+380 67 430 78 80
+380 50 406 65 36

м. Київ, вул.Січових Стрільців
(Артема), 14, оф. 21а

Показати на мапі

пн - пт: 9.00-18.00
сб - нд: вихідний

 За договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений
договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а
замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик
(фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також
затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі,
коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на
підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт
будівництва) та оплатити їх.
Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними
умовами договору підряду є:

найменування та реквізити сторін;

місце і дата укладення договору підряду;

предмет договору підряду;

договірна ціна;

строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);

права та обов'язки сторін;

порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором
підряду;

умови страхування ризиків випадкового знищення або
пошкодження об'єкта будівництва;

порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами
та послугами;

порядок залучення субпідрядників;

вимоги до організації робіт;

порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;

умови здійснення авторського та технічного нагляду за
виконанням робіт;

джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);

порядок розрахунків за виконані роботи;

порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта
будівництва);

гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації
об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків;

відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;

порядок врегулювання спорів;

порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі
для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду
затверджується Мінрегіоном.

Договір підряду може бути укладений за результатами
проведених торгів (тендеру) або переговорів сторін.

Рішення про спосіб укладення договору підряду приймає
замовник відповідно до законодавства.

Умови договору підряду, що укладається за результатами
проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній
документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції
підрядника.

Закупівля робіт за рахунок державних коштів здійснюється в
порядку та на умовах, визначених законодавством. Договір підряду,
що укладається на підставі державного замовлення, повинен
відповідати умовам цього замовлення.

У разі коли договір підряду укладається за результатами
переговорів сторін, проект договору підряду готує будь-яка сторона
у визначені за взаємною домовленістю строки і подає його другій
стороні для підписання у двох підписаних нею примірниках.

Якщо проект договору підряду готує підрядник, замовник
зобов'язаний надати йому інформацію про:

предмет договору;

джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);

порядок передачі підряднику дозвільних документів і проектної
документації;

порядок надання підряднику будівельного майданчика (фронту
робіт);

порядок забезпечення робіт ресурсами та послугами;

порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором
підряду;

умови страхування ризиків випадкового знищення або
пошкодження об'єкта будівництва;

умови здійснення авторського та технічного нагляду за
виконанням робіт;

інші обставини, необхідні для підготовки проекту договору
підряду.

Сторона, яка одержала проект договору підряду, у разі
згоди з його умовами підписує і повертає протягом двадцяти днів
один примірник договору підряду другій стороні.

У разі незгоди з окремими умовами договору підряду сторона,
яка одержала його проект, складає протокол розбіжностей, про що
робить застереження до договору, та у двадцятиденний строк подає
другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з
підписаним договором підряду.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору
підряду, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, вжити
заходів до врегулювання розбіжностей та внести відповідні зміни у
договір підряду, підписати його і передати другій стороні.
Розбіжності, що залишилися неврегульованими за згодою сторін, у
цей самий строк можуть бути передані до суду.

Строк врегулювання розбіжностей може бути продовжений за
взаємною згодою сторін.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих
розбіжностей, зазначених у протоколі, така згода повинна бути
підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження
розбіжностей, листами, телеграмами, телефаксом тощо).

Договір підряду вважається укладеним з моменту його
підписання сторонами і скріплення підписів печатками, а також
нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або
домовленістю сторін.

Договір підряду вважається неукладеним (таким, що не
відбувся) у разі, коли сторони не досягли згоди з усіх істотних
умов. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його
виконання, правові наслідки таких дій визначаються відповідно до
Цивільного кодексу України.

Замовник може укласти договори підряду з кількома
підрядниками, в тому числі щодо виконання окремих (спеціальних)
робіт. У такому разі права та обов'язки сторін визначаються у
кожному договорі підряду.
Предметом договору підряду є роботи, пов'язані з
будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається
на підрядника.

Власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є
замовник, якщо інше не передбачено договором.

