+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

м. Київ, вул.Січових Стрільців
(Артема), 14, оф. 21а

Показати на мапі

пн - пт: 9.00-18.00
сб - нд: вихідний

Споживчі кредити набули значного поширення в Україні протягом останніх 10 років. Незважаючи на те, що процентні ставки є високими і позичальники суттєво переплачують, є багато бажаючих отримати кредит у банку. Після 2008 року набула поширення практика зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом, внаслідок чого позичальники опиняються у невигідних умовах і несуть додаткові необґрунтовані витрати.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх плати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Установлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

При цьому частиною другою статті 1057 Цивільного кодексу України встановлено, що до комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.

Також слід ураховувати, що стаття 1056-1 Цивільного кодексу України набрала чинності 10 січня 2009 року.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та частини другої статті 5 Цивільного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з тим пунктами 1 та 2 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Кредитна установа - це фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Наведем приклад із судової практики щодо зміни умов кредитного договору в односторонньому порядку.

Справа № 2- 1043/09.

06 листопада 2006 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТКБ «ПриватБанк», відділення «Вознесенське» ЗАТКБ «ПриватБанк» про визнання неправомірними зміни умов договору в одностронньому порядку, встановив що Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання неправомірними зміни умов договору в односторонньому порядку, в якій вказує, що 28.07.2005 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № NKVZAN0000700А, відповідно до п.1.1 якого щомісячний платіж повинен складати 990 грн.42коп. Вказане зобов'язання та інші передбачені Договором позивач виконує в повному обсязі.

05 січня 2009року Банк направив позивачу листа в якому вказує, що у зв'язку зі зміною кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, з метою виконання зобов'язань перед своїми вкладниками Банк змушений вимагати зміни умов кредитного договору.

Тому починаючи з 01.02.2009 р. відсоткова ставка за кредитним договором складатиме 25,5% на рік і до 20 січня 2009р. запропоновано позивачу надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за Договором у повному обсязі. Позивапч про свою незгоду із зміненими умовами кредитування 16.01.2009р. направив листа до Вознесенського відділення Приватбанку, а 19.01.2009р. направив лист голові правління Банку.

Оскільки згідно діючого законодавства правочини про зміну в односторонньому порядку є нікчемними, а усі спори та розбіжності, які виникають з Договору підлягають розгляду в суді чи шляхом переговорів, то вважає дії Банку про зміну умов кредитного договору в односторонньому порядку неправомірними

Просить суд визнати неправомірними зміни умов договору в односторонньому порядку.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовільнити.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, посилаюсь на те, що порядок підвищення процентних ставок та їх граничні розміри були визначені сторонами при укладенні кредитного договору.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

В силу ст.1054ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно кредитного договору № NKVYZAN0000700A від 28.07.2006 року Банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 65 497 грн.

Зобов'язання передбачені Договором (п.п. 1.1, 2.2.7) позичальником виконуються, претензій зі сторони кредитодавця немає.

Згідно ст.203 ч.1 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З п.2.3.1 п.2.3 Кредитного договору видно, що Банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Відповідно до п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що банки мають право ініціювати зміну (а не змінювати) процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банк не має права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'зку з волевиявленням однієї із сторін.

Законом України «Про захист прав споживачів» (п.4ст.11) передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатись, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватись залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною

Доказів того, що позивач протягом семи календарних днів з дати зміненої процентної ставки був письмово повідомлений про вказану обставину за вказаною в Кредитному договорі адресою (а.с.89) і те, що станом на 01.02.2009 року істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладенні договору та настала подія, яка має безпосередній вплив на вартість ресурсів Банку представник відповідача суду не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 1056 ЦК України, яка набрала чинності 09 січня 2009 року, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.ч.1,4 ст 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом не можуть змінюватись, за домовленістю сторін.

Виходячи з вищевикладенного суд вважає, що оскільки відсутнє підтвердження того, що споживач повідомлений кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати зміни відсоткової ставки за споживчим кредитом, а умова договору, передбачена п.п2.3.1. п.2.3 Кредитного договору про право Банку збільшувати розмір вісоткової ставки в односторонньому порядку є з 09.01.2009 року нікчемною і не створює для сторін Кредитного договору ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за Кредитним договором повинна залишатись без змін до повного виконання обома сторонами всіх умов Кредитного договору.

Тому суд вважає, що є правові підстави відповідно до ст.11 ЗУ»Про захист прав споживачів»,ст.ст. 215,216,1056 ЦК України для задоволення позових вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, суд вирішив позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНКУ», відділення «ВОЗНЕСЕНСЬКЕ» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про визнання неправомірними зміни умов договору в односторонньому порядку -- задовільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд.

закрити