідно проведеного звіту про незалежну оцінку складають 8583,38 грн., при цьому на проведення вказаної оцінки та виготовлення акту з визначення вартості матеріального збитку позивачем було витрачено 900,00 грн., які відповідач відшкодовувати відмовляється, що стало підставою звернення до суду. Крім того, в результаті протиправних дій відповідача, йому було також заподіяно і моральної шкоди в розмірі 1500,00 грн. яку необхідно стягнути з відповідача.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, проте надіслала на адресу суду заперечення в якому просить в задоволенні позові відмовити з причин не порушення нею правил дорожнього руху, наслідком якого є пошкодження автомобіля позивача, крім того наданий позивачем звіт про оцінку визначення вартості матеріального збитку проводився після 2 місяців після ДТП, звіт не містить опису пошкоджень, переліку робіт і матеріалів необхідних для відновлення автомобіля, що виключає обєктивність його проведення, в рамках аналізу тотожності пошкоджень автомобіля на момент ДТП та дату проведення оцінки. Крім того відповідач просила суд, проводити розгляд справи без її участі та без участі її представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 14.08.2015 року о 17.10 год. в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 67, відповідач ОСОБА_2, перебуваючи у якості пасажира в салоні автомобіля "Audi Q7" д.н.з. АВ 0063АН, під час відкриття задніх лівих дверей автомобіля, не переконалася, що це буде безпечно, порушуючи вимоги п. 15.3 ПДР України, скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить позивачу ОСОБА_1 під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 вчинила правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини встановлені постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2015 року. Постанова набрала законної сили 22.09.2015 року. (а.с. 6)
Даною постановою ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що саме відповідач, є винною у скоєнні ДТП та заподіянні шкоди внаслідок цієї ДТП. Посилання відповідача на безпідставне притягнення її до відповідальності за порушення п.15.3 ПДР України, та як наслідок заподіяння шкоди автомобілю позивача, суд оцінює критично, з тих підстав, що вищевказана Постанова суду набула законної сили, а відповідач своїм правом на її оскарження не скористалась, тому остання на даний час є законною, з огляду на це в іншому порядку вина відповідача не потребує доказування.
Автомобіль «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_3, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія СХХ №233256 зареєстровано на ім'я позивача ОСОБА_1 (а.с.15).
Судом також встановлено, що 14.08.2015р. позивач звертався до страхової компанії «Омега» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від потерпілої особи (а.с.13). 08.10.2015р. за №1758 страхова компанія «Омега» відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки заподіювачем шкоди є особа, яка транспортним засобом не керувала та відповідальність її не була застрахована, тому в АСК «Омега» відсутні правові підстави для виплат страхового відшкодування (а.с.14).
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу автомобілю НОМЕР_2 №2628 від 20.10.2015р. виконаного ТОВ «Естімейл Плюс» вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу становить 8583,38 грн. (а.с.7-12). Крім того, за виконання вказаного звіту позивачем було сплачено 900,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.16).
У відповідності до роз'яснень, наведених в п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування» від 27 березня 1992 року № 6, з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, правила норми ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачають, що вина особи припускається і обов'язок доведення відсутності вини покладається на того, хто завдав шкоди, а до спростування презумпції вини особа, яка завдала шкоду, вважається винною у завданні шкоди. Обовязок надання доказів на доведення відповідності розміру та характеру завданої шкоди також покладається на того, хто таку шкоду завдав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Враховуючи вищезазначене, та ту обставину, що відповідач в добровільному порядку відшкодувати позивачу понесені ним збитки відмовляється, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині примусового стягнення матеріальних збитків в сумі 9483,00 грн. з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Крім того, суд також вважає, що позивач законно та обґрунтовано ставить питання про відшкодування моральної шкоди.
В силу ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Моральна шкода полягає, в тому числі у душевних стражданнях, яких зазнала фізична особа у зв'язку із знищенням чи ушкодженням її майна.
Суд вважає, що позивачем в судовому засіданні доведено факти душевних страждань позивача від дій відповідача, який жодним чином предметно та дієво не відреагував на вимоги позивача відшкодування матеріальних витрат на відновлення автомобіля та проведення ремонтних робіт, зміні способу житті, оскільки з причин не можливості використовувати власний транспорт, позивач був змушений пересуватись загальним, що викликало суттєві незручності в роботі.