Замовник має право:

відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта
будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість
їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній
документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені
підрядником, замовником або третьою особою;

здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську
діяльність підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль
за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;

делегувати в установленому законодавством порядку
повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій
особі, зокрема спеціалізованій організації (консультаційній,
проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту, які мають
відповідні дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду
їх повноважень. Делегування замовником своїх повноважень не
звільняє його від відповідальності перед підрядником за
невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, а
також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю,
вартістю та обсягами виконання робіт;

вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до
початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість
додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10
відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт,
визначених у договорі підряду;

вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли
внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми
силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі
збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому
числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни;

відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування
збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує
їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений
договором підряду, стає неможливим;

відмовитися від договору підряду в будь-який час до
закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта), оплативши
підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків,
завданих такою відмовою;

ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати
розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності
істотних порушень підрядником умов договору підряду;

вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених
порушенням договору підряду, якщо договором підряду або законом не
передбачено інше.

Замовник також має інші права, передбачені договором підряду,
Цивільним ( 435-15 ) і Господарським ( 436-15 ) кодексами України,
цими Загальними умовами та іншими актами законодавства.

Замовник зобов'язаний:

надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт),
передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси
відповідно до договору підряду;

передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні
дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати
йому допомогу в погодженні проектної документації у разі, коли
розроблення та погодження проектної документації за умовами
договору підряду покладено на підрядника;

сприяти підряднику в порядку, встановленому договором
підряду, у виконанні робіт;

прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи;

негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі;

оплатити підряднику виконані до консервації об'єкта
будівництва роботи та відшкодувати йому пов'язані з нею витрати;

укласти договір страхування ризиків випадкового знищення або
пошкодження об'єкта будівництва, якщо це передбачено договором
підряду;

сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в
разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за
договором підряду, якщо він не доведе, що порушення договору
сталося не з його вини;

забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього
періоду будівництва об'єкта в порядку, встановленому
законодавством;

виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені
договором підряду, Цивільним ( 435-15 ) і Господарським ( 436-15 )
кодексами України, цими Загальними умовами та іншими актами
законодавства.

Підрядник має право:

залучати за згодою замовника до виконання договору підряду
третіх осіб (субпідрядників);

зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх
зобов'язань за договором підряду, що призвело до ускладнення або
до неможливості проведення підрядником робіт;

вимагати від замовника підвищення договірної ціни у разі
істотного зростання після укладення договору підряду цін на
ресурси, відповідальність за забезпечення якими покладено на
підрядника, а також цін на послуги, що надавалися йому третіми
особами, а у разі відмови замовника - розірвання договору підряду
в установленому порядку;

вимагати виплати авансу, якщо така виплата та розмір авансу
передбачені договором підряду;

відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування
збитків у разі внесення до проектної та кошторисної документації
змін, що потребують виконання додаткових робіт, вартість яких
перевищує 10 відсотків договірної ціни;

відмовитися від договору підряду та вимагати від замовника
сплати договірної ціни пропорційно виконаним роботам, а також
відшкодування збитків, не покритих цією сумою, у разі неможливості
використання ресурсів, наданих замовником;

відмовитися від договору підряду з відшкодуванням збитків у
разі, коли використання матеріальних ресурсів, забезпечення якими
здійснює замовник, або додержання його вказівок стосовно способу
виконання робіт загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до
порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки та інших
встановлених законодавством вимог;

на відшкодування завданих йому збитків відповідно до
законодавства та договору підряду;

ініціювати внесення змін у договір підряду.

Підрядник має також інші права, передбачені договором
підряду, Цивільним ( 435-15 ) і Господарським ( 436-15 ) кодексами
України, цими Загальними умовами та іншими актами законодавства.
Підрядник зобов'язаний:

виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не
встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки
роботи відповідно до проектної та кошторисної документації;

одержати встановлені законом дозволи на виконання окремих
видів робіт;

погодити проектну документацію з уповноваженими державними
органами або органами місцевого самоврядування, якщо це
передбачено договором підряду;

передати замовнику на затвердження в установленому порядку
проектну документацію у визначеній договором підряду кількості
примірників, якщо забезпечення проектною документацією покладено
на підрядника;

подати замовнику звіт про використання матеріальних ресурсів
та повернути їх залишок у разі, коли забезпечення виконання робіт
матеріальними ресурсами повністю або частково здійснюється
замовником;

