+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

м. Київ, вул.Січових Стрільців
(Артема), 14, оф. 21а

Показати на мапі

пн - пт: 9.00-18.00
сб - нд: вихідний

За взаємною згодою сторін договір дарування може бути припинено у будь-який час і без жоднихпідстав, в односторонньому ж порядку припинення договору даруванняможливолише у випадках, прямо передбачених у договорічизаконі, Так, у положеннях ЦК міститься ряд умов, за наявностіякихдарувальникможеприпинитидоговірдарування (як такий, щобувукладений з обов'язкомпередатидарунок у майбутньому, так і такий, за якимдаруноквжебувпереданий і прийнятийобдаровуваним) в односторонньому порядку, а саме:

- якщодарувальник передав річорганізації транспорту, зв'язкуабоіншійособі для врученняїїобдаровуваному, і такеврученняще не відбулося (ч. 2 ст. 722 ЦК);

- у разіістотногопогіршеннямайнового стану дарувальникапісляукладення договору з обов'язкомпередатидарунок у майбутньому (ч. 1 ст. 724 ЦК);

- якщообдаровуваний не виконавобов'язок на користьтретьої особи (ст. 726 ЦК);

- коли дарунком є нерухоміречічиінше особливо ціннемайно, і обдаровуванийумисно вчинив злочинпротижиття, здоров'я, власностідарувальника (у такому випадку право вимагатирозірвання договору візуванняодержуютьспадкоємцідарувальника), йогобатьків, дружини (чоловіка) абодітей (ч. і ст. 727 ЦК);

- якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, щомає для дарувальникавеликунемайновуцінність (ч. 2 ст. 727 ЦК);

- у разінедбалогоставленняобдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурнуцінність, внаслідокчогоцярічможе бути знищенаабоістотнопошкоджена (ч. 3 ст. 727 ЦК).

У частині 4 ст. 727 ЦК є застереження, щодарувальникмає право вимагатирозірвання договору дарування (за підставами, зазначеними у ст. 727 ЦК), лише за умови, якщо на момент пред'явленнявимогидарунок є збереженим (тобтознаходиться у власностіобдаровуваного і його стан відповідаєйогопризначенню). Якщо ж в обдаровуваногомайно не збереглося (наприклад, йоговже продано абознищено), то дарувальник не можерозірватидоговір за підставами, передбаченими у ст. 727 ЦК, а отже, не можевимагатиніповернення самого подарунку, нівідшкодуванняйоговартості.

Не можна не звернутиуваги на невідповідністьпевноїчастини норм ст. 727 ЦК загальнимположеннямзобов'язального права, згідно з якими, по-перше, вимагатирозірвання договору мають право лишейогосторони, по-друге, підставамипримусовогорозірвання договору можуть бути лишеістотніпорушення стороною умов договору (ст. 651 ЦК) абоістотнізміниобставин, якимистороникерувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК). Міжтим, ч. 1 ст. 727 ЦК надає право вимагатирозірвання договору особам, які не є його сторонами (батькам, чоловіковічидружинідарувальника, йогодітям), та передбачаєсередпідставрозірвання договору такінеправомірнідіїобдарованої особи, якібезпосередньо не спрямовані на порушення договору дарування. Така новела ЦК є юридичнонекоректною, чого не було в ЦК УРСР, якийвзагалі не передбачавпідставпримусовогорозірвання договору дарування.

Обдаровуваний же, відповідно до ч. 3 ст. 722 ЦК, має право відмовитисявіддарунку, якиййомубуло направлено без йогопопередньоїзгоди. Але про такувідмовуслідзаявитинегайно - інакшедарунок буде вважатисяприйнятим. При цьомупідприйняттямобдаровуванимдарункацивільнезаконодавствовизначає не лишеприйняттябезпосередньоїречі, що є предметом договору, а й їїсимволів (ключіввідавтомобілячиквартири, технічнихпаспортів на побутовутехнікутощо), а такождокументів, якіпосвідчують право власності на цюріччиіншихдокументів, щопосвідчуютьналежністьдарувальникові предмета договору. Таким чином, прийняттяобдаровуваним, наприклад, нотаріальнопосвідченого договору даруванняприрівнюється до прийняттясамоїречі (навітьякщообдаровуванийїїніколи не бачив), а отже, і право власності на дарунок у обдаровуваноговиникневже з моменту прийняттязазначеного договору. Такожобдаровуваний у будь-який час можевідмовитисьвіддарунку, щомає бути йомупереданий на підставі договору з обов'язкомпередатидарунок у майбутньому (але, знову ж таки, тільки до прийняттядарунку). Право власності на нерухомемайно, щодарується, виникає з врахуваннямспеціальних правил. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції ЗУ від 11 лютого 2010 р.) права на нерухомемайно, якіпідлягаютьдержавнійреєстрації, виникають з дня такоїреєстрації.