Разом з тим, суд вважає обґрунтованим заявлений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 1500 грн. На погляд суду, такий розмір буде відповідати критерію глибини і тривалості страждань. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, на підставі ч.2 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь Держави слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору розмірі 1102 грн. 40 коп., оскільки позивач звільнений від їх оплати на підставі п.10 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»
На підставі наведеного, керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, ЦК України, ст. ст., ст. ст. 10, 60, 88,169, 212-215 ЦПК суд, вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) грошові кошти у сумі 9483 (девять тисяч чотириста вісімдесят три) гривні 38 копійок, як відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) грошові кошти у сумі 1500 (одна тисяча пятсот) гривень 00 копійок, як відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Держави судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп.( одна тисяча сто дві грн..40 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Справа №2/381/2049/15
29 грудня 2015 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді- Ковалевської Л.М., при секретарі- Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,- встановив:
До суду з даним позовом до відповідача звернувся ОСОБА_3, посилаючись на те, що ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння на велосипеді «Україна» рухаючись по вул..Шевченка в м.Фастові спричинив ДТП, внаслідок якого було пошкоджено його автомобіль «TOYOTA CAMRY» і збитки згідно висновку експерта для відновлювального ремонту становлять 25414 гривень. В добровільному порядку відшкодувати збитки відповідач відмовляється, а тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, суду пояснив, що дійсно спричинив ДТП, пошкодив автомобіль позивача, проте кошти на відшкодування збитків в такому розмірі у нього відсутні.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.
Відповідно до ст..22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст..1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що 09 жовтня 2015 року близько 19 години 35 хвилин на вул. Шевченка у м. Фастові Київської області сталася ДТП. Учасниками даної пригоди були: велосипед «Україна» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль «Toyota Cаmry», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4. Власником легкового автомобіля «Toyota Cаmry» є позивач ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САР 010329. ДТП сталося з вини відповідача, що підтверджується постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015 року.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль позивача.
Як вбачається зі Звіту № 538/10-15 про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу (автомобіля «Toyota Cаmry») від 10 листопада 2015 року вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля складає 25 414,03 гривень. Кваліфікація експерта підтверджена відповідним свідоцтвом оцінювача та сертифікатом (а.с.23,24).
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути завдану матеріальну шкоду в розмірі 25414,03 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним витрати: по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн., вартість проведення оцінки заподіяних збитків в сумі 600 грн. та витрат повязаних з наданнями правової допомоги (послуги адвоката) 400 грн.
Керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України, суд,- вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 26014,03 (двадцять шість тисяч чотирнадцять гривень 03 копійки); судовий збір в сумі 487,20 гривень та понесені витрати на правову допомогу в сумі 400 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
17 травня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,- встановив:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, який позивач мотивує тим, що 02.04.2011 р. ОСОБА_2 керуючи автотранспортним засобом «Опель Кадет», д.н.з. НОМЕР_1, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено мотоцикл «МХ 125 F», д.н.з. НОМЕР_2 і завдав середньої тяжкості тілесні ушкодження. 10.08.2011 р., під час досудового слідства, було укладено угоду про відшкодування завданих збитків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Згідно угоди ОСОБА_2 зобов'язався відшкодувати ОСОБА_1 матеріальні та моральні збитки завдані у результаті ДТП і за взаємною згодою розмір шкоди був визначений у розмірі 35 000 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень), а ОСОБА_1 зобов'язувався відмовитися від своїх претензій та вимог до ОСОБА_2 Як зазначає позивач, відповідно до угоди відшкодування повинно було бути здійснено наступним чином: сума коштів у розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) передавалась ОСОБА_2 в момент підписання угоди, а відшкодування шкоди у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) повинно було здійснюватись щомісячно рівними частинами і остаточний розрахунок повинен був бути проведений не пізніше 15.12.2011 р. ОСОБА_2 передав суму коштів у розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) в момент підписання угоди та 5 000 грн. (п'ять тисяч гривень) у вересні 2011 р., після цього ухилявся від виконання угоди, тому просить стягнути з ОСОБА_2 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) відшкодування завданої шкоди.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення.
Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 02.04.2011 р. ОСОБА_2 керуючи автотранспортним засобом «Опель Кадет», д.н.з. НОМЕР_1, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було завдано тілесні ушкодження ОСОБА_1 та збитки його майну, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 написаною власноруч (а.с. 6). 10.08.2011 р. між ОСОБА_1 1963 р.н., та ОСОБА_2 1982 р.н. було укладено Угоду про відшкодування завданих збитків (а.с. 4). Згідно угоди ОСОБА_2 зобов?язався відшкодувати ОСОБА_1 матеріальні та моральні збитки завдані у результаті ДТП, що сталося 02.04.2011 р., і за взаємною згодою розмір шкоди був визначений у розмірі 35 000 грн. (тридцять п?ять тисяч гривень), а ОСОБА_1 зобов'язувався відмовитися від своїх претензій та вимог до ОСОБА_2 Згідно п. 3 Угоди, сторони дійшли до згоди про те, що відшкодування завданої шкоди здійснюватиметься наступним чином: ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) в момент підписання угоди, а відшкодування шкоди у розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) здійснюється щомісячно рівними частинами і остаточний розрахунок повинен бути проведений не пізніше 15.12.2011 р, але ОСОБА_2 ухиляється від відшкодування завданих збитків.
Відносини між сторонами, що є предметом спору, врегульовуються Цивільним кодексом України (надалі -ЦК України).
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки між позивачем та відповідачем була укладена угода про відшкодування збитків, а відповідач неналежно виконує свої зобов'язання згідно угоди, то суд вважає за можливе стягнути із ОСОБА_2 суму у розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) як відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я та майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст.ст. 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 212-215 ЦПК України суд,- вирішив:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, -з дня отримання копії рішення.

Справа № 1010/712/2012
18.06.2012 року Володарський районний суд Київської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з названою позовною заявою, в якій вказував, що 04 грудня 2011 року в 13 годин 15 хвилин у с. Логвин Володарського району Київської області відповідач ОСОБА_2 вчинив наїзд на його автомобіль, марки «CHERY AMULET», державний номерний знак НОМЕР_1.
Внаслідок наїзду було пошкоджено автомобіль, йому було виплачено страхове відшкодування в сумі 27349 грн. 20 коп.
Крім цього він поніс витрати:
на послуги евакуатора 250 грн.;
за розбору автомобіля для огляду та збереження транспортного засобу 1008 грн.;
за відправлення телеграми відповідачеві 22 грн. 14 коп.;
за проведення дослідження 500 грн.
Також він поніс витрати в сумі 2200 грн., це вартість матеріалів та виконаних робіт та сума франшизу 1000 грн.
Позивач просив стягнути з відповідача 16020 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач збільшив розмір позовних вимог, крім вказаних розмірів просив стягнути з відповідача 600 грн. витрат на надання правової допомоги.
Відповідач позовних вимог не визнав, пояснив суду, що шкоду, яка була заподіяна позивачеві, зобовязана відшкодувати страхова компанія.
Щодо відшкодування моральної шкоди, відповідач пояснив, що він не в змозі її відшкодувати.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
04 грудня 2011 року о 13 годині 15 хвилин по вул. Гагаріна с. Логвин Володарського району Київської області відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, порушив п. 12.1 ПДР, вчинив наїзд на автомобіль марки «CHERY AMULET», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачеві ОСОБА_1
Внаслідок наїзду автомобіль позивача було пошкоджено.
Факт вчинення наїзду не оспорюється сторонами, підтверджений матеріалами справи.
Вартість матеріальної шкоди складає 31703 грн. 11 коп.
На відшкодування шкоди позивач звернувся в страхову компанію «Статус», де йому була нарахована страхова сума 27349 грн. 20 коп. Різниця складає 4353 грн. 91 коп.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). З цього слідує, що з відповідача підлягає стягненню різниця в сумі 4353 гр. 91 коп.
Крім страхової суми позивачем були понесені витрати, що підтверджено письмовими доказами, зокрема:
послуги евакуатора 250 грн., квитанція №10 від 31.01.2012 року;
розборка автомобіля для огляду та збереження транспортного засобу 1008 грн., квитанція №12 від 31.01.2012 року;
відправлення телеграми відповідачеві 22 грн. 14 коп.;
проведення дослідження №188 500 грн., квитанція №143 від 22.12.2011 року.
У вартість дослідження не була включена вартість матеріалів та виконаних робіт по акту №3А-0006745 від 5 серпня 2011 року на суму 2200 грн., сума франшизу 1000 грн.