відмовитися від прийняття матеріальних ресурсів, що надаються
замовником, у разі виявлення їх невідповідності вимогам
нормативних документів та проектній документації;

своєчасно попередити замовника у разі виявлення
невідповідності матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює
замовник, нормативним документам і проектній документації та
відмовитися від їх прийняття;

вживати заходів до збереження майна, переданого замовником;

здійснювати експертну перевірку, випробовування робіт,
матеріалів, конструкцій виробів, устаткування тощо, які
використовуються для виконання робіт, та повідомляти про це
замовника у визначені договором підряду строки;

своєчасно попередити замовника про те, що додержання його
вказівок стосовно способу виконання робіт загрожує їх якості або
придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати
таку загрозу;

забезпечити страхування ризиків випадкового знищення або
пошкодження об'єкта будівництва, якщо це встановлено договором
підряду;

передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та
договором підряду, закінчені роботи (об'єкт будівництва);

вжити заходів до недопущення передачі без згоди замовника
проектної документації (примірників, копій) третім особам;

забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому
порядку документів про виконання договору підряду;

координувати діяльність субпідрядників на будівельному
майданчику, якщо інше не передбачено договором підряду
(субпідряду);

своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини;

відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду
завдані замовнику збитки;

інформувати в установленому порядку замовника про хід
виконання зобов'язань за договором підряду, обставини, що
перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх
усунення;

виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені
договором підряду, Цивільним ( 435-15 ) і Господарським ( 436-15 )
кодексами України, цими Загальними умовами та іншими актами
законодавства.
Віднесення ризику випадкового знищення або пошкодження
об'єкта будівництва на одну із сторін договору підряду до його
прийняття замовником здійснюється відповідно до вимог закону, крім
випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від
замовника.
Сторони зобов'язані вживати необхідних заходів для
недопущення випадкового знищення або пошкодження об'єкта
будівництва, а якщо таке пошкодження відбулося, приймати
відповідні рішення та узгоджувати свої дії щодо усунення
негативних наслідків.
У разі випадкового знищення або пошкодження об'єкта
будівництва, ризик якого несе замовник, він негайно повинен
прийняти рішення щодо доцільності та умов продовження будівництва,
компенсувати додаткові витрати підрядника, зумовлені усуненням
наслідків випадкового знищення або пошкодження об'єкта
будівництва.

Якщо інше не встановлено договором, підрядник не має права
вимагати плату за роботу або відшкодування витрат, які виникли у
нього в разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва
внаслідок непереборної сили, до спливу встановленого договором
будівельного підряду строку введення в експлуатацію об'єкта, а
також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні
роботи) з інших причин, що не залежать від замовника.

У разі випадкового знищення об'єкта будівництва, ризик якого
несе підрядник, його подальші дії визначаються рішенням замовника
щодо доцільності та умов продовження будівництва.

У разі випадкового пошкодження об'єкта будівництва, ризик
якого несе підрядник, він зобов'язаний негайно усунути пошкодження
та повідомити про це замовника. На вимогу замовника підрядник
подає йому для погодження план заходів щодо усунення наслідків
випадкового пошкодження об'єкта будівництва.

За погодженням із замовником підрядник може залучати до
усунення наслідків випадкового знищення або пошкодження об'єкта
будівництва третіх осіб.
Якщо підрядник виявить обставини, що загрожують знищенням
або пошкодженням об'єкта будівництва, ризик якого несе замовник,
він зобов'язаний негайно припинити роботи і повідомити про такі
обставини замовника. У такому разі підрядник може вимагати
внесення відповідних змін у договір підряду стосовно строків
виконання робіт, договірної ціни тощо.

Після отримання повідомлення замовник у визначені договором
підряду строки повідомляє підрядника про прийняте ним рішення. На
вимогу замовника підрядник надає розрахунки та обгрунтування,
необхідні для перегляду умов договору підряду.

Підрядник зобов'язаний вжити заходів для запобігання знищенню
або пошкодженню об'єкта будівництва. Замовник повинен компенсувати
підряднику пов'язані з цим додаткові витрати, якщо не доведе, що
такі витрати підрядника були необгрунтовані.

