+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

м. Київ, вул.Січових Стрільців
(Артема), 14, оф. 21а

Показати на мапі

пн - пт: 9.00-18.00
сб - нд: вихідний

Справи про відмови у виплаті страхового відшкодування є найбільшскладними. Єдиного алгоритму юридичноїроботи по таких справах не існує, все індивідуально і залежитьвідконкретнихобставинсправи.

відмова у виплатістраховоговідшкодуваннямаєоформлятися страховиком письмово у строки та порядок визначений договором. Якщо страховик з не відомих Вам причинам не направляє лист-відмову у виплатістраховоговідшкодування, то можете звертатись до суду.

Одним ізважеліввпливу є направленняскарги до Держфінпослуг. Суб’єктам спору слідтакожпам’ятати, що не є заходами досудовоговирішенняспорів у розумінні чинного законодавстваУкраїнирішення, щоприймаютьсяконтролюючими органами за результатами розглядускарг, заявчиіншихдокументів, щонаправляються до компетентнихорганів, оскількиостанніздійснюютьлишеконтрольніфункції. Крім того, що Законом України «Про страхування» передбачено, що спори міжстрахувальниками та страховиками вирішуютьсяв судовому порядку.

Одним ізнайбільшгарантованихспособівзахисту є звернення з позовомдо суду.

Страхувальникамслідпам’ятати, що порядок подачіпозовів та судовийрозгляд справ регулюєтьсяпроцесуальним кодексом, а тому всідії, щовчиняються,маютьйомувідповідати. Наслідком не дотримання в ційчастинівимог закону може стати наслідкомповерненняпозовної заяви, залишенняїї без руху, відмови у позовітощо.

Звертаємо Вашу увагу,щосудочинство в Україніґрунтується на засадах змагальності та диспозитивності,отже, кожнаобставинамає бути доведена у встановленому законом порядку та підтвердженаналежними і допустимимидоказами. В свою чергу,доказиоцінюються судом за внутрішнімпереконанням з дотриманнямвимог закону.

Так Верховним судом України євстановлення відповідної судової практики, та наголошується на наступному.

Відповідно до ст. 8 Закону № 85/96-ВР страховий випадок — це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком має бути детально зазначено у договорі страхування.

Слід звернути увагу на те, що учасники страхових правовідносин нерідко ототожнюють поняття «страхова виплата» і «страхове відшкодування», проте закон їх розмежовує. Так, страховою виплатою вважають грошову суму, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. А страховим відшкодуванням — страхову виплату, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Рішення про відмову у здійсненні страхової виплати приймається страховиком у строк, не більший за передбачений договором і правилами страхування, та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Така відмова може бути оскаржена в судовому порядку.

Вирішуючи спори щодо відмови страховика у здійсненні страхової виплати за договорами страхування, суди керуються як ст. 991 ЦК, так і ст. 26 Закону № 85/96-ВР, в яких перелічені підстави для відмови майже ідентичні. При цьому відповідно до ст. 991 ЦК страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

– навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації;

– вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

– подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

– одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

– несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

– наявності інших підстав, встановлених законом.

Виникають спірні питання стосовно застосування вимог п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК щодо неповідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, і створення йому в такий спосіб перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Наслідком невиконання страхувальником цього обов’язку є відмова страховика від здійснення страхової виплати відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку.

У системному зв’язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК, яким на страхувальника покладено обов’язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

За змістом ч. 1 ст. 991 ЦК та ч. 1 ст. 26 Закону № 85/96-ВР страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала. Отже, якщо суд уже вирішив питання щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП винною особою, то під час розгляду справи про відшкодування такої шкоди за рахунок страховика суд має з’ясувати, чи виконане таке рішення, тобто чи одержав потерпілий відшкодування збитків від винної особи.

У випадку затягування страховиком виплати страхового відшкодування, слід пам’ятати, що Страховик обмежений строками встановленими договором та правилами страхування. Строк прийняття рішення страховиком не може перевищувати строків встановлених Договором, по закінченню якого страхувальник зобов’язаний прийняти рішення.

Якщо страховик не прийняв рішення по результату розгляду страхового випадку у встановлений договором строк, тоді є всі підстави до звернення до суду.

закрити