Крім того позивач поніс 600 грн. витрат на надання йому правовї допомоги, що підтверджується квитанцією.
Всього позивачеві заподіяно шкоди на суму 10534,05 грн.
Відповідно до ст. 386 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, має власник.
За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: п. 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; п. 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України передбачено право юридичної та фізичної особи на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи; моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну особи в результаті ДТП, та визначаючи розмір такої шкоди, суд керується положенням ст. 1192 ЦК України, згідно з яким з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Визначаючи розмір витрат 9334 грн. 05 коп. суд визначив з врахуванням вищевказаного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 16020 грн.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Ч. 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При стягненні розміру моральної шкоди на користь позивача суд враховує стан здоровя позивача після ДТП, який звертався до лікарів з погіршенням стану, та те, що він є інвалідом другої групи, який через пошкодження автомобіля поніс душевні страждання.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд дійшов висновку, що на відшкодування моральної шкоди з відповідача необхідно стягнути 3000 грн.
Всього з відповідача необхідно стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 9334грн. 05 коп., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., на відшкодування витрат на надання правової допомоги 600 грн., всього 13534 грн. 05 коп.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір у розмірі 135 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, вирішив:
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4, на відшкодування матеріальної шкоди 9334 грн. 05 коп., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., на відшкодування витрат на надання правової допомоги 600 грн., всього 13534 грн. 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 135 грн. (р/р31216206700220, КДР 22030001, Одержувач: Володарський район, Банк одержувача: ГУДКУ у Київські області, МФО: 821018, ЄДРПОУ: 23569530).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Справа № 368/1546/14-ц
"08" грудня 2014 р. Кагарлицький районний суд розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,- встановив
Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 передав у користування відповідачу ОСОБА_2 автомобіль CHEVROLET р.н.НОМЕР_1. Відповідач під час керування пошкодив вказаний автомобіль і вартість спричинений матеріальної шкоди становить 54696,74 грн. Вказану суму позивач просив стягнути з відповідача. Також просив стягнути 6000 грн. у відшкодування моральної шкоди, так як тривалий час не відшкодовується матеріальна шкода.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 48495,14 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля, 606,97 грн. за сплату судового збору і 2150 грн. за сплату послуг спеціаліста по визначені вартості спричиненої шкоди. Також просив стягнути 10051,86 грн. у відшкодування моральної шкоди, так як він зазнав душевних страждань у зв'язку з пошкодженням майна, збільшивши позовні вимоги в цій частині.
Відповідач ОСОБА_2 визнав позов в частині відшкодування матеріальної шкоди і відшкодування судових витрат 606,97 грн. за сплату судового збору і 2150 грн. за сплату послуг спеціаліста по визначені вартості спричиненої шкоди та не визнав, що спричинена моральна шкода.
Судом встановлено слідуюче. Позивач ОСОБА_1 16.07.2012 року передав у користування відповідачу ОСОБА_2 власний автомобіль CHEVROLET р.н.НОМЕР_1. Відповідач під час керування пошкодив вказаний автомобіль та повідомив про це позивача 10.02.2012 року. Вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля становить 48495,14 грн., що стверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності. Згідно ст..803 ч.1 ЦК України наймач транспортного засобу зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Тому з відповідача на користь позивача стягнути 48495,14 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля. Також стягнути у відшкодування судових витрат 606,97 грн. за сплату судового збору і 2150 грн. за сплату послуг спеціаліста по визначені вартості спричиненої шкоди, що підтверджено сплату відповідними чеками.
Також відповідно до ст..23 ч.1 п.3 ЦК України судом встановлено, що позивач зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням автомобіля. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в розмірі 4000 грн. з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань. Відповідно до ст..60 ЦПК України позивач не надав доказів про більший розмір грошового відшкодування моральної шкоди. На підставі ст..1167 ч.1 ЦК України з відповідача на користь позивача стягнути 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.. ст.. 803 ч.1 , 23 ч.1 п.3 ,1167 ч.1 ЦК України , ст..ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,- вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48495,14 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат 606,97 грн. за сплату судового збору і 2150 грн. за сплату послуг спеціаліста по визначені вартості спричиненої шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.


Наша оценка 5 на основе 2 отзывов Google