Сторони можуть укласти окремий договір про виконання
додаткових робіт, спрямованих на запобігання знищенню або
пошкодженню об'єкта будівництва, ризик якого несе замовник, або на
усунення такого пошкодження.

Страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт
здійснюється підрядником або замовником відповідно до
законодавства.
Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування
ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва,
зобов'язана надати іншій стороні в порядку, встановленому
договором підряду, докази укладення нею договору страхування,
включаючи відомості про страховика, розмір страхової суми,
застраховані ризики.

Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва)
проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами,
іншими нормативними актами та договором підряду.

Після одержання повідомлення підрядника про готовність до

Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва)
підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про
виконані роботи.
{ Пункт 91 в редакції Постанови КМ N 601 ( 601-2009-п ) від
17.06.2009 }

Якщо нормативними актами та договором підряду передбачено
проведення попередніх випробувань закінчених робіт (об'єкта
будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт,
їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату
попереднього випробування.

У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених
робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини
підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути
їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі
закінчених робіт (об'єкта будівництва). Якщо підрядник не бажає чи
не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку,
передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши
підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх
осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником,
компенсуються підрядником.

Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені
підрядником, замовником або третьою особою, замовник має право
відмовитися від прийняття таких робіт (об'єкта будівництва) або
вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації
збитків.

Якщо згідно з умовами договору підряду власником
виконаних робіт (об'єкта будівництва) до їх передачі замовнику є
підрядник, право власності на закінчені роботи (об'єкт
будівництва) переходить до замовника з моменту підписання
сторонами акта про виконані роботи.
Підписання акта приймання-передачі є підставою для
проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Якщо замовник не розрахувався за виконані роботи або не
сплатив інші суми, належні підряднику, згідно з договором підряду
підрядник, попередньо повідомивши замовника, має право притримати
передачу замовнику закінчених робіт (об'єкта будівництва),
невикористаних матеріальних ресурсів та іншого майна. Порушення
строків передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) у цьому
разі вважається таким, що спричинено з вини замовника і передбачає
відшкодування витрат підрядника, зумовлених цим порушенням.

Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих
конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній
документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного
строку.

Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації
змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з
урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у
проектній документації (далі - гарантійний строк якості).

Гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить
десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший
гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом
(далі - гарантійний строк експлуатації).

Початком гарантійних строків вважається день підписання
акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта
будівництва).

У разі виявлення замовником протягом гарантійних строків
недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і
змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в
порядку, передбаченому договором підряду.

Гарантійні строки продовжуються на час, протягом якого
закінчені роботи (об'єкт будівництва) і змонтовані конструкції не
могли експлуатуватися внаслідок виявлених недоліків (дефектів),
відповідальність за які несе підрядник.

Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в
закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих
конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що:

недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на
момент їх прийняття, але не зазначені в акті;

недоліки виникли внаслідок:

неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно
до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва
об'єкта) проектною документацією було покладено на замовника;

природного зносу результату закінчених робіт (об'єкта
будівництва), змонтованих конструкцій;

неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо
експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта будівництва,
розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами;

неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта
будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним
третіми особами;

інших незалежних від підрядника обставин.

У разі виявлення замовником недоліків (дефектів)
протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку,
визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і
запросити його для складення відповідного акта про порядок і
строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта,
замовник має право в порядку, визначеному договором підряду,
скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати
його підряднику.

Підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки
(дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення.

У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти)
замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх
осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі
підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати,
пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо
усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої
сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування
витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на
підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде
встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником
або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими
недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з
проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її
проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі
витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо
інше не передбачено договором підряду.

Порушення зобов'язань за договором підряду є підставою
для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським
кодексом України ( 436-15 ), іншими законами або договором
підряду.
Застосування господарських санкцій до сторони, яка
порушила зобов'язання за договором підряду, не звільняє її від
виконання зобов'язань, крім випадків, коли інше передбачено
законом або договором підряду, чи управнена сторона відмовилася
від прийняття виконання зобов'язань.
У разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть
настати такі правові наслідки:

припинення виконання зобов'язань за договором підряду
внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено
договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду;

зміна умов договору підряду;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Якщо договором підряду за невиконання зобов'язань
встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному
розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних
ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень.

усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди,
сторони можуть залучати професійних експертів.

Сторона, що порушила майнові права або законні інтереси
іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй
претензії чи звернення до суду.

У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено
законом.

Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити.

У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду.

Якщо роботи виконуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів визначаються з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання.

Верховним судом України винесено постанову по справі № 3-112гс16 про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року та постанови Вищого господарського суду України від 16 березня 2015 року у справі № 922/2862/14 за позовом ТОВ «Нью Системс АМ» до ТОВ «Стальконструкція» про визнання недійсним пункту договору, за зустрічним позовом ТОВ «Стальконструкція» до ТОВ «Нью Системс АМ» про стягнення коштів.
За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними ст. 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.ч. 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У справі, яка розглядається, позов ТОВ «Нью Системс АМ» про визнання недійсною окремої частини правочину заявлено з підстави невідповідності договору вимогам ч. 1 ст. 884 ЦК щодо гарантійного строку (оспорюваний правочин).
Ураховуючи, що закон не встановлює недійсності договору будівельного підряду в частині зменшення гарантійного строку, висновок суду першої інстанції щодо нікчемності спірного правочину є помилковим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 884 ЦК підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
Наведена норма має назву «Гарантії якості у договорі будівельного підряду» та містить поняття гарантійного строку експлуатації об’єкта замовлення.
Про аналогійний строк – гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва – зазначено у п.п. 103, 104 Загальних умов, за змістом яких підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації. Гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлено договором підряду або законом. Початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва).
Викладене дає підстави для висновку, що діючим законодавством встановлено гарантії якості у правовідносинах будівельного підряду шляхом установлення гарантійного строку експлуатації об'єкта будівництва, незалежно від того, як цей строк названо у договорі: гарантійний строк експлуатації чи гарантійний строк об’єкта, договір може містити й обидва ці поняття, розділені на складові частини.
У справі, що розглядалась, встановивши, що спірним договором передбачено гарантійний строк експлуатації 1 календарний рік (п. 17.3.1 договору), зі спливом якого пов’язано здійснення виплати решти коштів гарантійного фонду на користь генпідрядника, гарантійний строк об’єкта – 15 календарних років (п. 17.10 договору), в якому фактично втілено положення ч. 1 ст. 884 ЦК, що у сукупності становить 16 календарних років гарантійного строку, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, дійшов помилкового висновку про невідповідність п. 17.3.1 договору вимогам закону щодо гарантії якості у договорі будівельного підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст.ст. 256, 257, 267 ЦК).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною, є самостійною підставою для відмови в позові. Отже, відмова в позові через необґрунтованість (недоведеність) вимог виключає відмову в позові за пропуском позовної давності.
Саме таку правову позицію викладено в абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі».
За змістом загальних положень щодо виконання зобов’язань, встановлених ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 625 ЦК установлено відповідальність за порушення грошового зобов’язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У справі, яка розглядалась, судами установлено, що гарантійний фонд складається із сум, утриманих заявником із генпідрядника від вартості фактично виконаних робіт, як гарантії. За умовами договору остаточна сума гарантійного фонду підлягає виплаті через 30 календарних днів після закінчення гарантійного строку експлуатації, встановленого п. 17.3.1, та отримання замовником від генпідрядника відповідного рахунка-фактури. Акт готовності об'єкта до експлуатації складено 21 серпня 2010 року, сертифікат відповідності видано 26 серпня 2010 року, рахунок-фактуру замовник отримав від генпідрядника 15 лютого 2013 року.
Установивши, що замовник – ТОВ «Нью Системс АМ» не виконало зобов’язання та не виплатило остаточну суму гарантійного фонду, суди апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували наведені норми матеріального права, не врахували положень спірного договору, визначивши вимоги ч. 1 ст. 884 ЦК щодо гарантії якості у договорі будівельного підряду, які генпідрядником не порушено, як підставу для звільнення замовника від виконання зобов’язання сплатити кошти за виконані генпідрядником роботи.

закрити