Для вимог про розірвання договору даруваннязаконодавствомвстановленоскорочений строк позовноїдавностітривалістю в один рік (ст. 728 ЦК, п. 5 ч. 2 ст. 258 ЦК). Перебігпозовноїдавностіпочинаєтьсявід дня, коли особа (тобто у даномувипадкударувальникабообдаровуваний) довідаласячи могла довідатися про порушеннясвого права (ч. 1 ст. 261 ЦК).

Пожертва

Відповідно до ст. 729 ЦК Українипожертвою є даруваннянерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та ціннихпаперів особам, визначеним у ч. 1 ст. 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленоїмети.

Пожертва є особливимрізновидом договору дарування, характерною ознакоюякого є зобов'язанняобдаровуваноговикористовувати предмет договору виключно для досягненняпевної, заздалегідьобумовлене мети. Таким чином, пожертвою є договірдаруваннязівказівкою на цільовевикористаннядарунка (за відсутності у договоріумови про мету використанняйого предмета безоплатна передача майна у власністьвважатиметьсязвичайнимдаруванням). На практицізазвичай предметом договору пожертви є грошовікошти, але теоретично ним може бути будь-якемайно, не вилучене з цивільногообігу.

Сторонами у договоріпожертвиможуть бути фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна РеспублікаКрим та територіальнігромади. Так само, як і договірдарування, договірпожертвиможе бути укладенийвідіменіпожертвувачайогопредставником (звісно, з дотриманнямусіхвимогщодооформленнядоручення на укладення такого договору).

Необхіднотакожвраховувати при розглядіцьогопитання й нормиспеціальногозаконодавства, зокрема Закону України "Про благодійництво та благодійніорганізації". Аджевідповідно до с і Іцього Закону благодійництвомвизнаєтьсядобровільна та безкорисливапожертвафізичних і юридичнихосіб у наданнінабувачам, зокрема, матеріальної та фінансовоїдопомоги, яка згіднозі ст. 16 Закону може бути здійсненаще Й у форміпередання майна за договором дарування.

Договір про пожертвувважаєтьсяукладеним з моменту прийняттяпожертви, тобто з того часу, коли особа, якійпередаєтьсяпожертва, підтвердить будь-яким чином свою згоду на їїприйняття (як і звичайнийдарунокзмуситиприйнятипожертвувсуперечбажання того, кому вона призначена, неможливо).

У випадку, коли цивільнимзаконодавством не встановленоспеціальних правил щодоврегулюваннявідносин за договором пожертви, до ньогозастосовуютьсяположення про договірдарування.

Якщо при звичайномударуванніпіслявиникнення в обдаровуваного права власності на дарунокдарувальник не маєможливостівпливати на процесвикористанняобдаровуванимпереданогойомударунка (винятокстановлятьлишевипадки, передбаченічастинами 2 та 3 ст. 727 ЦК), то за використаннямпожертвивідповідно до мети, встановленої у договорі про пожертву, пожертву вам вправіздійснювати контроль в силу прямоївказівкина цезаконодавця у ст. 730 ЦК.

Цілкомзрозуміло, щообдаровуванийзобов'язанийвикористовуватипожертву за їїпризначенням, протеподекуди в реальному життівиникаютьситуації, коли з певних причин такеподальше використанняпожертвивиявляєтьсянеможливим. У такому разі для подальшоговикористанняпожертви з іншою метою, яка не збігається з тією, щобулаобумовленаудоговорі, обдаровуваний повинен одержатизгодупожертвувача. Якщо ж пожертвувач помер або ж юридичну особу, щобулапожертвувачем, ліквідовано, правомірневикористанняпожертви не за їїпервіснимпризначеннямможливелише за рішенням суду (ч. 2 ст. 730 ЦК).

Наслідкомневиконанняобдаровуванимобов'язкувикористовуватипожертвувідповідно до мети, зазначеної у договорі про пожертву, може бути розірванняцього договору за вимогоюпожертвувача, а у разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за вимогою його спадкоємців чи інших правонаступників.

закрити